Рішення № 11549097, 17.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р.Справа № 22/121-10-3349 За позовом Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавно-буксирна компанія РИФ";

про стягнення 33342,31грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Смирнов Р.О. - представник за довіреністю № б/н від 24.03.2010р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавно-буксирна компанія РИФ" про стягнення 33342,31грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

27 грудня 2007 року між Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Судноплано-буксирна компанія РИФ»було укладено договір № 15 про спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування у 2008 році. Відповідно до умов договору, позивач своєчасно виконував всі свої обов'язки та в повному об’ємі передав відповідачу гідрометеорологічну інформацію, передбачену договором.

У відповідності до п. 4 договору, розрахунок по договору повинен відбуватись щомісячно згідно рахунків та актів здачі-прийому виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виставлені рахунки та між сторонами підписані акти здачі-прийому виконаних робіт, але оплата по деяких рахунках, згідно договору, не відбулась, на рахунки № 30 від 05.03.2008р. (за лютий 2008р.) в сумі 10708,61 грн., № 43 від 01.04.2008р. (березень 2008р.) в сумі 12360,44 грн., та № 58 від 30.04.2008р. (перша половина квітня 2008р.) в сумі 5031,54 грн. оплати взагалі не відбулось, хоча акти здачі-прийому виконаних робіт були підписані.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 28100 гривень 59 копійок.

16 квітня 2010 року позивачем було направлено акт звірки взаємних розрахунків від 15.04.2010р. 25 травня 2010 року позивач отримав підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 15.04.2010р. в якому зазначено, що ТОВ «СБК РИФ»визнає борг в повному об'ємі (загальна сума по трьом рахункам - 28100,59 грн.).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано індекс інфляції у розмірі 1067,82 грн., 3% річних 542,76 грн. та на підставі п. 6.2 договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення у семі 3631,14 грн. (згідно наданого розрахунку).

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноплано-буксирна компанія РИФ»(54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 56/42, р/р 26001129800136 у Миколаївській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 326007, код ЄДРПОУ 33514022) на користь Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграда, 36 р/р 31255272210924 в ГУДКУ Одеської обл., МФО 828011, Код ЄДРПОУ 23209398) загальну суму боргу у розмірі 33342 гривні 31 копійку (з яких: 28100,59 грн. основного боргу; 1067,82 грн. згідно індексу інфляції за весь час прострочення; 542,76 грн. 3% річних від простроченої суми; 3631,14 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ), витрати по держмиту 333,42 гривні та ІТЗ 236,00 гривень.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя Торчинська Л.О.

Повне рішення складено 21.09.2010р.