Рішення № 11548592, 29.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.Справа № 5/57 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: приватного підприємства "Трейд-Сервіс", смт. Голованівськ Кіровоградської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченка", с. Грушка Ульяновського району Кіровоградської області

про стягнення 35 942,49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - керівник Грись М.В., довідка № 22023 від 18.02.04.

У судовому засіданні 24.09.10, в якому брав участь керівник позивача Тетева І.В., була оголошена перерва до 29.09.10.

Приватним підприємством "Трейд-Сервіс" подано позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченка" збитків у розмірі 35942,49 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечив, проте відзив на дану позовну заяву господарському суду не надав, тому згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Орищук Серафимою Федорівною (орендодавець) та приватним підприємством "Трейд-Сервіс" (орендар) в особі представника Тетеви Василя Степановича, який діє на підставі довіреності № 2 від 20.09.2006 року, було укладено договір оренди землі від 04.10.2006 року.

За умовами пункту 1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування (оренду) земельну ділянку державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

В оренду передається земельна ділянка № 829 згідно "Схеми поділу земель колективної власності на земельні ділянки та організації території СВК імені Шевченка на території Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області" загальною площею 2,69 гектари, в тому числі ріллі - 2,69 гектари, відповідно до планових матеріалів, що додаються. Кадастровий номер земельної ділянки - 35 255 813 00:02:000:0829.

Вказаний договір оренди землі зареєстрований в Ульяновському відділенні № 22 Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у розділі 4 "Записи державної реєстрації договорів оренди землі" Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі по Грушківській сільській раді внесено запис № 173 від 11.10.2006 року.

Договір оренди землі від 04.10.2006 року укладено на п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до пункту 8 цього договору.

Проте, через неправомірні дії товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченка", позивач протягом тривалого терміну був позбавлений можливості реалізувати свої права орендаря, в тому числі і безпосереднє право користування зазначеною ділянкою відповідно до умов договору з метою сільськогосподарського виробництва. За твердженням позивача, відповідач здійснив самовільне зайняття вказаної земельної ділянки утримуючи її у своєму незаконному користуванні та сільськогосподарському обороті, що підтверджує наступним.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України за самовільне заняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

З метою встановлення факту самовільного заняття відповідачем вказаної земельної ділянки приватне підприємство "Трейд-Сервіс" 11.03.2008 року, 28.03.2008 року, 30.04.2008 року звернулось із заявами до Ульяновського районного відділу земельних ресурсів.

Так, відповідно до акту обстеження земельних ділянок стосовно клопотання приватного підприємства "Трейд-Сервіс" на території Грушківської сільської ради 15.03.2008 року комісією в складі представників Ульяновського районного відділу земельних ресурсів, Грушківської сільської ради на земельній ділянці № 829 площею 2,65 га виявлено посіви озимої пшениці проведені товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченка" (а.с. 18).

Листом № 875 від 18.03.2008 року Ульяновський районний відділ земельних ресурсів повідомив директора приватного підприємства "Трейд-Сервіс" про результати проведеного обстеження земельних ділянок на території Грушківської сільської ради та про направлення товариству з обмеженою відповідальністю "Шевченка" припису про усунення порушень земельного законодавства та зобов'язання звільнити вказану земельну ділянку в 10-ти денний термін (а.с. 19- 20). Однак вимоги зазначеного припису відповідачем були проігноровані, а земельна ділянка не звільнена.

Також листом № 30 від 08.08.2008 року Голованівський міжрайонний відділ з контролю за використанням та охороною земель в Ульяновському районі повідомив позивача про факт притягнення директора товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченка" Грись М.В. до адміністративної відповідальності за використання земельної ділянки (паю) № 829 без укладення договору оренди (а.с. 22).

Однак, незважаючи на вимоги, приписи, притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченка" відповідач продовжував утримувати самовільно захоплену земельну ділянку в своєму володінні, що і стало підставою для звернення позивачем до правоохоронних органів.

Згідно заяв № 84 від 21.04.2009 року, № 102 від 29.05.2009 року приватне підприємство "Трейд-Сервіс" звернулося до Ульяновського районного відділу УМВС в Кіровоградській області з вимогою порушити кримінальну справу за статтею 197.1 Кримінального кодексу України по факту самовільного захоплення товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченка" земельних ділянок орендованих позивачем.

Листом № 1495 від 27.06.09 року прокуратурою Ульяновського району Кіровоградської області було повідомлено позивача, що за вказаним фактом 08.06.2009 року о.у. СДСБЕЗ Ульяновського РВ УМВС України в Кіровоградській області Яковлевим І.П. відмовлено в порушенні кримінальної справи за статтею 197 Кримінального кодексу України. Проте, дана постанова через неповноту проведеної перевірки скасована прокуратурою Ульяновського району та направлена до Ульяновського РВ УМВС на додаткову перевірку (а.с. 26).

За твердженням позивача, така незаконна (злочинна) діяльність відповідача протягом значного часу не тільки порушила законні права та інтереси приватного підприємства "Трейд-Сервіс", як землекористувача зазначеної земельної ділянки, що набуло своїх прав у відповідності до норм статей 116, 124 Земельного кодексу України - на підставі укладеного договору оренди, а й завдала значної шкоди підприємству, як у вигляді прямих втрат так і упущеної вигоди, яка відповідачем у добровільному порядку не відшкодована.

Відповідно до норм пункту 2 статті 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно доповнень до позовної заяви № 136 від 27.08.2010 року, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач виходив з того, що порядок відшкодування збитків та неодержаних доходів власникам земельних ділянок у порядку визначеному статтями 156, 157 Земельного кодексу України застосовується при вилученні (викупі) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським чи лісогосподарським виробництвом; їх тимчасовому зайнятті для інших видів використання; встановленні обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршенні якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведенні сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у не придатний для використання стан. Саме у цих випадках розмір збитків розраховується на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993року № 284.

Однак, позивач вважає, що поняття "тимчасове зайняття" та "самовільне зайняття земельної ділянки" не є тотожними, оскільки, в останньому випадку мова йде не лише про неможливість власника (орендаря) реалізовувати свої права, зокрема - володіння, користування земельною ділянкою. Самовільне зайняття земельної ділянки є дією, що носить протиправний характер. І за загальними підставами цивільного законодавства України (стаття 1166 ЦКУ) майнова шкода, завдана будь-якими неправомірними діями підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У відповідності до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями) у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Пунктом 16 даної Постанови Пленуму Верховного Суду визначено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК, статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних, бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, або до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням врожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Відповідно до вимог статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За статтею 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що збитки кредиторові відшкодовуються боржником у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до вимог частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

В силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

При обчисленні розміру збитків повинні враховуватися тільки ті обставини, які безспірно підтверджують реально понесені стороною збитки, які остання зазнала внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 35942,49 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки, які складаються з суми прямих втрат в розмірі 4371,68 грн. та суми упущеної вигоди в розмірі 31570,80 грн. Так, сума прямих втрат в розмірі 4371,68 грн. складається з суми виплаченої орендної плати, фіксованого сільськогосподарського податку та прибуткового податку за 2007-2008 роки, а розрахунок упущеної вигоди в 2007 році в сумі 14 268,50 грн. та 2008 році в сумі 17 302,30 грн.

Враховуючи, що в матеріалах даної справи містяться документи, що підтверджують звернення позивача лише протягом 2008 року до відповідних органів з метою встановлення факту самовільного зайняття товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченка" земельної ділянки № 829 площею 2,65 га та порушення останнім норм земельного законодавства, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 19488,14 грн., тобто в розмірі понесеному позивачем протягом 2008 року.

У судовому засіданні 29.10.10 була оголошена лише вступна і резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченка" (26420 Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Грушка, ідентифікаційний код 32806155) на користь приватного підприємства "Трейд-Сервіс" (26500 Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна, 40, ідентифікаційний код 32150452) шкоду у розмірі 19488,14 грн., судові витрати у справі на державне мито в розмірі 194,88 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 128,26 грн.

Наказ видати.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повний текст рішення складено і підписано 04.10.2010 року.