Рішення № 11548589, 27.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2010 р.Справа № 18/106 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №18/106

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний дім", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка", с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 6 898,97 грн.

Представники сторін:

від позивача - Панченко І.В., довіреність № б/н від 04.01.2010р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Круп'яний дім" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 89/1 від 03.09.2010 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" основного боргу в розмірі 6 250,67 грн., пені в сумі 625,24 грн., штрафу в сумі 187,52 грн., 3% річних в сумі 117,65 грн. та інфляційних в сумі 81,25 грн., а всього - 7262,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару за договором поставки № 153 від 22.05.2009 року.

У судовому засіданні 27.09.2010 року представником позивача подано заяву про зменшення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 261,88 грн. (а.с. 26).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, поданої в судовому засіданні 27.09.2010 року.

Позивач в судовому засіданні 27.09.2010 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином обізнаний про дату, час і місце проведення засідання у даній справі, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку від 14.09.2010 року (а.с. 22).

Жодних клопотань щодо причин та неможливості прийняти участі в засіданні суду і подати витребувані судом документи відповідачем не подано.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/106 в судовому засіданні 27.09.2010 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Круп'яний дім" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка" (Покупець) укладено договір поставки № 153 з протоколом розбіжностей (а.с.10-11).

За умовами укладеного договору Постачальник зобов'язувався постачати товар, зазначений у специфікації, яка невід'ємною частиною договору - Додаток № 1, у термін, визначений цим Договором Покупцю, а Покупець зобов'язується здійснювати його оплату на умовах даного Договору (пункт 1.1. договору).

Датою приймання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами (п. 3.3. Договору).

Оплата за отриманий товар здійснюється покупцем через 30 днів після його отримання (п. 5.5. Договору).

Договір поставки № 153 від 22.05.2009 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.

Строк дії договору до 31.12.2009 року (п. 8.1. Договору).

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковими накладними: № РН-0005651 від 23.09.09 р. на суму 209,28 грн., № РН-0007612 від 16.12.09 р. на суму 4309,68 грн., № РН-0007613 від 16.12.09 р. на суму 1504,51 грн., № РН-0007618 від 16.12.09 р. на суму 1113,60 грн. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 7137,07 грн. (а.с. 13-16).

Вказані накладні підписані як позивачем, так і відповідачем, підписи скріплені мокрими печатками сторін.

На отримання названого вище товару відповідачем виписано кільцеву довіреність б/н від 01.01.09 р. (а.с. 44).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Будь-яке заперечення з приводу не отримання товару на загальну суму 7137,07 грн. відповідачем до суду не подано.

Між тим, відповідачем визначені Договором зобов'язання виконано неналежним чином, вартість отриманого товару сплачена не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 6250,67 грн., що підтверджується, зокрема, розрахунками та банківськими виписками з рахунків позивача (а.с. 38-43).

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 6250,67 грн. та неподання їх на вимогу суду, вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 261,88 грн. пені, 187,52 грн. штрафу, 117,65 грн. 3% річних та 81,25 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 7.7. Договору згідно протоколу розбіжностей до Договору передбачено сплату Покупцем Постачальнику у випадку прострочення передбачених Договором розрахунків за отриману продукцію, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені в сумі 261,98 грн. (а.с. 4-5) за накладними № РН-0007613 від 16.12.2009 р. на суму заборгованості 1 504,51 грн. та №РН-0007618 від 16.12.2009 р. на суму заборгованості 1 113,60 грн. за період з 17.01. по 17.07.2010 року.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 7.7. протоколу розбіжностей до Договору також передбачено сплату Покупцем Постачальнику штрафу у розмірі 3% від суми неоплаченого товару, у разі прострочення розрахунків більше ніж на 30 календарних днів.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки розрахунок штрафу в розмірі 187,52 відповідає фактичним обставинам справи, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню (а.с. 5).

Є правомірним та обґрунтованим також нарахування позивачем інфляційних нарахувань і 3% річних.

Так, частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача 3% річних в сумі 117,65 грн. та інфляційні втрати в сумі 81,25 грн. нараховані правомірно (а.с. 5), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, 3, ідентифікаційний код 32967633, р/р 26003052901429 в КФ КБ Приватбанк, МФО 323583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний дім" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 31481731, р/р 260083178801 у ВАТ "Аграрний комерційний банк" м. Київ, МФО 322302) - заборгованість в розмірі 6 898,97 грн., з якої: 6 250,67 грн. сума основного боргу, 261,88 грн. пені, 187,52 грн. штрафу, 117,65 грн. 3% річних та 81,25 грн. інфляційні витрати; а також 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 01.10.2010 року.