Рішення № 11548588, 28.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2010 р.Справа № 18/93 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/93

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Мушкетер", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю " Енігма", м. Кіровоград

про стягнення 22 592,92 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Мушкетер" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 92 від 11.08.2010 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енігма" заборгованості в сумі 22 592,92 грн., з якої: 13 000,00 грн. сума основного боргу, 5 620,44 грн. штрафу, 3 107,00 грн. втрат від інфляції та 865,48 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару за договором поставки № 23 від 01.01.2008 року.

Розгляд справи в судовому засіданні 14.09.2010 року відкладався до 28.09.2010 року з підстав, викладених в ухвалі господарського суду.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча належним чином сповіщався про дату, час і місце судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № № 0642, 0650 від 22.09.2010 року (а.с. 41.42).

Жодних клопотань щодо причин та неможливості прийняти участь в засіданні суду позивачем не подано.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання по даній справі не забезпечив, відзив та інші витребувані документи суду не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі від 21.08.2010 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 14.09.2010 року повернуті на адресу господарського суду органом поштового зв'язку з відміткою "За зазначеною адресою підприємства не існує".

Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки, ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28, 37-39).

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження сторін на час вчинення процесуальних дій.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/93 в судовому засіданні 28.09.2010 р. за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Мушкетер" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енігма" (Покупець) 01.01.2008 року укладено договір поставки № 23 (Далі - Договір).

За умовами вказаного Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2 Договору кількість та ціна Товару визначається відповідно до накладних та специфікацій на Товар, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Загальна сума даного Договору визначається відповідно до накладних на Товар (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору Товар вважається поставленим Покупцю з моменту підписання накладних на Товар.

Сторонами в п. 4.5. Договору передбачено, що в разі здійснення поставки партії товару без передоплати, яка вказана в п. 4.3. Договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлену партію товару протягом 14 - ти календарних днів.

Договір поставки № 23 від 01.01.2008 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Мушкетер" на виконання умов договору поставки № 23 від 01.01.2008 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 56 204,32 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1235/02 від 02.05.2008 року (а.с. 11).

Вказана накладна підписана як позивачем, так і відповідачем, підписи скріплені мокрими печатками сторін.

Будь-яке заперечення з приводу не отримання товару на загальну суму 56 204,32 грн. відповідачем до суду не подано.

Між тим, відповідачем визначені договором поставки зобов'язання виконано неналежним чином та за отриманий товар сплачено лише 43 204,32 грн., про що повідомляється позивачем.

Залишок заборгованості відповідача за отриманий товар становить 13 000,00 грн.

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 629 та частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами і закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 13 000,00 грн., а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 10 % від суми поставленого товару, який згідно розрахунку становить 5 620,44 грн. (а.с. 12).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторонами в пункті 6.3 Договору передбачено, що в разі прострочки платежу більше 30 календарних днів, Постачальник має право вимагати від Покупця сплати штрафних санкцій в розмірі 10 % від суми поставленого Товару.

Отже, нарахування штрафу в сумі 5 620,44 грн. є правомірним та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача індекс інфляції за період з 17.05.2008 року по 04.08.2010 року в сумі 3 107,00 грн. та 3% річних в сумі 865,48 грн. нараховані правомірно (а.с. 14), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енігма" (25013, м. Кіровоград, вул. Комарова, 19, кв. 62, ідентифікаційний код 23678453, відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Мушкетер" (юридична адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24, поштова адреса: 49045, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 6, ідентифікаційний код 20211130, відомості про рахунки відсутні) - заборгованість в сумі 22 592,92 грн., з якої: 13 000,00 грн. сума основного боргу, 5 620,44 грн. штрафу, 3 107,00 грн. індексу інфляції та 865,48 грн. 3% річних, а також 225,93 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 01.10.2010 року.