Рішення № 11548585, 28.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2010 р.Справа № 12/112 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/112

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 1885,26 грн.

Представники сторін:

від позивача - Майстренко О.М. , довіреність № 2 від 23.07.10;

від відповідача - участі не брали ;

Сторони повідомлені належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Про вручення поштового відправлення позивачу свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 27.08.2010 року № 4472300.

Господарський суд враховує, що ухвала про відкладення розгляду даної справи від 07.09.2010р. направлена на адресу відповідача 08.09.2010 року, що підтверджується списком № 38 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 08.09.2010 року та реєстром № 2502203541832 рекомендованих відправлень від 08.09.2010 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві ухвали суду у справі № 12/112 від 07.08.2010 року, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 1885,26 грн за договором постачання № 470 від 01.12.2008 року.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимоги позивача ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Позивач подав до суду заяву від 07.09.2010 року, якою уточнив період стягнення пені, а саме: з 21.04.2010 року по 02.08.2010 року. Позивач вказує на те, що у позовній заяві допущено описку у підрахунку пені в період з 08.07.2010 року замість 30 днів, необхідно читати 25 днів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані позивачем докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 470 від 01.12.2008 року (надалі Договір) за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався здійснити поставку, а покупець (відповідач) - прийняти та своєчасно сплатити вартість продовольчих товарів (товар).

Найменування, кількість та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються у товарних накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2).

Договором, а саме пунктом 2.4 встановлено, що товар вважається поставленим постачальником та прийнято покупцем з моменту підпису про це уповноваженою особою останнього у транспортносупроводжувальних документах постачальника.

Розділом 3 Договору сторони узгодили ціну договору та порядок розрахунку.

Пунктом 3.3 передбачено, що термін сплати вартості товару не повинен перевищувати 6 календарних днів з моменту поставки, визначеного у п. 2.4Договору.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами 01.12.2008 року і діє до взаємного бажання обох сторін, або за бажанням однієї із сторін розірвати договірні відносини (п. 6.1 Договору).

Відповідно до умов Договору поставки постачальник передав у власність покупцю товар на загальну суму 3361,27 грн.

Вказане підтверджується поданими позивачем до матеріалів справи видатковою накладною № РНК01360 від 03.03.2010 року.

Згідно п. 3.3 Договору відповідач мав розрахуватися з позивачем за отриманий товар не пізніше 6 календарних днів з моменту поставки товару, тобто до 09.03.2010 року.

Позивач стверджує, що відповідач за поставлений йому товар провів часткову оплату на суму 1571,64 грн, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с 12-13), останній платіж за отриманий товар відповідач здійснив 20.04.2010 року.

Тобто, за вказану поставку товару заборгованість відповідача станом на 01.08.2010 року складає 1789,63 грн.

Не належне виконання умов договору поставки відповідачем, щодо розрахунку за поставлений товар, призвело до необхідності позивача звернутися в господарський суд за захистом свого порушеного права.

В пункті 5.1 Договору сторони узгодили, що за порушення строків сплати вартості отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі 0,5 % від вартості поставленого, не більше подвійної облікової ставки НБУ, але не сплаченого в строк товару за кожен день прострочки сплати.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобовязується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не подав до суду доказів розрахунку з позивачем за поставлений та отриманий товар на суму 1789,63 грн.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу за поставлений товар за договором поставки № 470 від 01.12.2008 року в сумі 1789,63 грн.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договорів передбачена можливість стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до умов договору, пеню за період з 21.04.2010 року по 02.08.2010 року в сумі 95,63 грн.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 5.1 Договору в сумі 95,63 грн за період 21.04.2010 року по 02.08.2010 року.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія", м. Кіровоград, вул. Є.Маланюка, 11-А, код ЄДРПОУ 35347598, р/р 260085911 у ПАБ "Полтава-Банк", МФО 331489 заборгованість в сумі 1885,26 грн, з яких 1789,63 грн - основного боргу та 95,63 грн - пені; державне мито в сумі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

повний текст рішення

складено 04.10.2010 року.