Рішення № 11548532, 05.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 р. Справа № 3/99

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фрич Марії Миколаївни при секретарі судового засідання Ковалюку Сергію Ярославовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Агронафтогазтехсервіс", вул. Івана Франка, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової фірми "Левада", вул. Івана Франка, 93, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260

про стягнення коштів в сумі 12 968, 46 грн. (дванадцять тисяч дев"ятсот шістдесят вісім грн. 46 коп.)

За участю представників сторін:

Від позивача: Стефюк О.В. - юрисконсульт, довіреність № 01 від 01.07.10

Від відповідача: не з"явилися

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової фірми "Левада" на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Агронафтогазтехсервіс" коштів в сумі 12 968, 46 грн., в тому числі: 9 800 грн. - основного боргу; 2 530, 94 грн. - інфляційних втрат; 637, 52 грн. - трьох відсотків річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

07.04.10 року Відкрите акціонерне товариство "Агронафтогазтехсервіс" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Агронафтогазтехсервіс", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія АОО № 845999 від 06.05.10 року.

Між сторонами у справі 01.08.07 року було укладено договір про надання послуги по дискуванню та оранці поля трактором К-700, відповідно до умов якого позивач (виконавець за договором) зобов"язався надавати відповідачу (замовнику за договором) послуги по дискуванню та оранці поля трактором К-700.

Пунктом п. 3.1 Договору встановлено, що вартість наданих послуг по дискуванню та оранці поля трактором К-700 у відповідності до фактично виконаного об"єму робіт і становить: дискування - 50 грн. за 1 га, оранка - 70 грн. за 1 га. Пунктом 3.2 Договору визначено порядок оплати послуг, а саме: щомісячно по мірі виконання робіт з наданих послуг виконавець подає замовнику акт здавання-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 5-ти днів з моменту одержання акту оплачує вартість фактично виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Представник позивача зазначив, що ним належним чином виконувались зобов"язання за договором, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг), які наявні в матеріалах справи.

Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджуєжться актом звірки заборгованості від 31.12.08 року, який підписаний відповідачем та скріплений печатками. 21.05.10 року позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою сплати суми боргу, однак докази сплати боргу відповідачем та направлення відповіді на претензію відсутні.

Із посиланням на ст. 180, 193 ГК України, ст. 610-612 ЦК України та умови договору представник позивача просив суд стягнути суму боргу в розмірі 9 800 грн. з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2 530, 94 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 637, 52 грн.

Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

07.04.10 року Відкрите акціонерне товариство "Агронафтогазтехсервіс" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство" "Агронафтогазтехсервіс", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія АОО № 845999 від 06.05.10 року.

01.08.07 року між сторонами у справі було укладено договір про надання послуги по дискуванню та оранці поля трактором К-700, відповідно до умов якого позивач (виконавець за договором) зобов"язався надавати відповідачу (замовнику за договором) послуги по дискуванню та оранці поля трактором К-700 ( п. 1.1 Договору).

Пунктами 3.1, 3.2 Договору встановлено, що вартість наданих послуг по дискуванню та оранці поля трактором К-700 визначається у відповідності до фактично виконаного об"єму робіт і становить: дискування - 50 грн. за 1 га, оранка - 70 грн. за 1 га. Порядок розрахунків: щомісячно по мірі виконання робіт з надання послуг виконавець подає замовнику акт здавання-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 5-ти днів з моменту одержання акту оплачує вартість фактично виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем надано послуги по дискуванню землі трактором К-700 на суму 9 800 грн., що підтверджується актами надання послуг (виконання робіт), а саме: № 184 від 31.10.07 року та № 93 від 30.04.08 року, які підписані сторонами та скріплені печатками. Копії актів наявні в матеріалах справи.

Наявність заборгованості також підтверджується наявними в справі актами звірки розрахунків, які також підписані сторонами та скріплені печатками.

21.05.10 року позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою сплати суми боргу, яка виникла внаслідок неоплати за надані позивачем послуги та виконані роботи, в тому числі й за умовами договору від 01.08.07 року про надання послуг по дискуванню та оранці поля трактором К-700. Суду не подано доказів направлення відповіді на претензію позивачу, доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 9 800 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем індексу інфляції за спірний період в сумі 2 530, 94 грн. та три відсотки річних в сумі 637, 52 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості. Натомість, факт наявності заборгованості підтверджується поданими суду актами надання послуг (виконання робіт), актами взаєморозрахунків, які є належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши усі подані суду докази у їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог. Позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової фірми "Левада", вул. Івана Франка, 93, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260 (код ЄДРПОУ 31792403; п/р 260077205 Райффайзен Банк "Аваль"; МФО 336462 м. Коломия) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Агронафтогазтехсервіс", вул. Івана Франка, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260 (код ЄДРПОУ 00904285; п/р 26007128927 Райффайзен Банк "Аваль"; МФО 380805 м. Коломия): 9 800 грн. (дев"ять тисяч вісімсот грн.) - основного боргу; 2 530, 94 грн. (дві тисячі п"ятсот тридцять грн. 94 коп.) - інфляційних втрат; 637, 52 грн. (шістсот тридцять сім грн. 52 коп.) - трьох відсотків річних; 129, 68 грн. (сто двадцять дев"ять грн. 68 коп.) - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційном господарським судом.

                                                  рішення виготовлено та підписано 06.10.10 року