Рішення № 11548530, 05.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 р. Справа № 17/78 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200

до відповідача Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 2274 грн. 08 коп.

За участю представників:

Від позивача: Мокляк Г.Я. - представник, (довіреність №05 від 06.01.10)

Від відповідача: не з"явився.

встановив: заявлено позов про стягнення стягнення 2274 грн. 08 коп., в тому числі 1103 грн. 08 коп. основного боргу, 49 грн. 96 коп. пені, 1121 грн. 04 коп. штрафу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвали суду від 02.09.10 р. та від 14.09.10 р. повернулись з відміткою пошти, що за зазначеною адресою - АДРЕСА_1 відповідач не проживає.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням того, що позивач в судовому засіданні 05.10.10 р. надав суду витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей про відповідача, суд дійшов висновку, що перешкод для розгляду справи немає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адреса відповідача, зазначена в ухвалах від 02.09.10 р. та 14.09.10 р. є достовірною.

На день розгляду справи в судове засідання 05.10.10 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

19.01.09 р. між Підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Дятьківці" було укладено договір купівлі-продажу продукції № 5/01/09.

На підставі вищевказаного договору Відкрите акціонерне товариство "Дятьківці" поставляло підприємцю ОСОБА_2 товар (пиво безалкогольну продукцію), виробництва Закритого акціонерного товариства "Оболонь", а на відповідача в свою чергу було покладено зобов"язання щодо своєчасної оплати товару та повернення зворотної тари в узгоджені терміни або у випадку несвоєчасного повернення тари здійснити оплату її вартості.

Продукція надана відповідачу поставлялася в зворотній тарі багаторазового використання.

Факт отримання відповідачем товару та зворотної тари на заявлену суму підтверджується накладною: № ДЯ-0009056 від 25.03.10 р. на суму 729 грн.40 коп., належним чином засвідчена копія якої знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до розділу 1 пункту 1 договорів, продавець зобов'язаний продавати продукцію виробництва Акціонерного товариства "Оболонь", а покупець зобов'язується оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах даного договору.

Здійснивши розрахунок за одержаний товар, відповідач вартість вказаної тари не оплатив, зворотну тару багаторазового використання, а саме пляшки в кількості 1038 шт. по ціні 0, 25 грн. на загальну суму 259 грн. 50 коп., не повернув.

Відповідачем не подано суду жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неповернення відповідачем тари на загальну суму 259 грн. 50 коп.

Згідно з частинами 1,7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобовязання згідно договору належним чином не виконував, а саме розділом 2 пунктом 6 передбачено зобов'язання покупця повертати продавцю пляшки, КЕГи, вуглекислотні балони, ящики, піддони-100% від поставленої кількості. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем продавцю в термін не більше 90 діб з дня отримання продукції, а КЕГи в термін не більше 180. Строки повернення зворотної тари, який встановлений в розділі 2 пункті 6 договору відповідачем пропущений. Борг відповідача перед позивачем за несвоєчасне повернення зворотної тари складав 259 грн. 50 коп.

Згідно розділу 3 пункту 12 в разі неповернення зворотної тари у визначені договором терміни покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця вартість тари з урахуванням податку на додану вартість, яка згідно розрахунку, що знаходиться у матеріалах справи становить 252 грн. 55 коп.

Відносини сторін з повернення тари регулюються Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання від 16.06.1992 №15, які є спеціальним нормативним актом з питань застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, до яких належать спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і тканини, універсальні контейнери.

Відповідно розділу 1 пунктів 3,4 Правил, після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачене цими Правилами або договором.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобовязання по поверненню тари належним чином не виконав, тару в строк встановлений в додатку №2 Правилах не повернув, вартість отриманої товари не оплатив.

Власником тари - ЗАТ "Оболонь" здійснено переоцінку тари та встановлено в розмірі 0,30 грн. Відповідно позивачем наказом по підприємству №243 від 02.0710 р. була здійснена переоцінка заставної тари: пляшок з 0,25 грн. до 0,30 грн. (без ПДВ). З урахуванням переоцінки заставної тари, борг відповідача перед позивачем за несвоєчасне повернення зворотної тари становить 311 грн. 40 коп.

Відносини сторін з повернення тари регулюються Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання від 16.06.1992р. № 15, які є спеціальним нормативним актом з питань застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, до яких належать спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і тканини, універсальні контейнери.

Відповідно до розділу 1 пункту 3,4 Правил, після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов"язковому поверненню, якщо інше не передбачено цими Правилами або договором.

Відповідно до пункту 4.6 статті 4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.06 № 1038 «Про встановлення строку повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна)»установлено, що строк повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна), визначається субєктом господарювання тривалістю не більш як 12 календарних місяців.

Згідно п.12 розділу 3 договору в разі неповернення зворотної тари в узгоджені терміни покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця вартість тари та податок на додану вартість. Вартість тари з ПДВ становить 373 грн. 68 коп. (311 грн. 40 коп. х 20%).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 49 грн. 96 коп., яка нарахована на підставі п.1 розділу 3 договору, відповідно до якого за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді п'яти відсотків заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Згідно з вимогами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Поданий позивачем розрахунок пені є обгрунтованим, а отже пеня заявлена до стягнення в розмірі 49 грн. 96 коп. є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1121 грн. 04 коп. штрафу, то суд виходить з такого.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відстотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відстотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 3 розділу 5 договору, у разі неповернення в узгоджений даним договором термін продавцю зворотної тари до 15 днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, а більше 15 днів - 300%.

Зважаючи на те, що факт прострочення виконання грошового зобов”язання мав місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача1121 грн. 04 коп. штрафу.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача1103 грн. 08 коп. основного боргу, 49 грн. 96 коп. пені, 1121 грн. 04 коп. штрафу.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 258, 267, 509, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.20, 193 Господарського кодексу України 49,83, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська,3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 13640534) 1103 грн. 08 коп. (одну тисячу сто три гривні 08 копійок) основного боргу, 49 грн. 96 коп. (сорок дев"ять гривень 96 копійок) пені, 1121 грн. 04 коп. (одну тисячу двадцять одну гривню 04 копійку) штрафу,102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

повне рішення складено 06.10.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 06.10.10