Рішення № 11548424, 05.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.10 р.                     Справа № 40/196                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк

до відповідача малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта – Д”, м. Донецьк

про стягнення 6 743 грн. 98 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Вощенко В.О. - юрисконсульт

від відповідача: Герус В.Л. - директор

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д” про стягнення неустойки за користування майном за весь час прострочення в сумі 6743 грн. 98 коп. згідно договору оренди №2798/2006р. від 31.07.2006р.

Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 04.10.95р. №786. Згідно розрахунку орендної плати, що є додатком 3 до договору ставка орендної плати складає 15 відсотків від оцінки майна, переданого в оренду. Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання оплати оренди державного майна” від 25.03.09р. №316 до 01.01.11р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786, крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу. Пункт 2 цієї постанови передбачає, що для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цієї постанови, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до п.1 цієї постанови. Тобто, розмір орендної плати за договором оренди з 25.03.09р. повинен зменшитися на 45 відсотків. Проте, позивач зазначену норму не застосував, розмір орендної плати за договором не перерахував. При цьому, просить стягнути неустойку, виходячи з суми, визначеної в договорі , що є неправомірним.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги, доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 31.07.06р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, надалі Орендодавець, та малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Дельта – Д”, надалі Орендар, було укладено договір оренди .№2798/2006 на нерухоме державне майно – нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 23,1 кв.м, що знаходиться на балансі Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій та розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 97.

Факт передачі спірного майна підтверджено актом приймання – передачі від 31.07.2006р., що відповідає вимогам пунктів 2.1 та 7.1 договору.

Строк дії договору визначено сторонами в пункті 10.1, а саме його укладено строком на 360 (триста шістдесят) днів, і діє він з 31.07.2006р. по 26.07.2007р. включно, з правом майбутньої пролонгації зазначеної у пункті 10.6 договору.

Відповідно до п.10.6 договору, термін його дії продовжувався на той самий термін, а саме до 16.07.08р. та до 15.07.09р.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 5.7 договору, у разі його припинення, Орендар зобов’язаний за актом прийому-передачі повернути об’єкт оренди Орендодавцю.

Листом №11-06-04-07825 від 17.07.09р. позивач повідомив відповідача, про те, що термін дії договору закінчився, на новий термін договір продовжено не буде та зобов’язав повернути майно із оренди балансоутримувачу по акту приймання передачі, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу від 27.07.09р. цього листа. Однак, майно було повернуто балансоутримувачу лише 12.07.10р., про що свідчить акт приймання – передачі.

Оскільки майно було повернуто несвоєчасно, позивач намагається стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 743 грн. 98 коп. за період з 18.08.09р. по 12.07.10р. відповідно до вимог частини 2 статті 785 ЦК України.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:

Предмет договору перебуває у комунальній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

За приписами ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 1 ст. 785 ЦК України у випадку припинення договору оренди орендар зобов’язаний негайно повернути орендодавцеві об’єкт оренди.

Листом №11-06-04-07825 від 17.07.09р. позивач повідомив відповідача про те, що 15.07.09р. закінчився термін дії договору № 2798/2006 від 31.07.06р., а також про необхідність повернення майна із оренди Балансоутримувачу за актом прийому-передачі. Факт отримання листа відповідачем підтверджено поштовим повідомленням про вручення від 27.07.09р.

Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обв’язку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріали справи підтверджують те, що, майно було повернуто відповідачем на адресу Балансоутримувача за актом прийому-передачі лише 12.07.10р. Таким чином, відповідачем було прострочено повернення майна на користь Балансоутримувача за вимогами закону та договору.

Факт припинення правовідносин між позивачем та відповідачем у зв’язку з закінченням терміну дії договору №2798/2006 від 31.07.06р. встановлено в рішенні господарського суду Донецької області від 06.07.140р. по справі №37/118пн.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов’язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·          а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·          б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

в) законні презумпції ( частина п’ята статті 35 ГПК України).

Доводи відповідача, що позивач не застосував норму зазначену в постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.09р. №316 та не перерахував розмір орендної плати за договором, спростовуються тим, що згідно ст.188 ГК України зміни господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Відповідно ч.2 ст.21 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін. Згідно п.3.4. договору оренди №2798/2006 від 31.07.06р. розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством. В період дії договору до позивача пропозиції щодо зменшення розміру орендної плати згідно діючого законодавства від відповідача не надходили, отже позивач не мав права змінювати розмір орендної плати за договором.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 743 грн. 98 коп. за період з 18.08.09р. до 12.07.10р., згідно договору оренди № 2798/2006 від 31.07.06р., який припинив свою дію обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач звільнений від сплати державного мита у встановленому законом порядку, а тому воно підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, оскільки останній не звільнений від сплати державного мита.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.10.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

Керуючись ст. ст. 10, 17, 18, 19, 21, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 759, ч. 2 ст. 785 ЦК України, ст.ст. 188, 283, 285, 286, 291 ГК України, ст. ст. 22, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч.2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта - Д” – задовольнити.

2. Стягнути з малого приватного підприємства „Науково-воробнича фірма „Дельта – Д”, 83119, м. Донецьк, вул. Щетиніна, буд. 3-Б, кв. 12, ід.код 21962832, на користь:

- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, (р/р 31119093700011, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, УДК у Будьонівському і Пролетарському районах м. Донецька, ід. код 34686940, неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 743 грн. 98 коп., видавши наказ;

- держбюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до державної податкової інспекції у м. Донецьку.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –07.10.10р.