Рішення № 11548363, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р.                     Справа № 22/229                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №21 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Слов’янськ Донецької області,

до відповідача, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк, в особі Управління державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, мСлов’янськ Донецької області,

про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 1096,21 грн.

за участю представників:

від позивача: Кузьмін О.Ю.– за довіреністю,

від відповідача: не з’явився.

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.09.2010 року по 29.09.2010 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №21 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Слов’янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк, в особі Управління державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Слов’янськ Донецької області, про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 1096,21 грн., у тому числі 974,36грн. основного боргу, 49,34грн. пені, 53,51грн. інфляційних витрат, 19,00грн. 3% річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору №397 від 01.02.2007р. щодо оплати отриманих комунікаційних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір про надання послуг електрозв’язку №397 від 01.02.2007 року, рахунки, розшифровки наданих послуг, претензію №03/7-146 від 06.04.2010 року.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 527, 530, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174,179,231,232 Господарського кодексу України, ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.09.2010р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останнім позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу визнано.

Представник Позивача в судовому засіданні 29.09.2010 року позовні вимоги підтримав, надав пояснення щодо начала періоду просрочки.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

01.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Управлінням державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області підписаний договір №397 про надання послуг електрозв’язку, за умовами якого Позивач прийняв на себе зобов’язання надавати послуги електрозв’язку, перераховані у додатку №1 до договору та безплатні послуги, визначені у додатку №2 до цього правочину.

Оскільки, згідно з довідкою №101-5312 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Управління державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області не має статусу юридичної особи, позов подано до Головного управління державного казначейства України у Донецькій області.

Таким чином, позов подано до належного Відповідача.

За умовами вказаного договору Позивачем надавалися Відповідачу телекомунікаційні послуги з липня 2009 року по червень 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи карткою підприємства та розшифровками наданих послуг. З боку Відповідача цей факт не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З цими правовими нормами кореспондується ст.193 Господарського кодексу України, за змістом якої, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до додатку №3 до договору №397 від 01.02.2007 року, Відповідач зобов’язаний сплачувати отримані телекомунікаційні послуги за авансовою системою оплати.

Згідно з п.4.6 договору, у разі застосування авансової системи оплати, Відповідач проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1 договору). Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою безквитанційною системою оплати (п.4.2 договору). Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС (п.4.3 договору).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати Позивачу грошових коштів в сумі 974,36 грн. всупереч вимогам ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України Відповідач не виконав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 21.08.2009р. по 30.06.2010р. нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних в сумі 19,00 грн. та інфляційні витрати в сумі 53,51 грн.

За висновками суду, розрахунок суми 3% річних, інфляційних витрат є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в розмірі, визначеному Позивачем.

На підставі п.5.8 договору № 397 від 01.02.2007р. та статті 36 Закону України „Про телекомунікації”, якою передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені в сумі 49,34 грн. за період з 21.08.2009р. по 31.07.2010р.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі, визначеному Позивачем, оскільки сума пені, розрахована судом з урахуванням вимог наведених норм закону перевищує заявлений розмір. Таким чином, суд не виходить за межі позовних вимог.

Відповідачем факт наявності заборгованості в заявленій сумі визнається. Однак, оскільки відзив про визнання позову в частині стягнення суми основного боргу підписано особою, яка, відповідно до довіреності №26/1с від 29.12.2009 року, не уповноважена на вчинення таких дій, суд не застосовує норми ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов договору, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ, в особі Цеху телекомунікаційних послуг №21 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Слов’янськ Донецької області, до відповідача, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк, в особі Управління державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Слов’янськ Донецької області, про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 1096,21 грн., у тому числі 974,36грн. основного боргу, 49,34грн. пені, 53,51грн. інфляційних витрат, 19,00грн. 3% річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк, в особі Управління державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, (Донецька область, м.Слов’янськ, вул. Г.Батюка, 25, р/р 35215001005534 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м.Київ, бул. Т.Шевченко,18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг №21 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (Донецька область, м.Слов’янськ, вул. Свободи, 1, р/р 260051326 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Донецьк, МФО 335076, код ЗКПО 01183764) 1096,21 грн., у тому числі 974,36грн. основного боргу, 49,34грн. пені, 53,51грн. інфляційних витрат, 19,00грн. 3% річних задовольнити.

3.Стягнути з Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк, в особі Управління державного казначейства у м.Слов’янську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, (Донецька область, м.Слов’янськ, вул. Г.Батюка, 25, р/р 35215001005534 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м.Київ, бул. Т.Шевченко,18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг №21 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (Донецька область, м.Слов’янськ, вул. Свободи, 1, р/р 260051326 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Донецьк, МФО 335076, код ЗКПО 01183764) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 29.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя