Рішення № 11547496, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-24/4241-2010 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

До відповідача Приватного підприємства «Вера групп» (98500. м. Алушта, вул. Леніна, 26, кв. 20).

Про стягнення 38212,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 СПД; паспорт.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення суми за надання послуг з ведення бухгалтерського обліку з врахуванням індексу інфляції у розмірі 38212,88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не належним чином виконувалися умови договорів від 01.07.2009 р. і від 01.01.2010 р., а саме в період з 01.07.2009 р. по 01.08.2010 р. відповідачем не здійснена оплата послуг з ведення бухгалтерського обліку у розмірі 2000 грн. щомісячно, а також не здійснено сплату штрафу у розмірі 500 грн. за 13 місяців за несвоєчасну оплату послуг. Також позивачем на суму заборгованості були нараховані інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 серпня 2010 року вказаний позов прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Відповідач у відзиві на позов від 28.09.2010 р. повідомив про те, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

28.09.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 05.10.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено, відповідач явку представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Позивач заявою від 05.10.2010 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з врахуванням індексу інфляції у розмірі 33857,34 грн.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.07.2009 р. між відповідачем по справі ( Замовник ) та позивачем по справі (Виконавець ) був укладений договір №2 СПД/2009 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в обсязі на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до глави 2 вказаного договору виконавець бере на себе зобовязання з виконання робіт з ведення бухгалтерського обліку, а саме:

-Підготовка і здача місячної, квартальної та річної бухгалтерської і податкової звітності на підприємстві;

-Контроль за зміною рахунків, на які перераховуються податки та збори ( обовязкові платежі );

-Надавати методичну допомогу підприємству з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу.

Замовник в свою чергу зобовязався:

-Надавати виконавцю документи, необхідні йому для виконання передбачених цим договором обовязків;

-Оплатити надані за цим договором послуги.

Відповідно до п. 3 вказаного договору вартість послуг виконавця обумовлюється в актах виконаних робіт ( послуг ).

Відповідно до глави 4 вказаного договору оплата послуг здійснюється після підписання акту виконаних послуг обома сторонами шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Вид розрахунків безготівковий.

Відповідно до п. 5 вказаного договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р.

Також судом встановлено, що 01.01.2010 р. між відповідачем по справі ( Замовник ) та позивачем по справі (Виконавець ) був укладений договір №1 СПД/2010 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в обсязі на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до глави 2 вказаного договору виконавець бере на себе зобовязання з виконання робіт з ведення бухгалтерського обліку, а саме:

-Підготовка і здача місячної, квартальної та річної бухгалтерської і податкової звітності на підприємстві;

-Контроль за зміною рахунків, на які перераховуються податки та збори ( обовязкові платежі );

-Надавати методичну допомогу підприємству з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу.

Замовник в свою чергу зобовязався:

-Надавати виконавцю документи, необхідні йому для виконання передбачених цим договором обовязків;

-Оплатити надані за цим договором послуги.

Відповідно до п. 3 вказаного договору вартість послуг виконавця обумовлюється в актах виконаних робіт ( послуг ).

Відповідно до глави 4 вказаного договору оплата послуг здійснюється після підписання акту виконаних послуг обома сторонами шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Вид розрахунків безготівковий.

Відповідно до п. 5 вказаного договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р.

У виконання умов вищевказаних договорів позивачем по справі були надані послуги з бухгалтерського обліку, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі приймання робіт ( надання послуг ), які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 13 25 ).

Відповідно до вказаних актів позивачем за період з липня 2009 р. по липень 2010 р. було надано відповідачу послуги з ведення бухгалтерського обліку на суму 26000 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено, що відповідачем отримані послуги за вищевказаний період не сплачувалися, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 26000 грн.

Факт наявності заборгованості також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 12 ).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору №2 СПД/2009 сторони дійшли згоди про те, що замовник несе відповідальність за своєчасну виплату винагороди виконавцю, а за невиконання умов, встановлених цим договором, сплачує йому штраф у розмірі 500 грн. за кожен місяць.

Відповідно до п. 6.2 договору №1 СПД/2010 сторони дійшли згоди про те, що замовник несе відповідальність за своєчасну виплату винагороди виконавцю, а за невиконання умов, встановлених цим договором, сплачує йому штраф у розмірі 500 грн. за кожен місяць.

З урахуванням вказаного, відповідач за не виконання зобовязання щодо сплати позивачу винагороди за отримані послуги повинен сплатити штраф у розмірі 6500 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1357,34 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні, що відбулося 28.09.2010 р., позивач надав новий розрахунок заборгованості з врахуванням індексу інфляції, відповідно до якого вбачається, що розмір суми інфляції склав 1357,34 грн. ( а. с. 42 ).

В судовому засіданні, що відбулося 05.10.2010 р., позивач заявою зменшив розмір позовних вимог відповідно до вищевказаного розрахунку та вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає, що розмір інфляційних втрат за період з вересня 2009 р. по березень 2010 р. складає 1357,34 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 07.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Вера групп», 98500. м. Алушта, вул. Леніна, 26, кв. 20, ( р/р 26005300001925 в Севастопольському ФАКБ «Форум», МФО 384931, ЄДРПОУ 34212735 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ( р/р НОМЕР_1 в Кримської регіональної філії «Кредобанку», МФО 324913, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 26 000,00 грн., штраф у розмірі 6500,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1357,34 грн., державне мито у розмірі 338,57 грн. та 209,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 07.10.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.