Ухвала суду № 11547486, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

УХВАЛА

05.10.2010Справа №2-16/4085-2010 За позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання недійсним рішення

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача Бєлогуб Г.Б. представ., довіреність № 008-Д від 05.01.2010 р.

Обставини справи: Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в якій просить суд визнати недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 5318 від 30.07.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем - представниками ВАТ «Крименерго» 20.07.2010р. був складений Акт № 103006 «Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності», на підставі якого спірним протоколом позивачеві була нарахована сума вартості спожитої, але не облікованої електроенергії, у розмірі 390 784,38 грн. Позивач вважає, що факти, встановлені актом № 103006 не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Але, слід зазначити, що відкладення розгляду справи є право суду, а не його обовязок.

Підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Відповідач у відзиві на позов звертав увагу суду на те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. (а.с.22-25)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що 20.07.2010 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка обєкту - нежиле приміщення (офіс), який розташований в АДРЕСА_2.

В ході вказаної перевірки були виявлені порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що виразилося в наступному: « бездоговірне використання електричної енергії, самовільне підключення струмоприймачів до мереж ВАТ «Крименерго». Електрична енергія не обліковується та не сплачується.»

Результати перевірки були зафіксовані в акті про порушення ПКЕЕ №103006 від 20.07.2010 р., який був складений в присутності представника споживача ОСОБА_1 ( а.с. 28).

30.07.2010 р. комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий вказаний Акт, про що складений відповідний Протокол № 5318 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, згідно з якими СПД ОСОБА_1 була нарахована вартість недооблікованої електричної енергії у розмірі 390784,38 грн. (а.с.14-15)

Вважаючи вказаний протокол таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його недійсним.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що спір не підлягає розгляду у господарських судах з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Абзацом першим пункту 6.42 Правил користування електричною енергією визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до абзаців 4 і 5 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.06 № 1497 рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до розяснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкту (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкту (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Згідно з пунктом 6.2 Розяснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, розяснення тощо, у звязку з тим, що не мають обовязкового характеру для виконання.

Як було зазначено вище, що в результаті перевірки дотримання СПД ОСОБА_1 20.07.2010р р. установлених режимів електроспоживання був складений Акт № 103006. Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що Акт № 103006 про порушення Правил користування електричною енергією та винесений на його підставі протокол № 5318 від 30.07.2010 р. не регулюють суспільних відносин і не мають обовязкового характеру для субєктів цих відносин.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржувані рішення комісії та протоколи, яким вони оформлені за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил.

Представлений позивачем акт та протокол можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення відповідача з позовом до суду та підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково, суд зазначає, що аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суду України у постанові від 05.08.2010 р. у справі № 2-22/6314-2009.

Така сама правова позиція викладена в пункту 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» від 18.03.2008 р. N 01-8/164, Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

За таких обставин, судові витрати, сплачені Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за подання позовної заяви до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», підлягає поверненню позивачу .

На підставі викладеного, керуючись п. 1. ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити.

2.Повернути Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України (рахунок №31115095700002 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) 85,00 грн. державного мита, сплаченого квитанцією № 148А02003 від 10.08.2010 р.

3.Повернути Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України (рахунок №10028000009106 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплачених квитанцією № 5 від 10.08.2010 р.

4.Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.