Рішення № 11547473, 06.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2010Справа №2-22/3632-2010 За позовом – ТОВ «Євро Лізинг», м. Київ, проспект Перемоги, 67; м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4

до відповідача – ВАТ «Ялтинська фабрика головних уборів», м. Ялта, вул. Достоєвського, 22

про стягнення 22176,40 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Тромса Є.В., представник, дов від 08.01.2010 року

від відповідача – Свирщук Ю.М., представник, дов від 01.02.2010 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Євро Лізинг» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Ялтинська фабрика головних уборів», просить суд стягнути з відповідача 22176,40 грн. неустойки за дострокове розірвання плану лізингу.

23.09.2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23.09.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

05 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № 365, відповідно до п. 2.1. якого лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на транспортний засіб.

Позивачем надано послуги згідно з умовами Договору лізингу в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме: позивачем на підставі замовлення на транспортний засіб № 365/001 від 05 липня 2007 року було надано відповідачу транспортний засіб - Mitsubishi Lanсег 2,0, шасі № JMYSRC56A7U729773, реєстраційний номер АА 8761 СХ.

Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом приймання-передачі - транспортного засобу № 365/001 від 20 липня 2007 року, підписаним позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 5.1. договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 3 до Договору лізингу - План лізингу № 365/001 від 05 липня 2007 року та Зміни до Плану лізингу № 365/001 від 20 липня 2007 року, що є невід'ємними частинами договору лізингу, якими встановлено розміри та строки сплати відповідачем (лізингоодержувачем) лізингових платежів.

17.07.2009 року транспортний засіб Mitsubishi Lanсег 2,0, шасі № JMYSRC56A7U729773, реєстраційний номер АА 8761 СХ, було вилучено у лізингоодержувача, що підтверджується актом про вилучення транспортного засобу.

Листом № 1805 від 21.06.2010 року, відповідача було належним чином повідомлено про припинення дії договору фінансового лізингу № 365 від 05.07.2007 року з 21 червня 2010 року. Відповідач отримав вказаний лист 22.06.2010 року.

Так, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Так, пунктом 8.4. договору встановлено право позивача на припинення дії договору (стосовно одного, декількох, або всіх задіяних транспортних засобів) і вимагати негайного повернення транспортного засобу, якщо: 8.4.1. Лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на термін понад 30 днів.

У порушення умов договору відповідач своєчасно не сплачував лізингові платежі, тим самим порушив зобов'язання п. 5.1. договору лізингу, що підтверджується рішення Господарського суду АР Крим від 29.09.2009 року, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року по справі № 2-26/2819-2009.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 13.2. договору у випадку дострокового припинення дії цього договору лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору, та сплатити на вимогу лізингодавця неустойку (окрім випадків, які зазначені в пунктах 6.6 та 13.1.3. даного Договору) за дострокове припинення цього Договору в сумі 4 середньомісячних лізингових платежів у випадку дострокового припинення дії плану лізингу, що є невід'ємною частиною договору, протягом третього року дії цього плану лізингу.

Таким чином, неустойка за дострокове розірвання плану лізингу становить 22176,40 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 22176,40 грн.

Щодо тверджень відповідача про неможливість використання транспортного засобу наслідок ДТП, господарський суд виходить з того, що підставою для застосування штрафних санкцій є дострокове припинення договору лізингу, яке відбулось внаслідок несвоєчасної сплати лізингових платежів, що підтверджено рішенням Господарського суду АР Крим від 29.09.2009 р. у справі №2-26/2819-2009. Одночасно, відповідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а пункт 5.4. договору фінансового лізингу №365 від 05 липня 2007 року прямо передбачає, що лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця ніякого відшкодування або зменшення суми лізингових платежів у випадку перерви в експлуатації ТЗ, з якої б причини це не сталося, включаючи форс-мажорні обставини.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ВАТ «Ялтинська фабрика головних уборів» (м. Ялта, вул. Достоєвського, 22, рахунок № 26044515414981 Ялтинська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324270, ЄДРПОУ 00307678) на користь ТОВ «Євро Лізинг» (м. Київ, проспект Перемоги, 67; м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4, рахунок № 26003030836400 АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 32774741) 22176,40 грн. неустойки.

3.          Стягнути з ВАТ «Ялтинська фабрика головних уборів» (м. Ялта, вул. Достоєвського, 22, рахунок № 26044515414981 Ялтинська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324270, ЄДРПОУ 00307678) на користь ТОВ «Євро Лізинг» (м. Київ, проспект Перемоги, 67; м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4, рахунок № 26003030836400 АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 32774741) 221,76 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ВАТ «Ялтинська фабрика головних уборів» (м. Ялта, вул. Достоєвського, 22, рахунок № 26044515414981 Ялтинська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324270, ЄДРПОУ 00307678) на користь ТОВ «Євро Лізинг» (м. Київ, проспект Перемоги, 67; м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4, рахунок № 26003030836400 АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 32774741) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.