Ухвала суду № 11546034, 29.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-529/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Кузьменка В.В., Шостака О.О.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяміськбуд»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Вінницяміськбуд»звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з адмінпозовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000742320/0 від 14.07.2009 року, № 0000742320/1 від 21.09.2009 року, №0000742320/2 від 19.11.2009 року та №0000742320/3 від 04.02.2010 року про визначення TOB «Вінницяміськбуд»суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 631731,00 грн. та податкових повідомлень-рішень №0001012320/0 від 21.09.2009 року, № 0001012320/2 від 19.11.2009 року, № 0001012320/3 від

04.02.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 602 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Вінниці подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Вінницьким окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 18.05.2009 року № 29/23 та від 01.06.2009 року № 63/23, виданих ДПА у Вінницькій області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. проведено планову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 15.06.2009 р. №46/32976737.

Даний акт став підставою для винесення відносно ТОВ "Вінницяміськбуд" податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009 року за №0000742320/0 про визначення податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 631731,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження наведеного вище податкового рішення, останнє залишено в силі та винесено податкові повідомлення-рішення №0000742320/1 та №0001012320/0 від 21.09.2009 р., №0000742320/2 та №0001012320/2 від 19.11.2009 р., а також №0000742320/3 та №001012320/3 від 04.02.2010 р.

Податкове повідомлення-рішення №0001012320/0 від 21.09.2009 р. про визначення податку на прибуток приватних підприємств в сумі 602,00 грн. винесено внаслідок збільшення основного платежу та штрафної санкції за рішенням №0000742320/0.

Не погоджуючись з винесенними податковими повідомлення-рішеннями, ТОВ «Вінницяміськбуд»звернулися з адмінпозовом до суду та просять його задовольнити.

Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 4.1. ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності товариства є будівництво житла. З аналізу реалізації договорів з фізичними особами на будівництво квартир вбачається, що грошові кошти на розрахунковий рахунок TOB «Вінницяміськбуд»в 2006 році надходили від фізичних осіб в якості внесків на будівництво житла.

Як свідчать матеріали справи, винесеними податковими рішеннями товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, на яке вплинув ряд обставин, а саме: товариством не включено до складу валового доходу суми попередньої оплати, що надходила від фізичних осіб за договорами на будівництво житла, а саме квартир в будинку №38-А по вул. Київській в м. Вінниці.

Апеляційна інстанція погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду про те, що господарські операції між позивачем та фізичними особами, що перераховували кошти, за які здійснюється будівництво житла, не передбачають передачу на нього прав власності від товариства до цих осіб, виходячи з наступного.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької Ради від 10.06.2008 року за №1350, вирішено оформити право приватної власності на квартири в будинку №38-А по вул. Київській в м. Вінниці безпосередньо на власників цих квартир - фізичних осіб, що здійснювали фінансування будівництва вказаного житлового будинку.

Нормами Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затверджене Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року визначено порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, що спрямований на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до п. 6.1. даного Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору, що має місце в даному випадку.

Таким чином вважати TOB «Вінницяміськбуд»власником будинку немає правових підстав. Відтак не має підстав вважати можливим передачу товариством прав власності на квартири даного будинку.

Відповідачем не враховано ту обставину, що грошові кошти, які надходили в 2006 році на розрахунковий рахунок позивача від фізичних осіб в якості внесків на будівництво житла не можуть вважатись доходом у розумінні п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки такі господарські операції не передбачають передачу прав власності на таке житло від TOB «Вінницяміськбуд»до фізичних осіб.

Натомість, в п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

З цих же підстав товари, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, малоцінні предмети, які придбавались для виконання зобов'язань перед фізичними особами будівництва будинку, не включались до складу валових витрат, і відповідно не враховувались як приріст балансової вартості запасів, що повністю кореспондується з п. 5.9. ст. 5 ЗУ«Про оподаткування прибутку підприємств», в той час як податковий орган вказує на його порушення товариством.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом в акті перевірки безпідставно збільшено позивачу по операціях з виконанням доручення фізичних осіб на спорудження житла валовий дохід та валові витрати і, відповідно, безпідставно визначено суму податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниці - відмовити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2010 року.