Постанова № 11545656, 16.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2010 р. № 2-а- 3039/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар'єнко Л.М. при секретарі судового засідання Макогон Н.О.

за участю:

представника позивача Таскаєвої Т.В,

представників відповідача Німого О.С., Шевченко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко"

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесенко" звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 10 березня 2010 року № 0001792340/3 у сумі 28 396 грн. 00 коп., від 30.12.2009 р. № 0001792340/2, від 23.10.2009 р. № 0001792340/1, від 28.08.2009 р. № 0001792340/0. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10 березня 2010 року Харківською об'єднаною ДПІ виписане податкове повідомлення-рішення № 0001792340/3, яким визначила податкове зобов'язання за основним платежем 18931 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 9465 грн. на загальну суму 28396 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято ХОДПІ по результатами акту перевірки від 19.08.2009 р. № 2471\234\35407976 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ “Фесепко” код ЄДРПОУ 35407976 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р.». В 1 кварталі 2008 р. ТОВ “Фесенко” мав комерційні взаємовідносини з ТОВ “Укрмет Плюс”. ТОВ “Фесенко” здійснювало придбання мазуту згідно договору від 22.01.08 р. № ДГ 22-01\08-1 та додаткової угоди № 1 на загальну суму 62100,11грн., в тому числі ПДВ - 10350,02 грн. На момент перевірки заборгованості між підприємствами не має. Оригінали документів на придбання (договір, видаткова накладна, податкова накладна) та оплату через банківський розрахунковий рахунок (банківські виписки) до перевірки були надані. Невизнання податковим ревізором валових витрат в сумі 51405,00 грн. являється безпідставним. Податковий кредит по ПДВ з вищевказаної суми витрат в сумі 10350,00 грн. податківцями визнаний. Аргументом податкового інспектора стосовно не прийняття до валових витрат сум по придбанню мазуту у ТОВ “Укрмет Плюс” було те, що нібито відносно засновників та керівників контрагента (ТОВ “Укрмет Плюс”) порушено кримінальну справу. На момент комерційних взаємовідносин з ТОВ “Укрмет Плюс” позивачу не було відомо, що відносно засновників та керівників контрагента порушено кримінальну справу, яка ніяким чином не впливає на комерційні відносини між ТОВ “Фесенко” та ТОВ “Укрмет Плюс” у 1 кварталі 2008 року. В грудні 2007 року ТОВ “Фесенко” платіжним дорученням № 20 від 13.12.2007 року здійснило оплату за офісні меблі та оргтехніку ТОВ СП “Влассо”. 14.12.2007 року згідно накладної № 133/9 меблі та оргтехніка були отримані на суму 25000 грн. в тому числі ПДВ - 5000 грн. Починаючи з наступного кварталу, ТОВ “Фесенко” нараховує амортизацію на вищевказане майно згідно ст. 8 ЗУ від 22.05.97 р. № 283/97 “Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями) у наступних розмірах: 1 квартал 2008 р. - 3275,00 грн.; 2 квартал 2008 р. - 2822,00 грн.; 3 квартал 2008 р. -2434,00 грн.; 4 квартал 2008 р. - 2102,00 грн.; 1 квартал 2009 р. - 1815,00 грн., всього - 12 448,00 грн. Нарахована сума амортизації - 12448,00 грн. податковим ревізором-інспектором безпідставно не визнається. У грудні 2007 р. ТОВ “Фесенко” замовив у ТОВ СП “Влассо” послуги по монтажу та обслуговуванню обладнання на суму 65000,00 грн. в тому числі ПДВ - 10833,33 грн. Вартість послуг в сумі 54166,67 грн. до валових витрат підприємством ТОВ “Фесенко” не відносилась, а увійшла у вартість обладнання, яке введено в експлуатацію у 1 кварталі 2008 року. Сума нарахованої амортизації згідно ст. 8 ЗУ від 22.05.97 р. № 283/97-ВР в сумі 11870,00 грн. безпідставно не була визнана податковим ревізором-інспектором. На момент взаємовідносин ТОВ “Фесенко” та ТОВ СП “Влассо” останнє підприємство працювало, платежі здійснювались через розрахункові рахунки банків. Матеріальні цінності є в наявності, що засвідчено в акті інвентаризації № 14 станом на 01.10.2008 року. Вважали, що посилання на ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ та визнання податковим ревізором-інспектором нікчемними правочини з ТОВ СП “Влассо” та ТОВ “УКРМЕТ Плюс” є безпідставним.

Представник відповідача - Харківської ОДПІ у Харківській області, не погодившись з позовом, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне. На підставі ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіку на 3 квартал 2009 р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Фесенко” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р. Повідомлення № 2168/10/23-213 від 25.06.2009 р. про проведення планової виїзної перевірки згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримано ТОВ “Фесенко”02.07.2009 р. Направлення на перевірку М 479 від 20.07.2009 р. вручене керівнику ТОВ “Фесенко”21.07.2009 р. Терміни проведення перевірки продовжувались відповідно до наказу Харківської ОДПІ № 532 від 31.07.2009 р. та виписаного у зв'язку з цим направлення № 505 від 03.08.2009 р. Таким чином, Харківською ОДПІ дотримана встановлена законом процедура проведення планової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Під час перевірки Харківська ОДПІ діяла в межах повноважень, у спосіб та в порядку, які визначені Законом України “Про державну податкову службу”, вимоги ст. 19 Конституції України були дотримані. Результати проведеної перевірки оформлені Харківською ОДПІ актом № 2471/234/35407976 від 19.08.2009р., висновками якого встановлено порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 129018,00 грн., та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 18931,00 грн. На підставі висновків акту перевірки № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р. Харківською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0001802340/0 від 28.08.2009 р. на загальну суму 193527,00 грн. (основний платіж - 129018,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 64509,00 грн.) та з податку на прибуток підприємств № 0001792340/0 від 28.08.2009 р. на загальну суму 28396,00 грн. (основний платіж - 18 931,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9465,00 грн.). Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 28.08.2009 р. № 0001802340/0, № 0001792340/0 та оскаржив їх в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Рішенням Харківської ОДПІ № 15611/10/25-009 від 23.10.2009 р. за результатами розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 р. № 0001802340/0, № 0001792340/0 залишені без змін. У відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (далі - Порядок), Харківською ОДПІ з метою доведення нового граничного строку сплати прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.10.12.2009 р. № 0001802340/1 та № 0001792340/1 на ті ж суми. Рішенням ДПА у Харківській області № 20499/7/25-103 від 23.12.2009 р. за результатами розгляду повторної скарги позивача податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 28.08.2009 р. № 0001802340/0 скасовано, податкове повідомлення-рішення по податку на прибуток підприємств від 28.08.2009 р. № 0001792340/0 - залишено без змін. У відповідності до вимог Порядку Харківською ОДПІ з метою доведення нового граничного строку сплати прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.12.2009 р. № 0001792340/2 та з урахуванням рішенням ДПА України № 4297/7/25-0115 від 03.03.2010 р. за результатами розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 р. № 0001792340/3. Обґрунтовуючи правомірність податкових повідомлень-рішень від 28.08.2009 р. № 0001792340/0, від 23.10.2009р. № 0001792340/1, від 30.12.2009р. № 0001792340/2 та від 10.03.2010р. № 0001792340/3, відповідач звернув увагу на те, що актом перевірки № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р. встановлено, що позивач в складі валових витрат при обчисленні податку па прибуток та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість відобразив суми по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрмет Плюс”. До перевірки були надані договір № Дг 22-02/08-1 від 22.01.2008 р. та додаткова угода до нього № 1 від 22.01.2008 р. на поставку 27 т мазуту за ціною 1916,67 грн. на загальну суму 62 100,11 грн. (в т.ч. ПДВ -10 350,02 грн.). За вказаним договором позивач надав рахунок-фактуру № УК-0000008 від 22.01.2008 р. на мазут М-40 в кількості 27 т за ціною 1916,67 грн. за 1 т на загальну суму 62100,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10350,00 грн.). Оплата проведена відповідно до платіжного доручення № 14 від 24.01.2008 р. на перерахування ТОВ “Укрмет Плюс” грошових коштів в сумі 62100,00 грн. До перевірки надано видаткову накладну № УК-0000007 від 25.01.2008 р. на поставку мазуту М-40 в кількості 39 т за ціною 1318,08 грн. за 1 т на загальну суму 61686,00 грн. та податкову накладну № 7 від 24.01.2008р. на поставку мазуту М-40 в кількості 39,28 т за ціною 1318,08 грн. за 1 т на загальну суму 62099,99 грн. (ПДВ - 10350,00 грн.). Відповідно до розрахунку № 21/7 від 27.05.2008 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 24.01.2008р. № 7 змінилась кількість отриманих товарів (-0,262т) та відповідно відбулося зменшення суми податкового кредиту (-69,00 грн.). За вказаною операцією позивач включив до складу валових витрат в 1 кварталі 2008 р. суму в розмірі 51405,0 грн. та до складу податкового кредиту в травні 2008 р. суму в розмірі 10281,00 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних податкова накладна від 24.01.2008 р. № 7 відображена 02.05.2008р., а розрахунок № 21/7 від 27.05.2008 р. - 27.05.2008 р. Слід зазначити, що документи на поставку товарів не відповідають умовам угоди позивача з ТОВ “Укрмет Плюс” та документам про здійснення оплати як щодо кількості товару, так і щодо його ціни. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.01.2008р. до договору № ДГ 22-01/08-1 від 22.01.2008р . позивача з ТОВ “Укрмет Плюс” умовою поставки нафтопродуктів є самовивіз, однак, будь яких документів щодо транспортування товару та його зберігання позивачем не надано, як не надано актів приймання-передачі нафтопродуктів чи квитанцій залізної дороги про приймання вантажу до перевезення, що передбачено умовами договору. Договір № Дг 22-02/08-1 від 22.01.2008р. та додаткова угода до нього № 1 від 22.01.2008р. не скріплено печаткою постачальника, як того вимагається умовами договору. Відділом податкової міліції Харківської ОДПІ надано інформацію, що засновниками та керівниками ТОВ “Укрмет Плюс” є громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відносно яких слідчим відділом податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеса порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Вказані громадяни використовували підприємство ТОВ "Укрмет плюс" для здійснення протиправної діяльності, направленої на незаконне формування сум податкового кредиту по ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій. Стосовно ТОВ “Укрмет Плюс” ДПІ у Малинівському районі м. Одеси до Державного реєстратора направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Основним видом діяльності ТОВ “Укрмет Плюс” є оброблення металевих відходів та брухту, чисельність працюючих - 1 особа. Вищевикладене свідчить про безтоварність проведених позивачем операцій, факт перерахування коштів висновку про безтоварність операції не спростовує. Крім того, відповідач зазначив, що актом перевірки № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р. встановлено, що позивач в податковому обліку відобразив суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ СП “Влассо” щодо придбання основних засобів, а також послуг по обслуговуванню обладнання. Договори з ТОВ СП “Влассо” в письмовій формі не укладались. В грудні 2007 р. позивач платіжним дорученням № 20 від 13.12.2007 р. перерахував в адресу з ТОВ СП “Влассо” кошти в сумі 30000,00 грн. за офісне обладнання та офісну техніку. До перевірки надано видаткову накладну № 133/9 від 14.12.2007р. та податкову накладну № 133/9 від 14.12.2007р. на суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.) на поставку монітору, персонального комп'ютеру, столу та стільців, сейфу та шаф. Сума в розмірі 5000,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту в березні 2008 р. Придбані офісна техніка та меблі віднесені позивачем до рахунку 10 “Основні засоби”, а амортизація з них нарахована, починаючи з 1 кварталу 2008 р. у наступних розмірах: в 1 кварталі 2008 р.- 3275,0 грн., в 2 кварталі 2008 р.- 2822,0 грн., в 3 кварталі 2008 р.- 2434,0 грн., в 4 кварталі 2008 р.- 2102,0 грн. та в 1 кварталі 2009 р.- 1815,0 грн. Всього позивачем нараховано амортизації з придбаних основних засобів за перевірений період в сумі 12 448,0 грн. При цьому, будь яких документів щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей та їх зберігання ТОВ “Фесенко” не надано. Крім того, ТОВ “Фесенко” надав відомості про отримання у ТОВ СП “Влассо” послуг по обслуговуванню обладнання (продувка, демонтаж, ремонт, заміна, монтаж, виготовлення). Надано акт виконаних робіт від 20.12.2007 р. на суму 65 000,0 грн., податкову накладну №137/2 від 20.12.2007 р. на суму 65 000,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 833,33 грн.). До складу податкового кредиту позивачем віднесена сума ПДВ в розмірі 10 833, 33 грн. у березні 2008 р. Оплата проведена шляхом перерахування коштів в сумі 65 000,0 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ СП “Влассо”. Вартість послуг збільшила балансову вартість обладнання первісною вартістю 164 788,44 грн., яке введено в експлуатацію у 1 кварталі 2008 р. Амортизація з обладнання відносилась до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємств, починаючи з 2 кварталу 2008 р. ( група 3 з нормою амортизації 6 %) - 3250,0 грн.), в 3 кварталі 2008 р. - 3055,0 грн., 4 квартал 2008 р.- 2872,0 грн., 1 квартал 2009 р. - 2693,0 грн. Таким чином, загальна сума амортизації по послугам від ТОВ СП “Власо” склала 11870,00 грн. Відповідно до повідомлення ДПІ у Зміївському районі Харківської області, ТОВ СП “Влассо” ліквідовано, зустрічну перевірку вказаного підприємства провести неможливо, факт постачання товару в адресу та послуг в адресу ТОВ “Фесенко” не підтверджено, основний вид діяльності ТОВ СП “Влассо” - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих 1 особа. Відповідач вважав, що угоди позивача з ТОВ “Укрмет Плюс” та ТОВ СП “Влассо” мають протиправний характер, суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними. За приписами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Вищевикладені обставини свідчать, що позивачем неправомірно сформовано склад валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ “Укрмет Плюс” та ТОВ СП “Влассо”. Просили відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача Таскаєва Т.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на зазначені у позові обставини. Пояснила, що придбані у ТОВ СП “Влассо” меблі та техніка знаходяться не в офісі, в якому проводилася перевірка, а в іншому місці. Перевіряючі ХОДПІ не бачили зазначену техніку та офісні меблі, акт інвентаризації до ХОДПІ позивачем не направлявся та до скаргу в порядку процедури адміністративного оскарження не долучався.

Представники відповідача Німий О.С., Шевченко О.І. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, посилаючись на зазначені у запереченнях обставини. Зазначили, що заперечують проти того, що у позивача є в наявності придбані у ТОВ СП “Влассо” меблі та техніка, оскільки при проведенні перевірки вони не предявлялися, акт інвентаризації відповідачу не надавався, і відповідач вважає укладений правочин між позивачем та ТОВ СП “Влассо” щодо придбання меблів та техніки нікчемним.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фесенко” є юридичною особою, зареєстроване Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 27.09.2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5).

ТОВ “Фесенко” перебуває на обліку у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції, є платником, зокрема, податку на прибуток підприємств, як вбачається з акту перевірки ТОВ “Фесенко” (а.с. 9).

19.08.2009 року фахівцями Харківської ОДПІ у Харківській області було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Фесенко" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.09.2007 року по 31.03.2009 рік . За результатами перевірки складено акт перевірки № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 року, відповідно висновків якого перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 129 018,00 грн., та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 18 931,00 грн. (а.с. 58-59).

На підставі зазначеного акту, керівником Харківської ОДПІ у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0001802340/0 від 28.08.2009 р. на загальну суму 193 527,00 грн. (основний платіж 129 018,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 64 509,00 грн.) та з податку на прибуток підприємств № 0001792340/0 від 28.08.2009 р. (а.с. 102) на загальну суму 28 396,00 грн. (основний платіж 18 931,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 9 465,00 грн.).

Штрафні санкції до позивача застосовано на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 28.08.2009 р. № 0001802340/0, № 0001792340/0 та оскаржив їх в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням Харківської ОДПІ № 15611/10/25-009 від 23.10.2009 р. за результатами розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 р. № 0001802340/0, № 0001792340/0 залишені без змін (а.с. 105-108).

У відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758, відповідачем, з метою доведення нового граничного строку сплати прийнято податкові повідомленнярішення від 23.10.12.2009 р. № 0001802340/1 та № 0001792340/1 (а.с. 109) на ті ж суми.

Рішенням ДПА у Харківській області № 20499/7/25-103 від 23.12.2009 р. за результатами розгляду повторної скарги позивача податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 28.08.2009 р. № 0001802340/0 скасовано, податкове повідомлення-рішення по податку па прибуток підприємств від 28.08.2009 р. № 0001792340/0, яким донараховано податок на прибуток підприємств залишено без змін (а.с. 112-117).

За приписами п.п. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування раніше нарахованої суми податкового зобовязання.

Відповідачем прийнято податкове повідомленнярішення від 30.12.2009 р. № 0001792340/2 (а.с. 118) та, з урахуванням рішенням ДПА України № 4297/7/25-0115 від 03.03.2010 р. за результатами розгляду повторної скарги від 03.03.2010 року № 4297/7/25-0115 (а.с. 121-122), прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 р. № 0001792340/3 (а.с. 123).

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ХОДПІ у Харківській області від 10.03.2010 р. № 0001792340/3, від 30.12.2009 р. № 0001792340/2, від 23.10.2009 р. № 0001792340/1 та від 28.08.2009 р. № 0001792340/0, оскаржив їх до суду.

Щодо правомірності нарахування відповідачем податку на прибуток підприємств та штрафної (фінансової) санкції на загальну суму 28 396,00 грн., судом встановлено наступне.

В актом перевірки № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 року зафіксовані порушення ТОВ «Фесенко»п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 р., та міститься висновок про заниження податку на прибуток на 18931,00 грн., оскільки перевіркою повноти визначення обєкта оподаткування по податку на прибуток за період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р. встановлено його заниження на 75723,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 18931,00 грн. (а.с. 28). При перевірці відповідачем встановлені порушення правильності визначення оподатковуваного прибутку, оскільки на протязі перевіряємого періоду підприємство відносило до складу валових витрат придбання офісної техніки, меблів та послуг, які не повязані з господарською діяльністю підприємства, чим було порушено п. 5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (а.с. 30).

З акту перевірки встановлено та не заперечується позивачем, що за період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р. ТОВ «Фесенко»задекларовано валові витрати у сумі 10504766,00 грн. (а.с. 15).

При перевірці правильності формування валових витрат підприємства за І квартал 2008 року фахівцями ХОДПІ встановлено, що ТОВ «Фесенко»враховувало в складі витрат на придбання товарів, робіт витрати, які не відносяться до фінансово-господарської діяльності підприємства, що є порушенням вимог п. 5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств «від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями. Таким чином, перевіркою встановлено завищення суми витрат на придбання матеріальних активів за 1 квартал 2008 року на 51405,00 грн.

Так, з акту перевірки вбачається та не оспорюється позивачем, що ТОВ «Фесенко»мав взаємовідносини із ТОВ «Укрмет Плюс», здійснював придбання мазуту, про що складено договори та додаткові угоди (а.с. 17).

При цьому, як вбачається з акту перевірки, 17.07.2009 року службовою запискою № 688/26-038 відділом податкової міліції ХОДПІ надана інформація про те, що відносно засновників та керівників ТОВ «Укрмет Плюс»ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки вказані громадяни використовували ТОВ «Укрмет Плюс»для здійснення протиправної діяльності, направленої на незаконне формування сум податкового кредиту по ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій (а.с. 17). Копію службової записки відповідачем надано до матеріалів справи (а.с. 136).

З акту перевірки встановлено, що до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 р. віднесена сума з придбаного у ТОВ «Укрмет Плюс»мазуту у сумі 51 405,00 грн. (а.с. 18)

Відповідач в акті перевірки стверджує, що оскільки місцезнаходження ТОВ «Укрмет Плюс»невідомо, зустрічну перевірку вказаного підприємства провести неможливо, як і підтвердити факт постачання товару в адресу ТОВ «Фесенко». Основним видом діяльності ТОВ «Укрмет Плюс»є оброблення металевих відходів та брухту, чисельність працюючих 1 особа, через що відповідач дійшов висновку про неправомірно віднесення позивачем до складу валових витрат суми з придбаного у ТОВ «Укрмет Плюс»мазуту в розмірі 51405,00 грн. (а.с. 18).

Зазначені факти та обставини підтверджено у судовому засіданні, оскільки з повідомлення Малинівського районного суду м. Одеси від 16.07.2010 року № С-19 (а.с. 183) вбачається, що в провадженні зазначеного суду знаходиться справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, по суті не розглянута, знаходиться на стадії судового слідства.

З копії обвинувального висновку по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України, вбачається, що ОСОБА_4 з 29.05.2006 року є директором ТОВ «Укрмет Плюс», тобто є службовою особою і несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність зазначеного підприємства. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ без підтвердження їх податковими накладними, банківськими виписками, актами виконаних робіт, що призвело до завищення податкового кредиту та недоотримання державним бюджетом суми податку на додану вартість в особливо великих розмірах (а.с. 185, зворотній бік, а.с. 186).

Товарно-транспортну накладну від 25.01.2008 року № 12 ААА щодо перевезення мазуту, надану позивачем до матеріалів справи, суд не може взяти до уваги, оскільки до перевірки будь-яких документів щодо транспортування товару та його зберігання позивачем надано не було, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 18). Зазначену обставину позивачем у судовому засіданні не спростовано.

ХОДПІ у Харківській області на підставі викладених фактів, які підтверджено у судовому засіданні, в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ «Фесенко»з ТОВ «Укрмет Плюс», через що витрати, повязані із придбанням товару у ТОВ «Укрмет Плюс»не є такими, що повязані із господарською дальністю ТОВ «Фесенко».

Крім того, з акту перевірки вбачається та не заперечується позивачем, що ТОВ «Фесенко»мав взаємовідносини із ТОВ СП «Влассо», здійснював придбання у ТОВ СП «Влассо»основних засобів, а також послуги по обслуговуванню обладнання.

З пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що письмові договори з ТОВ СП «Влассо»позивачем не складалися.

Так, з акту перевірки вбачається, що у грудні 2007 р. позивачем надіслано передплату на адресу ТОВ СП «Влассо»за офісні меблі та техніку в сумі 30000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 20 від 13.12.2007 р. Згідно прибуткової накладної № 133/9 від 14.12.2007 р. на 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн., позивачем 14.12.2007 р. отримані меблі та техніка. Податкова накладна № 133/9 від 14.12.2007 р. на суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн., віднесена позивачем до податкового кредиту у березні 2008 р.

Придбана офісна техніка та меблі були віднесені до рахунку 10 «Основні засоби», а амортизація з них, відображена у Декларації на прибуток, була нарахована починаючи з першого кварталу 2008 року у наступних розмірах: 1 квартал 2008 року 3275,00 грн., 2 квартал 2008 року 2822,00 грн., 3 квартал 2008 року 2434,00 грн., 4 квартал 2008 року 2102,00 грн., 1 квартал 2009 року 1815,00 грн. Всього, амортизація з придбаних основних засобів, за весь перевіряємий період склала 12448,00 грн. (а.с. 23-25).

Також з акту перевірки встановлено, що у грудні 2007 р. ТОВ «Фесенко»придбав у ТОВ СП «Влассо»послуги по обслуговуванню обладнання - реактору збільшення глибини переробки (продувка та чистка печі, ремонт) на суму 65000,0 грн., в тому числі ПДВ-10833,33 грн. До перевірки було надано акт виконаних робіт б/н від 20.12.2007р. на суму 65000,0 грн., в тому числі ПДВ 10833,33 грн. та податкову накладну № 137/2 від 20.12.2007р. на суму 65000,0 грн., в тому числі ПДВ 10833,33 грн. До складу податкового кредиту у березні 2008 р. позивачем віднесена сума ПДВ 10833,33 грн. За отримані послуги підприємство розрахувалось грошовими коштами в сумі 65000,00 грн. Вартість придбаних послуг збільшила балансову вартість обладнання (реактору збільшення глибини переробки), яке введено в експлуатацію у 1 кварталі 2008 р. Вартість монтажних робіт, придбаних у ТОВ СП «Влассо», склала 54166,67 грн. Амортизація з вказаного обладнання відносилася в бухгалтерському обліку до валових витрат Декларації про прибуток, починаючи з 2 кварталу 2008 року: 2 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) 3250,00 грн.; 3 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) 3055,00 грн.; 4 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) 2872,00 грн.; 1 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) 2693,00 грн. Загальна сума амортизації по отриманим у ТОВ СП «Влассо»послугам склала за перевіряємий період 11870,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних ДПІ у Зміївському районі м. Харкова, ТОВ СП «Влассо»ліквідовано та знято з обліку 24.03.2008 року, основний вид діяльності оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих 1 особа. (а.с. 23). З урахуванням цих обставин, ХОДПІ стверджує, що зустрічну перевірку ТОВ СП «Влассо»провести неможливо, підтвердити факт постачання товару в адресу ТОВ «Фесенко»не має можливості, ТОВ СП «Влассо»не може за своїм видом діяльності здійснювати монтажні роботи по обслуговуванню обладнання, також це неможливо зробити однієї людині (а.с. 25-26).

Зазначені факти та обставини підтверджено у судовому засіданні, оскільки відповідачем надано до матеріалів справи акт ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 14.08.2009 року про неможливість проведення перевірки ТОВ СП «Влассо»у звязку з ліквідацією юридичної особи ТОВ СП «Влассо»у звязку з банкрутством, відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2008 року (а.с. 146-149), витягом з ЄДРЮО та ФО-П (а.с. 160-161), копією ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2008 року (а.с. 167-169) податковим розрахунком комунального податку ТОВ СП «Влассо», з якого вбачається, що у ТОВ СП «Влассо»працювала 1 особа. З акту ДПІ у Зміївському районі Харківської області вбачається, що основним видом діяльності ТОВ СП «Влассо»була оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, виробництво деревяних будівельних конструкцій та столярних виробів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого товару, роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

Крім того, щодо придбання офісних меблів та техніки, позивачем до перевірки та до суду не надано будь-яких документів щодо транспортування та зберігання зазначених ТМЦ.

Як встановлено з пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, меблі та техніка, придбані позивачем у ТОВ СП “Влассо” знаходяться не в офісі, в якому проводилася перевірка ХОДПІ, а в іншому місці. Перевіряючі ХОДПІ не бачили зазначену техніку та офісні меблі, акт інвентаризації до ХОДПІ позивачем не направлявся та до скарг в порядку процедури адміністративного оскарження не долучався.

Представником відповідача Німим О.С. та Шевченко О.І. у судовому засіданні факт наявності у позивача офісних меблів та техніки, придбаної у ТОВ СП “Влассо” не визнано, оскільки меблі та техніка не були предявлені до огляду під час проведення перевірки, будь-яких доказів її наявності до матеріалів перевірки не надано.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги наданий позивачем акт інвентаризації № 14 станом на 01.10.2008 року з описами основних засобів, оскільки зазначені документи не було надано до перевірки.

ХОДПІ у Харківській області на підставі викладених фактів, які підтверджено у судовому засіданні, в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ «Фесенко»з ТОВ СП «Влассо», через що витрати, повязані із придбанням товарів та послуг у ТОВ СП «Влассо»на протязі перевіряємого періоду не повязані з господарською діяльністю ТОВ «Фесенко», враховуючи те, що згідно п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями, амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для власного виробничого використання, через що позивачем неправомірно завищена сума амортизації основних засобів та послуг, придбаних у ТОВ СП «Влассо»на 24318,00 грн.

В п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами відноситься до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, направлений на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і, відповідно, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

Як встановлено положеннями ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобовязання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо реальності та дійсності угод, укладених між ТОВ «Фесенко»і ТОВ «Укрмет Плюс», між ТОВ «Фесенко»та ТОВ СП “Влассо”, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновку про їх недійсність, який міститься в акті перевірки ТОВ “Фесенко” № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 року.

Згідно ч. 2 ст. 9 Бюджетного Кодексу України, податковими надходженнями до Державного бюджету визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

У відповідності до п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з наступними змінами та доповненнями, у випадках, коли платник податків згідно з законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі ПДВ, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений ТОВ «Фесенко»податок на прибуток підприємств внаслідок порушення правильності визначення оподатковуваного прибутку, є дохідною частиною держбюджету та власністю держави.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04 грудня 1990 року, з наступними змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені позивачем порушення вимог податкового законодавства, через що відповідачем обґрунтовано нараховане позивачу податок на прибуток підприємств в сумі 28 396,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень від 10 березня 2010 року № 0001792340/3, від 30.12.2009 р. № 0001792340/2, від 23.10.2009 р. № 0001792340/1, від 28.08.2009 р. № 0001792340/0, якими донараховано позивачу податок на прибуток підприємств на загальну суму 28 396 грн., діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначене рішення прийнято з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, є правомірним та не підлягає скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. 19, 67 Конституції України, ст.ст. 3, 201 Господарського Кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, ст. 9 Бюджетного Кодексу України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з наступними змінами та доповненнями, Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 2, 7, 17, 70, 71, 86, 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2009 року 0001792340/0, від 23 жовтня 2009 року № 0001792340/1, від 30 грудня 2009 року № 0001792340/2, від 10 березня 2010 року № 0001792340/3, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування

Постанова у повному обсязі виготовлена 21 вересня 2010 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.