Ухвала суду № 1154417, 18.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2007№К-23359/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БившевоїЛ.І., БрайкаА.І., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників позивача КравченкаІ.М., МарченкаВ.Г. та

відповідача: ЦиммерМ.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства«Енергопромресурс» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від13.04.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від22.06.2006 посправі№А38/73 (АЗ38/242)

за позовом Приватного підприємства «Енергопромресурс»

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від24.03.2004, які винесені на підставі Акту перевірки від22.03.2004 №107/31330025:

№0001702301/0/5468 про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 167249грн. та штрафних санкцій на суму 81279грн.;

№0001712301/0/5467 про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України від19.02.1991 №72 в сумі 28500грн., а також рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від02.11.2004 №33 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від13.04.2005 залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від22.06.2006 посправі№А38/73 (АЗ38/242) провадження закрито.

При цьому ухвали судів мотивовані наступним:

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від28.04.2005 у справі №38/52, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від17.11.2005 за позовом цих же сторін про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень в тому числі №0001702301/0/5468, №0001712301/0/5467, а також рішення Дніпродзержинську від02.11.2004 №33 у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від22.11.2005 у справі №17/273, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від16.02.2006, за позовом цих же сторін про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001712301/0 позов задоволено частково визнано недійсним податкове повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій в сумі 28500грн., як податкового зобов'язання, в решті позову відмовлено.

Відповідно суди визначились, що при наявності відповідного рішення та ухвали по суті заявлених в даній справі вимог, та у відповідності до п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору між тими самими сторонами.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач (даліППЕнергопромресурс») подало касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від13.04.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від22.06.2006 посправі№А38/73 (АЗ38/242).

Скарга обґрунтовано тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст.106, 138, 159 КАС України). Скаржник зазначив, що саме позов виступає процесуальним засобом реалізації права на судовий захист і просить прийняти до уваги процесуально правову сторону позову, його складові частини предмет, підстава, зміст. Тобто: по справі №38/25 податкові повідомлення-рішення оскаржувались із підстав порушення встановленого строку апеляційного оскарження; по справі №17/273 податкові повідомлення-рішення оскаржувались із підстав неправомірного визнання податковим зобовязанням штрафних санкцій. А по справі №А38/73 (АЗ38/242) податкові повідомлення-рішення оскаржуються із підстав неправильного застосування норм податкового законодавства (Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу в якому просив залишити скаргу без задоволення, судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.4 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору між тими самими сторонами.

Висновок судів базувався на думці, що предмет спору по справах №38/25; №17/273 та №А38/73 (АЗ38/242) оскаржується із однакових підстав.

Однак позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Акту перевірки від22.03.2004 №107/31330025 не відповідають дійсності та безпідставно прийнято рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від02.11.2004 №33 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, з підстав неправильного застосування норм податкового законодавства (Закону України «Про податок на додану вартість»).

Суд касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанції, оскільки по справі №38/25 (а.с.41, т.2) податкові повідомлення-рішення оскаржувались із підстав порушення встановленого строку апеляційного оскарження; а по справі №17/273 - із підстав неправомірного визнання податковим зобовязанням штрафних санкцій (а.с.37, т.2).

Суди не обґрунтували свої рішення відповідно до ст.157 КАС України не навели з яких підстав виник спір, лише фактично констатували винесені рішенняпо справі №38/25 та по справі №17/273. Суттєвим же по даній справі є поняття підстави позову, як обставини, якою позивач обґрунтовує свої вимоги. Визначення цього елементу необхідне під час предявлення позову (п.4 ч.1 ст.106 КАС України), зясування обставин судом (ст.123 КАС України), дослідження доказів (ст.138 КАС України) та винесення законного та обґрунтованого судового рішення (ст.159 КАС України).

Суди попередніх інстанції на вказані обставини уваги не звернули, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Тобто помилковим є визнання судами підставою для закриття провадження власне назву предмету позову, підмінивши тим самим саме підстави спору.

Таким чином, розглядаючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно закрили провадження, не розглянувши спір по суті.

При цьому спростовуючи помилкове міркування суду першої інстанції, необхідно також врахувати, що до позову в даній справі - право на пред'явлення якого виникло 24.03.2004, повинна застосовуватися позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло на той час.

Вищенаведене вказує на помилковість міркувань судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від13.04.2005 та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від22.06.2006 посправі№А38/73 (АЗ38/242) підлягають скасуванню, як такі що винесені з порушенням норм матеріального права. Касаційну скаргу Приватного підприємства«Енергопромресурс» необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства«Енергопромресурс» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від13.04.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від22.06.2006 посправі№А38/73 (АЗ38/242) скасувати.

Справу№А38/73 (АЗ38/242) направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді Л.І.Бившева

А.І.Брайко

А.О.Рибченко

М.О.Федоров