Рішення № 11533043, 05.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2010 р.                                                             Справа № 21/140

Позивач:                    Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська 55-б, м. Чернігів, 14000

Відповідач:                    Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова,

вул. Любченко, 19, м. Чернігів, 14007

Предмет спору:           про стягнення 4 513 819, 33 грн.

          Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Березинець О.В.,довіреність № 7 від 31.12.2009 року, юрисконсульт,

Дасюк С.В., довіреність № 4 від 31.12.2009 року, юрисконсульт.

Відповідач: Ганжа М.І., довіреність № 1803 від 04.10.2010 року, начальник паливної групи квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігів.

Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго” подано позов до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова про стягнення 4 513 819, 33 грн. (2170463,97 грн. боргу, 2154507,63 грн. пені, 47391,46 грн. трьох відсотків річних, 141456,27 грн. інфляційних нарахувань).

Представниками сторін подано додаткові документи по справі.

Представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, у відповідності до якого загальна сума позову складає 4 513 819, 33 грн.

В судовому засіданні 05 жовтня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05 жовтня 2010 року визнала суму основного боргу та просила суд зменшити суму штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

Клопотання сторін про залучення документів до матеріалів справи, підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Між Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго” та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова було укладено договори на постачання теплової енергії № 1-0127 від 01.01.2006 року, № 1-0204 від 01.01.2006 року, № 1-0230 від 01.01.2006 року, № 1-0278 від 01.01.2006 року, № 21-0009 від 01.01.2006 року, № 3-0079 від 01.06.2008 року, № 41-0017 від 01.06.2008 року, № 44-0089 від 09.09.2009 року, згідно з якими позивач зобов’язався виробляти, транспортувати та постачати відповідачу теплову енергію для підігріву води, опалення, а відповідач зобов’язався сплачувати позивачу вартість наданих послуг, у відповідності до умов укладеного договору. Відповідач, згідно п.п. 6.5. зазначених договорів зобов’язався здійснювати розрахунки за фактично спожиту теплову енергію щомісячно до першого числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивачем було виконано зобов’язання за договорами на постачання теплової енергії № 1-0127 від 01.01.2006 року, № 1-0204 від 01.01.2006 року, № 1-0230 від 01.01.2006 року, № 1-0278 від 01.01.2006 року, № 21-0009 від 01.01.2006 року, № 3-0079 від 01.06.2008 року, № 41-0017 від 01.06.2008 року, № 44-0089 від 09.09.2009 року в період з вересня 2009 року по грудень 2009 року на суму 2199916,99 грн., про що відповідачу направлялись рахунки /в матеріалах справи/ з зазначенням суми вартості виконаних послуг, яка підлягає оплаті відповідачем.

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманих послуг за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року у розмірі 29453,02 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості в матеріалах справи.

Відповідач свій обов’язок належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість, за період вересня 2009 року по грудень 2009 року, у розмірі 2170463,97 грн.

Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2170463,97 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2154507,63 грн. пені за період з 02.11.2009 року по 28.03.2010 року, згідно з пунктами 7.3.3. договорів на постачання теплової енергії № 1-0127 від 01.01.2006 року, № 1-0204 від 01.01.2006 року, № 1-0230 від 01.01.2006 року, № 1-0278 від 01.01.2006 року, № 21-0009 від 01.01.2006 року, № 3-0079 від 01.06.2008 року, № 41-0017 від 01.06.2008 року, № 44-0089 від 09.09.2009 року, відповідно до яких, у разі несплати за надані послуги понад установлений договором термін, відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню, у розмірі 1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

В силу п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд приймає до уваги, що відповідач у справі є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету, є загальновідомим факт недофінансування бюджетних установ протягом 2010 року, у зв»язку з чим, суд доходить висновку, що порушення зобов’язання сталося не з вини відповідача як бюджетної установи.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржнику, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, суд вважає за можливе звільнити відповідача від сплати пені.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2170463,97 грн. не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 141456,27 грн. за період з жовтня 2009 року по червень 2010 року /розрахунки в матеріалах справи/, а також 47391,46 грн. трьох відсотків річних за період з 02.10.2009 року по 31.08.2010 року /розрахунки в матеріалах справи/.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 47391,46 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 141456,27 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова (вул. Любченко, 19, м.Чернігів, Чернігівська область, 14007, код 08351733) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” (вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000, код 03357671) 2170463,97 грн. боргу, 47391,46 грн. трьох відсотків річних, 141456,27 грн. інфляційних нарахувань, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Белов С.В.

05.10.10