Рішення № 11533041, 05.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 21/125

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Квестор ЛТД”,

проспект Миру, 14/20, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Субєкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 14009,53 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Леоненко О.І., директор.

Відповідач: ОСОБА_1

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 28.09.2010 року по 05.10.2010 року. Рішення приймається після оголошеної перерви.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Квестор ЛТД” подано позов до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 14009,53 грн. (10023,00 грн. основного боргу, 2172,10 грн. пені, 1309,92 грн. інфляційних нарахувань, 504,51 грн. трьох відсотків річних).

Представниками сторін подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 28 вересня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 28 вересня 2010 року визнав суму боргу в повному обсязі та повідомив, що він отримав дизельне паливо відповідно до накладної № РН-0000266 від 02.04.2009 року. Про отримання товару по накладній № РН-0000266 від 02.04.2009 року, свідчить також підпис відповідача на зазначеній вище накладній.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання сторін про залучення документів до матеріалів справи підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

04 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Квестор ЛТД” та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір на поставку нафтопродуктів № 23-02/2009, у відповідності до якого позивач зобовязався поставляти та передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався приймати товар та оплачувати його вартість на умовах, передбачених договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар та надав транспортні послуги на загальну суму 54027,10 грн. по видаткових накладних:

-РН-0000089 від 04.02.2009 року на суму 11486,70 грн.;

-РН-0000147 від 27.02.2009 року на суму 10884,00 грн.;

-РН-0000200 від 11.03.2009 року на суму 10633,40 грн.;

-РН-0000221 від 18.03.2009 року на суму 10267,70 грн.;

-РН-0000226 від 02.04.2009 року на суму 10755,30 грн.

Про поставку відповідачу товару та надання транспортних послуг, свідчать також:

товарно-транспортна накладна № К 000279 від 02 квітня 2009 року та подорожній лист від 02.04.2009 року /в матеріалах справи /а. с. 20-21//.

У відповідності до п. 6.1. договору на поставку нафтопродуктів № 23-02/2009 від 04 лютого 2009 року, оплата за поставлені нафтопродукти та надані послуги здійснюється відповідачем на протязі трьох банківських днів з моменту отримання нафтопродуктів. Позивачем були виставлені відповідачу рахунки /в матеріалах справи /а.с. 11,13, 15, 17, 19/, в кожному з яких зазначено строк до оплати.

В порушення умов укладеного договору, відповідач, взяті на себе зобовязання не виконав, вартість отриманого ним товару та наданих позивачем послуг в повному обсязі не сплатив. Так, відповідачем було частково здійснено оплату, загальною сумою 44004,10 грн., про що свідчать копії виписок банку в матеріалах справи /а. с. 22-33/.

Таким чином, у відповідності до наданих документів, матеріалів справи, усних пояснень наданих сторонами, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 10023,00 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 10023,00 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2172,10 грн. за період з 02.08.2009 року по 02.08.2010 року, нараховану у відповідності до п. 7.2. Договору, згідно з яким за порушення відповідачем умов договору (п.п. 6.1.- 6.2.), відповідач зобовязався сплатити позивачу пеню, за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2172,10 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 504,51 грн. трьох відсотків річних за період з 10.02.2009 року по 02.08.2010 року та 1309,92 грн. інфляційних нарахувань за лютий 2009 року - серпень 2010 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 504,51 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1309,92 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Квестор ЛТД” (проспект Миру, 14/20, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22821016) 10023,00 грн. боргу, 2172,10 грн. пені, 1309,92 грн. інфляційних нарахувань, 504,51 грн. трьох відсотків річних, 140,09 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.

05.10.10