Рішення № 11532528, 01.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.10                                                                                           Справа№ 11/80

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Велас», м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес», с.Рясне Руське Яворівського району Львівської області

Про стягнення заборгованості в розмірі 41767,10грн.

Представники:

Від позивача –Корчик В.Я - предст., Стернат С.В.-предст.

Від відповідача - Малярчук О.О.-предст.

Присутнім учасникам судового процесу роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариства з обмеженою відповідальністю „Велас» подано позовну заяву про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»41767,10грн. боргу з яких: 37200,00грн. –інфляційні втрати та 4567,10грн. - річні, нараховані у зв’язку із невиконанням останнім грошових зобов’язань.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.05.2010року.

В зв»язку із неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 01.07.1010року.

Позивач позовні вимоги підтримав, та наполягає на його задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує, посилаюсь на укладену між ТзОВ «Велас»та ФОП Корчик В.Я угоду про поступку права на вимогу, та просить суд відмовити у його задоволенні.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.08р. у справі 4/1205-9/169 за позовом ТОВ «Велас»до ТзОВ «Видавнича група «Експрес»про стягнення 151218.30грн. заборгованості за виконані будівельно - монтажні роботи за трьома угодами підряду на виконання робіт по облаштуванню електроосвітлення другої черги будівлі газетного виробництва «Супердрук», а саме: № 31 від 19.02.02р., № 32 від 02.04.02р. та №202/6-4 від 21.01.03р. 11085грн. боргу за отримані світильники, 125273.30грн. інфляційних втрат та 17902.3грн. 3% річних, 151218.30грн, заборгованості за виконані БМР та судові витрати покладені на відповідача.

Інфляційні втрати та 3 % нараховані станом на 1 травня 2008р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.08р. дане рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних змінене шляхом стягнення із ТзОВ «Видавнича група «Експрес»122073грн. інфляційних втрат та 17705,50-3 % річних. В рештій частині рішення залишене без змін. Судове рішення-виконане в примусовому порядку 13 березня 2009р.

Підставою звернення позивача до суду є прострочення виконання відповідачем грошового зобов»язання за період 01.04.2004р. по 13.03,2009р., що відображено у відповідному розрахунку, відповідно до якого розмір інфляційних втрат за вищезазначений період складає 37200,00грн., а розмір нарахованих річних-4567,10грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши в сукупності подані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Львівської області № 4/1205-9/169 задоволено позовні вимоги ТзОВ «Велас» та стягнено із ТзОВ «Видавнича група «Експрес»151218,30грн. боргу за виконані будівельно-монтажні роботи, 11085,00грн. боргу за отримані світильники, 125273,30грн.-інфляційних втрат, 17902,30грн.-річних, а також відповідні судові витрати.

Постановою львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2008року № 4/1205-9/169 рішення господарського суду у даній справі частково скасовано, в частині стягнення 122073.12грн. інфляційних втрат та 17705,50грн.-річних. В рештій частині –рішення залишено без змін.

Постановою Вищого Господарвького суду України від 25.03.2009року рішення господарського суду від 09.12.2008року залишено без змін.

З огляду на те, що рішення господарського суду Львівської області від 09.12.2008року було виконано 13.03.2009року позивачем нараховано річні та інфляційні за весь період прострочення.

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Враховуючи те, що у зв’язку із таким невиконанням рішення ТзОВ «Велас»несе відповідні фінансові збитки, пов’язані із непоступленням коштів, розмір невідшкодованих збитків збільшився у зв’язку із ростом цін на майно.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні збитки понесені ним внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань згідно рішення господарського суду № 4/1205-9/169 та 3% річних за користування чужими коштами.

Відповідач (Емітент) не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Враховуючи тривалий період часу, який пройшов з моменту коли зобов’язання повинне було бути виконаним, відповідач несе відповідні фінансові збитки, пов’язані із не поступленням коштів.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні збитки понесені ним внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань та 3% річних за користування чужими коштами. Розмір інфляційних, нарахованих позивачем складає 37200грн. та 4567,10грн. річних.

Відповідно до Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 12.05.1999року № 02-5/223 „Про деякі питання пов’язані із застосуванням індексу інфляції” відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.

У разі необхідності господарські суди можуть витребувати від органів статистики дані про розмір індексу інфляції за той чи інший період.

Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

Відповідно до п.4 Роз’яснення ВСУ, викладеному у Постанові № 8/406 (02/083) від 25.03.2002року –три проценти річних, передбачені статтею ЦК України, стягуються лише при простроченні виконання грошового зобов’язання. Ця форма передбачає спеціальну відповідальність, яка не ототожнюється з неустойкою, тому скорочені строки позовної давності на дані вимоги не поширюються.

Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

Разом з тим господарський суд, приймаючи рішення про відшкодування збитків, на підставі пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України може, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів потерпілої особи, виходити за межі позовних вимог і стягувати збитки у розмірі, обчисленому на день вирішення спору.

Якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач позовні вимоги заперечує посилаючись на укладену між ТзОВ «Велас»та ФОП Корчик В.Я угоди про поступку права на вимогу відповідно до якої фірма передає фізичній особі Корчику В.Я право вимоги першого кредитора по договору № 202/6-4 від 21.01.2003року, № 31 від 19.02.2002року та № 32 від 02.04.2002року. Відповідно до даного договору право вимоги по даній справі належить Корчику В.Я., а не ТзОВ «Велас».

Дане заперечення спростовується договором від 16.04.2010року про розірвання угоди про поступку права на вимогу від 16.04.2009року. Крім цього, позивач не позбавлений права вимоги виконання спірного договору.

Однак, сума позову, підлягає до задоволення частково, оскільки сума витрат обчислена позивачем виходячи із суми 268259,90грн., тоді як сума основного боргу згідно рішення господарського сулу Львівської області від 27.10.2008року по справі 4/1205-9/169 становить 162303,30грн.

Відповідно до Рекомендації ВСУ (лист від 03.04.1197року № 62/97р) передбачають, що індекс інфляції розраховується виходячи із основної заборгованості, яка береться як базова сума для розрахунку. Тому здійснення розрахунку інфляції, виходячи із суми основної заборгованості з врахуванням індексу інфляції є неправомірним.

Таким чином, виходячи із суми основної заборгованості, що складає 162303,30грн. розмір інфляційних втрат позивача складає сума - 21025,72грн., а розмір 3% річних за користування чужими коштами - 3965,17грн.

Дана сума підлягає до стягнення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України,

суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес», вул. Свободи, 5, с.Рясне Руське Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22393603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Велас», вул. Хімічна, 20 м.Львів (код ЄДРПОУ 23268969) 21 025,72грн. інфляційних, 3965,17грн. річних, 250,62грн. державного мита та 141,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В рештій частині позову відмовити.

4.Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя