Рішення № 11532321, 25.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.10 Справа № 20/164/09-10/230/10

Суддя

За позовом Заступника військового прокурора Запорізького гарнізону (69063, м. Запоріжжя, вул..Анголенка, буд.2) в інтересах держави в особі:

Позивачі: 1.Міністерство оборони України - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6)

2. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4)

до відповідача: Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 45)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Військова частина А 3840 (72307, Запорізька область, м.Мелітополь-7)

про визнання недійсним розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації №248 від 24.05.2006р., визнання за позивачем-1 права користування земельною ділянкою та зобов’язання відповідача повернути незаконно вилучену земельну ділянку разом з будівлями і спорудами, розташованим на ній,

Суддя Алейнікова Т.Г.

Представники сторін:

Від прокурора –Веліксар А.І. (посвідчення № 035 від 11.10.2008р.);

Від позивача 1 – Селівоненко С.Ю. (довіреність №220/97 від 18.01.2010р.)

Від позивача 2 – Селівоненко С.Ю. (довіреність № 1499 від 03.08.2010р.);

Від відповідача –Арман С.В. (довіреність № 62-35/0629 від 20.08.2010р.);

                    Стусь О.І. (довіреність №62-35/0629 від 20.08.2010р.);

Від третьої особи – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про визнання недійсним розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації № 248 від 24.05.2006р. “Про припинення військовій частині А2213 права постійного користування земельною ділянкою”, яка розташована за межами населеного пункту Жовтневої сільської ради, визнання за Міністерством оборони України права користування земельною ділянкою площею 418,34 гектари та зобов’язання відповідача повернути незаконно вилучену земельну ділянку разом з будівлями, спорудами та іншим майном загальною вартістю 11 381 398,35 грн., розташованим на ній, позивачу-1.

29.05.2009 порушено провадження у справі №20/164/09, призначено судове засідання.

Від прокурора судом неодноразово було отримано заяви про уточнення позовних вимог. У судовому засіданні 27.08.2009р. надано остаточну заяву про уточнення позовних вимог та заяву про відмову від частини позовних вимог, які в порядку ст.22 ГПК України прийняті судом до розгляду.

27.08.2009 господарським судом Запорізької області прийнято рішення, згідно якого у позові про визнання недійсним (з дати прийняття) розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 24.05.2006р. №248 та про зобов’язання повернути Міністерству оборони України в особі КЕВ м.Запоріжжя незаконно вилучену та передану до земель запасу земельну ділянку площею 418,34 гектари, яка розташована за межами населеного пункту Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області відмовлено, а в частині позрову про визнання права користування земельною ділянкою площею 418,34 га за Міністерством оборони України провадження у справі припинено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2009 рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2009 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2010 постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2009 та рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області №483 від 25.06.2010 справу №20/164/09 передано на розгляд судді Алейніковій Т.Г.

25.06.2010 справу прийнято до провадження, справі присвоєно №20/164/09-10/230/10, судове засідання призначено на 25.08.2010.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 25.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовано наступним. Відповідно до рішення Токмацької районної державної адміністрації від 31.10.1997р. №503 Міністерству оборони в особі військової частини А2213 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 418,34 га для будівництва аеродрому. На підставі цього рішення військовій частині А2213 було видано Державний акт І-ЗП №002215 на право постійного користування зазначеною ділянкою. Згідно з ч.4 п.47 Керівництва по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів в Збройних Силах СРСР, затвердженого наказом Міністра оборони СРСР від 1979р. №260, земельна ділянка була взята на облік Квартирно-експлуатаційним відділом міста Запоріжжя, з зазначенням у формі 403. На підставі директиви Міністра оборони України від 02.12.2002р. №115/1/011 та наказу головнокомандувача Військово-повітряними Силами Збройних Сил України від 27.05.2004р.№122/1/04 військова частина А2213 була ліквідована, а її правонаступником було визначено військову частину А3840 та відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно, в тому числі і земельна ділянка, було перерозподілено за в/ч А3840, у підтвердження чого складено акт прийому-передачі військового майна №328/440 від 28.12.2004р. При цьому, згідно цього акту на території аеродрому на отриманій території аеродрому, з метою збереження фондів військового майна загальною вартістю 11 381 389,35 грн., розміщений окремий підрозділ з охорони –позаштатна комендатура. Розпорядженням голови Токмацької районної державної адміністрації від 24.05.2006р. №248 було прийнято рішення про вилучення земельної ділянки площею 418,34 га з постійного користування Міністерства оборони України в особі в/ч А2213, а нині в/ч А3840 та КЕВ м.Запоріжжя, і передачу її до земель запасу Жовтневої сільської ради. Зазначене розпорядження грубо порушує право загальнодержавної власності на землю та іншого військового майна, не відповідає законодавству, порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Міністерства оборони України. Відповідно до Декрету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України, здійснює відповідно до Закону управління військовим майно, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами, в тому числі в разі їх розформування. Частиною 6 ст.6 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” передбачено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання (в даному випадку це фонди –нерухоме майно Міністерства оборони, розташовані на ділянці), але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Вилучення земельних ділянок відповідно до приписів п.2 ст.149 Земельного кодексу України проводиться за згодою землекористувачів, а у разі їх незгоди –в судового прядку (п.10.ст.149 того ж Кодексу). Як встановлено перевіркою, Міністерство оборони України в особі в/ч А2213, її правонаступник в/ч А3840 та КЕВ м.Запоріжжя згоди на вилучення земельної ділянки і відчуження військового майна не давали, а відтак рішення про таке вилучення та відчуження Кабінетом Міністрів України не приймалося. На підставі ст.121 Конституції України, ст.ст.13, 18, 19, ч.3 ст.20, 77, 84, 149, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.2, 3, 10 Закону України “Про оборону України”, ст.ст.9,14 Закону України “Про Збройні Сили України”, ст.ст.1,3, ч.2 ст.6 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних силах України”, п.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 “Про управління майном, що є загальнодержавній власності”, п.45 “Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України на основні правила користування наданими землями”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. №483, п.6 “Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України”, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000р. №1919 просить позов задовольнити, визнати недійсним (з дати прийняття) розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 24.05.2006р. №248; зобов’язати відповідача повернути Міністерству оборони України в особі КЕВ м.Запоріжжя незаконно вилучену та передану до земель запасу земельну ділянку площею 418,34 гектари, яка розташована за межами населеного пункту Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області. Згідно з заявою про відмову від частини позовних вимог, підтриманої представниками позивачів, у зв’язку з уточненням позовних вимог відмовився від вимоги про визнання права користування земельною ділянкою площею 418.34 га за Міністерством оборони України.

Представник позивача-1 Міністерства оборони України у судовому засіданні підтримав остаточні позовні вимоги прокурора з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Позивач-2 Квартирно-експлуатаційний відділ м.Запоріжжя остаточні позовні вимоги військового прокурора з підстав, які заявлено, підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який залучено до матеріалів справи.

Вважає, що земля надавалась військовій частині А-2213 у постійне користування площею 418,34 га для будівництва аеродрому не Кабінетом Міністрів України, а розпорядженням голови райдержадміністрації від 31.10.1997 № 503 “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель військової частини А-2213”, і тому саме райдержадміністрація повинна приймати рішення про припинення права постійного користування на вказану земельну ділянку за наявності законних підстав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 31.10.1997р. №503 затверджено матеріали інвентаризації земель військовій частині А2213 на площі 418,34 га, районному відділу земельних ресурсів доручено видати державний акт на право постійного користування землею.

          На підставі зазначеного розпорядження 17.11.1997р. Військовій частині А2213 видано Державний акт І-ЗП №002215 на право постійного користування землею площею 418,34 га для будівництва аеродрому.

          Згідно з наказом Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України №274 від 18.10.2004р. відповідно до Директиви Міністра оборони України від 02.12.2002р. №115/1/011, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997р. №300, та з метою своєчасного розформування, проведення перерозподілу техніки, озброєння, матеріально-технічних засобів, правонаступником військової частини А2213 (м.Токмак), що розформувалася у 2004 році, призначено військову частину А3840 (м.Мелітополь).

          На підставі наказу від 18.10.2004р. №274 за Актом приймання-передачі військового майна 28.12.2004р. комісією військової частини А3840 прийнято від військової частини А2213 фонди аеродрому. Комісія встановила, що до складу об’єкта передачі станом на 10.11.2004р. належить: аеродром разом з службово-технічною забудовою, всього 38 будівель та споруд, введені в експлуатацію 1967-1988р.р., загальна площа забудови 4562 кв.м.; інженерні споруди з плит ПАГ-18 у кількості 24 411 шт., інженерні споруди з металевих плит К-1Д у кількості 1106 шт., напівплит К-1Д у кількості 1874 шт., плит ПМП-1-53 у кількості 438 шт. Згідно примітки: плити ПАГ-18 в кількості 1300 шт. демонтовані. В акті зазначений фактичний стан будівель та споруд, зокрема: відсутні батареї опалення, частково відсутня електромережа, дахи протікають, прогнилі та провислі, частково відсутнє віконне скло, відсутні двері та дах, прогнилі поли, тріщини в стінах та інш. Балансова залишкова вартість згідно з актом –11381398,35 грн.

Відповідно до довідки №322/1/5940 від 28.09.2007р. Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України військова частина А2213 (ідентифікаційний код 08526581) відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 02.12.202р. №115/1/011 станом на 30.10.2004р. –розформована, ідентифікаційний код анульовано (а.с.36).

          24.05.2006р. головою Токмацької районної державної адміністрації прийнято розпорядження №248 “Про припинення військовій частині А-2213 права постійного користування земельною ділянкою”, за яким згідно з ст.13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ст.17, п.”в” ст.141, п.12 “Перехідних положень” Земельного кодексу України, розглянувши Директиву головнокомандуючого військово-повітряних сил Збройних Сил України від 12.12.2002р. №14/0270 “Про скорочення в/ч А2213”, припинено військовій частині А-2213 право постійного користування земельною ділянкою площею 418,34 га, розташованої за межами населеного пункту Жовтневої сільської ради; Державний акт на право постійного користування землею І-ЗП №002215 визнано таким, що втратив чинність; вилучену земельну ділянку передано до земель запасу Жовтневої сільської ради.

          Відповідно до письмових пояснень відповідача Директива від 12.12.2002р. №14/0270, на підставі якої було прийнято розпорядження, є документом, що має гриф обмеженого доступу. На той час голові райдержадміністрації була видана довідка про допуск до державної таємниці для ознайомлення з Директивою.

У травні 2009р. заступник військового прокурора звернувся до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, та просить визнати недійсним (з дати прийняття) розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 24.05.2006р. №248; зобов’язати відповідача повернути Міністерству оборони України в особі КЕВ м.Запоріжжя незаконно вилучену та передану до земель запасу земельну ділянку площею 418,34 гектари, яка розташована за межами населеного пункту Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п.2 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно зі ст.1 та ч.ч.1,2 ст.2 Закону України "Про використання земель оборони" та ст.77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об’єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

За ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Статтями 5, 8 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" встановлено, що суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління Президента України, Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших державних наукових установ та організацій, меж земельних ділянок, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, за погодженням з ними.

За ст. 6 вищевказаного Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності, зокрема землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення

З листа Відділу Держкомзему у Токмацькому районі Запорізької області №318 від 24.08.2010 вбачається, що спірна земельна ділянка, згідно статистичної звітності, належить за основним цільовим призначенням до земель оборони і перебуває в запасі земель Токмацької районної державної адміністрації.

Відповідно до Закону України "Про оборону України" та Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Військове майно згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами, організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди тощо. Рішення про відчуження військового майна, цілісних майнових комплексів, за правилами статті 6 цього Закону, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 за №1919, визначено, що рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням, за пропозицією Міністерства оборони України, погодженого з Міністерством економіки України, переліку такого майна за відповідною формою.

Військова частина - це заклад, установа, організація, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України і належать до складу Збройних Сил України, тому вилучення військового майна (земельної ділянки) без згоди Міністерства оборони України та рішення Кабінету Міністрів України щодо передачі ї земельної ділянки у власність територіальної громади, неможливе.

Відповідно до п. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів (в даному випадку Міністерства оборони України) на підставі рішень Кабінету міністр атів України, Ради міністрів Автономної республіки Крим, у разі незгоди землекористувачів з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що прийняте розпорядження голови райдержадміністрації про вилучення земельної ділянки та передачі її до земель запасу Жовтневої сільської ради винесено без узгодження з Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вимог Земельного кодексу України припинення права користування земельної ділянкою та передача її до земель запасу територіальній громаді проведено без їх вилучення у попереднього землекористувача - Міністерства оборони України, у зв’язку з чим розпорядження голови районної державної адміністрації порушують права позивачів.

Прокурор просить зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку Міністерству оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя.

Згідно ст. 2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних силах України”, органами, які здійснюють управління військовим майном, є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України.

Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних сил України, здійснює відповідно до Закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами, приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних сил України.

Як вже зазначалося, рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням, за пропозицією Міністерства оборони України, погодженого з Міністерством економіки України, переліку такого майна за відповідною формою, тому земельна ділянка може бути повернута лише Міністерству оборони України, яке у встановленому порядку може передати її Квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя.

В іншій частині позову відмовляється, оскільки пункти 1 та 2 оспорюваного розпорядження не суперечать нормам діючого законодавства України та винесені у зв’язку з ліквідацією військової частини А-2213.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами надано всі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним п. 3 Розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області №248 від 24.05.2006 “Про припинення військовій частині А-2213 права постійного користування земельною ділянкою”.

3.          Зобов’язати Токмацьку районну державну адміністрацію Запорізької області (м. Токмак Запорізької області, вул. Революційна, 45, код ЄДРПОУ 20509272) повернути Міністерству оборони України (03168 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) земельну ділянку площею 418,34 га, яка розташована за межами населеного пункту Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області.

4.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.Г. Алейнікова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 31.08.2010р.