Рішення № 11532200, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р.                     Справа № 21/225                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» м. Сєверодонецьк

до відповідачів: 1 – Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

2 – Відкритого акціонерного товариства «Запорожкокс», м. Запоріжжя

про стягнення 51 986,96грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Масловська О.В., Лихачова А.В. – довіреності

від відповідача 1.: Манерова Ю.В. довіреність, Мурсалов З.А. - довіреність, Таранова Т.М. - довіреність

від відповідача 2.: Грекова Н.М. – довіреність (у судове засідання 29.09.2010р. не з’явився)

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” (далі – «Об’єднання») звернулося з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” (далі – «Донецька залізниця»), про стягнення 51 986,96грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2009р., залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2010р., позов був задоволений частково, а саме: стягнуто з Донецької залізниці 43’060,08 грн. вартості нестачі, 430,60грн. – відшкодування витрат по оплаті державного мита, 195,48грн. – відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову – відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2010р. зазначені судові акти були скасовані, а справа – направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Підставами скасування ВГСУ згаданих судових актів було не врахування судами вимог викладених у Розділі 5 «Інструкції про порядок розповсюдження, обліку, зберігання та звітності при використанні запірно-пломбувальних пристроїв (далі – «ЗПП»), що застосовуються на залізничному транспорті для пломбування вагонів і контейнерів» та ненаданням належної правової оцінки акту експертизи Луганської регіональної торгово-промислової палати № 490/2 від 24.06.2009р. та акту № 7 приймання продукції по кількості від 24.06.2009р..

Ухвалою від 30.08.2010р. господарський суд за власної ініціативи залучив до участі у справі у якості другого відповідача – Відкрите акціонерне товариство «Запорожкокс» (далі – «Товариство»)

В обґрунтування своїх вимог Об’єднання посилається на норми Статуту залізниць України, залізничну накладну № 46079354 від 01.06.2009р.,, комерційний акт АЭ №649142/II від 21.06.2009р. та інші докази, що знаходяться у матеріалах справи. Наполягає на тому, що після прибуття цистерни на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Донецька залізниця проти позову заперечувало з посиланням на те, що вантаж у цистерну завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці; у складеному комерційному акті № АЭ№649142/II від 21.06.2009р. зазначено, що ЗПП не мають ознак розкриття та пошкоджень, доступу до вантажу немає.

Товариство проти позову заперечує, посилаючись на те, що недостача виникла під час перевезення вантажу залізницею, у зв’язку з чим відповідальним за це має бути Донецька залізниця.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.09.2010р. до 1000.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

22.07.2008р. між Товариством («Постачальник» за договором) та Об’єднанням («Покупець» за договором) було укладено договір на поставку продукції за № 1812 (далі – Договір постачання), предметом якого – є виготовлення та відвантаження Постачальником бензолу кам’яновугільного для синтезу (сорт вищий) для Покупця, з подальшим прийняттям та оплатою останнім, по ціні, у кількості та строки з якісними характеристиками, вказаними у специфікаціях, які є невід’ємними додатками до даного Договору.

Згідно специфікації № 7/725 від 09.04.2009р., сторонами договору узгоджено постачання бензолу кам’яновугільного для синтезу (сорт вищий), у кількості 3’000 тн, вартістю за 1 тону фактичної ваги – 1’704,00грн. (з ПДВ), на загальну (орієнтовану) суму 5’112’000,00 грн., строк постачання вантажу: квітень-червень 2009 року.

На підставі виставленого Товариством рахунку № 2524 від 10.06.2009р. на суму 605’280,00 грн. Об’єднання платіжним дорученням № 6862 від 11.06.2009р., була здійснена попередня оплата (призначення платежу: за бензол к/у для синтезу, згідно угоди №1812 від 22.07.2008р.) у сумі 605’280,00грн.

18.06.09р. зі станції Запоріжжя – Ліве Придніпровської залізниці Товариство за залізничною накладною № 46079354 у вагоні-цистерні № 50210681 відвантажило на адресу Об’єднання на станцію призначення – Рубіжне Донецької залізниці, вантаж – бензол.

За даними накладної № 46079354 значиться: нетто – 57’700кг, брутто – 80’250кг, тара – 22’550кг. Цистерна № 50210681 вантажовідправником була опломбована 6-ма ЗПП пристроями “Варта-Універсал М” (ЗПП): №№ В-184685, В-184684, В-184700, В-184695, В-184690, В-184698.

На станцію призначення зазначена цистерна прибула 21.06.09р., де на підставі ст.52 Статуту залізниць України вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Рубіжне Донецької залізниці, адже – прибув з ЗПП на цистерні, один з яких не відповідає відомостям, зазначеним у накладній, що встановлено станцією Рубіжне в акті загальної форми від 21.06.09р. № 66 “Р”.

За результатами перевірки станцією Рубіжне Донецької залізниці складено комерційний акт № АЕ 649142/ II від 21.06.2009р. Згідно даним на першій сторінці комерційного акту – він складений на доповнення до згаданого акту загальної форми № 66 “Р” від 21.06.09р. При чому, як зазначено в комерційному акті – «…Доступу до вантажу немає…»

За накладною значиться шість ЗПП, з них ЗПП № В-184698 на вагоні відсутній, фактично на вагоні знаходиться ЗПП № Ф184615; зважування вагону проводилося на електронних динамічних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці; по документу значиться: нетто – 57’700 кг, брутто – 80’250 кг, тара – 22’550 кг, фактично: нетто – 31’280 кг, брутто – 53’830кг, тара – 22’550кг, що менш документу на 26420кг.

Комерційний акт підписаний з боку залізниці – заступником начальника станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший; з боку одержувача – начальником служби з комерційних і претензійних питань.

Як встановлено судом та підтверджується сторонами та даними акту експертизи № 490/2 від 24.06.2009р. (а.с. 30) кришка верхнього завантажувального люку цистерни № 50210681 була за документами опломбована чотирма ЗПП №№ В-184684, В-184700, В-184695 та В-184698, а фактично – чотирма ЗПП №№ В-184684, В-184700, В-184695 та Ф184615. При цьому, як зазначено у згаданому акті експертизи – кришка завантажувального люку щільно зачинена.

Відповідно до п.п.6.2 п.6 Договору, приймання продукції по кількості здійснюється по фактичній вазі, у відповідності до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” (затв. Постановою Держарбітража СРСР від 15.06.65р.№ П-6).

Приписи п.п.6.3 п.6 та п.п.6.4 п.6 Договору передбачають, що у випадку виявлення нестачі та/або невідповідності якості продукції, виклик представника Постачальника, для спільної з Покупцем прийомки продукції обов’язків. Повідомлення про нестачу повинно оформлюватися письмово та направлятися телеграмою або по факсу протягом 3-х діб з моменту виявлення недостачі. Представник повинен прибути на протязі 3-х діб з моменту одержання повідомлення. У випадку неявки, приймання продукції здійснюється Покупцем за участю представників незалежної експертної організації (ТПП). У разі неявки представників Постачальника, приймання продукції здійснюється Покупцем при участі представників незалежної експертної організації.

Факсимільним повідомленням від 22.06.2009р. Закрите акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” повідомило Відкрите акціонерне товариство “Запорожкокс” про надходження цистерни з бензолом № 50210681 та виявлення нестачі бензолу у кількості 26420кг, з проханням направлення на адресу Закритого акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” представника Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” для спільного приймання цистерни.

24.06.2009р. за участю представників Закритого акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” та Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” був складений та підписаний акт про зважування порожньої цистерни. Переважування здійснювалось на вагонних механічних вагах, за результатами якої була встановлена різниця ваги порожньої цистерни на 50кг, відносно даних по документам.

24.06.2009р. Луганською Регіональною Торгово– Промисловою палатою України був складений акт № 490/2, зареєстрований у Луганській РТПП 25.06.2009р. Для експертизи було пред’явлено 1 цистерна (масою нетто 31300кг - в одиницях виміру та масою нетто 57700кг - згідно документам) бензолу кам’яновугільного для синтезу та документи: залізнична накладна № 46079354, договір № 1812 від 22.07.2008р. Задачею експерта було встановити фактичну масу нетто бензолу. Зовнішнім оглядом було встановлено: цистерна технічно справна, нижній зливальний прибор без видимих порушень та опломбований одним справним ЗПП відправника з оттисками: „Запоріжжя-Лев Запоріжкокс, УЗ В184685”, повітряний клапан заварений, кришка заливної горловини щільно закрита і опломбована п'ятьома справними ЗПП відправника з відтисками: „Запоріжжя-Лев Запоріжкокс, УЗ В-184684, В-184700, В-184695, В-184690”, у тому числі замість ЗПП з відбитками: „Запоріжжя-Лев Запоріжкокс, УЗ В184698”, фактично виявилось ЗПП відправника з відбитками: „Запоріжжя-Лев Запоріжкокс, Приднепр. Ф184615”. Для визначення фактичної маси нетто бензолу у цистерну вантажоодержувача у присутності експерта та представників вантажовідправника було здійснено зважування до і після вивантаження на залізничних механічних вагах № 093 (заводський номер 29) вантажопідйомністю 200 тон та ціною ділення 100кг, з діючим строком повірки від 28.08.2008р.. Останній контроль природності до зважування здійснювався 11.06.2009р.Фактична маса брутто цистерни з бензолом склала 53’800кг, фактична маса тари пустої цистерни склала – 22’500кг. Отже, фактична маса нетто бензолу склала 31’300кг, що менш на 26’400кг у порівняні з даними залізничної накладної вантажовідправника. Акт підписаний представниками Об’єднання та експертом.

Також, 24.06.2009р. за участю представників Об’єднання і Товариства здійснено приймання продукції (товарів) по кількості, на підставі чого був складений акт №7.

Приймання продукції бензолу кам’яновугільного почалося 23.06.2009р. о 14.30год., зняття ЗПП здійснено 23.06.2009р. о 16.45год., злив відбувся з 19.00год до 20.30 год.; закінчення приймання продукції здійснено 24.06.2009р. о 11.30год. (зважування порожньої цистерни). З акту вбачається, що при наружному огляді ЗПП „Варта Універсал М” відправник: ВАТ “Запорожкокс” Запоріжжя Ліве УЗ з відбитками В184685, В184684, В184690, В184700, В184695 не пошкоджены. Замість ЗПП №В184698, вказаного у накладный на цистерны при огляді виявлено ЗПП №Ф184615. Переважування завантаженої та порожньої цистерни здійснювалось на вагонних механічних вагах Покупця УЦКД-500 №093, вантажопідйомністю 20000тон, повірених 28.08.2008р., контроль придатності до зважування – 11.02.2009р. За висновком комісії при огляді цистерни ЗПП № Ф184615, встановлене на кришці завантаженого люку, не відповідає ЗПП №В184698, вказаного у залізничній накладній № 46079354. У акті є примітка, підписана тільки представниками постачальника, які брали участь при складанні акту – Федошою В.І та Запороженко А.І., а саме: „невідповідність вантажу утворилася, у зв’язку з розкраданням вантажу у процесі перевезення невстановленими особами, так як ЗПП, встановлене для запобігання доступу до вантажу замінені”. Акт підписаний представниками Закритого акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” та представника Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс”.

Щодо обґрунтованості вимог Об’єднання про стягнення вартості нестачі вантажу з Донецької залізниці господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу («ЦК»)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Стаття 38 Статуту передбачає, що завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження.

Вантажі, що перевозяться наливом, поділяються на безпечні, які транспортуються з дотриманням загальних умов, і небезпечні, для яких, крім загальних умов, повинні виконуватися спеціальні умови, передбачені цими Правилами та Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 N 1430, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за N 180/16196 (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів).

          Згідно підпункту 1.4.35 Правил перевезення наливних вантажів, на кожній цистерні і контейнері-цистерні з небезпечними вантажами наносяться знаки небезпеки і спеціальні трафарети згідно з Правилами перевезення небезпечних вантажів.

Підпункт 1.5.15 Правил перевезення наливних вантажів встановлює, що маса вантажів, які перевозяться наливом у цистернах, визначається відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082.

Підпунктом 5.1.21 Правил перевезення наливних вантажів встановлює, що завантажені цистерни і контейнери-цистерни пред'являються до перевезення опломбованими відправником ЗПП. Перелік вантажів, які дозволяється перевозити без ЗПП, а також порядок пломбування цистерн і контейнерів-цистерн установлюються Правилами пломбування вагонів і контейнерів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 793/5984. Згідно з яким, вагони і контейнери пломбуються ЗПП (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.

ЗПП і пломби накладаються, зокрема, на цистерні – по одному (одній) на кришці верхнього завантажувального люка, за винятком випадків, коли особливий порядок пломбування передбачено правилами перевезення окремих видів вантажів. Якщо вагон у верхній частині дверей обладнано додатковими пристроями для пломбування, ЗПП накладаються лише на основні пристрої для пломбування, а на додаткові встановлюється закрутка; якщо такий вагон пломбується свинцевими пломбами, то вони накладаються і на додаткові пристрої (пункт 14 Правил пломбування вагонів і контейнерів (Наказ Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року N 542 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за N 793/5984).

Згідно зі ст. 2 Правил пломбування вагонів і контейнерів, накладені на вагони і контейнери ЗПП і пломби за своєю конструкцією мають унеможливлювати зняття їх із вагона (контейнера) без порушення цілості.

Зважаючи на те, що:

·          з комерційного акту АЭ 649142/ II від 21.06.2009р. вбачається, що пломби не мають слідів розкриття та пошкодження, вагон у технічному відношенні – справний;

·          з акту загальної форми № 66 „Р” від 21.06.2009р. вбачається, що фактично на вагоні ЗПП 184698 відсутній, а на завантажувальному люку ЗПП 184615 – відтиски нечіткі; доступу до вантажу не має;

·          кришка верхнього завантажувального люку цистерни № 50210681 була за документами опломбована замість однієї аж чотирма ЗПП №№ В-184684, В-184700, В-184695 та Ф184615, одне з яких не відповідає даним залізничної накладної. При цьому, кришка завантажувального люку була щільно зачинена, а доступ до вантажу – відсутній (іншого сторони не довели);

·          відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами;

·          за змістом ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п. ”а” ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення,

господарський суд вважає вимоги Об’єднання щодо стягнення вартості недостачі з Донецької залізниці не обґрунтовані, та такі, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами

За змістом ст.37 Статуту залізниць України, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст.24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Відповідно до 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч. 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є одним з видів господарських санкцій як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання.

Виходячи з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.

У відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Товариством належними доказами не доведено відсутність власної вини у заподіяних Об’єднанню збитках.

Виявлені на станції призначення розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла через недовантаження вантажу відправником, тобто – Товариством.

За ч. 2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 43 060,08грн. із розрахунку: 25,27т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1’704,00грн. (вартість 1т бензолу, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню повністю (у тому числі й щодо вимог про стягнення вартості перевезення вантажу, якого не достає) за рахунок Товариства

Судові витрати покладаються на другого відповідача - Відкрите акціонерне товариство “Запорожкокс”.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю за рахунок Відкритого акціонерного товариства «Запорожкокс».

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорожкокс» (69600, м. Запоріжжя, р/р26003005410004, в АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) на користь Закритого акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” (93403, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; р/р26004043360401 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33270581) збитки у зв’язку з нестачею вантажу у розмірі 51’986,96 грн.; 519,87 грн. – на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову до – Державного підприємства «Донецька залізниця» – відмовити.

Суддя                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 01.10.2010р.)