Постанова № 11531918, 29.09.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 р. № 2-19/1077-2010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.

За участю представників : ПАТ "Перший український міжнародний банк" Гаврилюк О.С.; ДПІ у Подільському районі м.Києва - Козака А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ПАТ "Перший український міжнародний банк" в особі Філії банку в м.Севастополі та ДПІ у Подільському районі м.Києва

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. по справі №2-19/1077-2010 про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто”, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2010 р. порушено провадження по справі № 2-19/1077-2010 про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто”, на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. по справі №2-19/1077-2010 /суддя Мокрушин В.І./ боржника - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пустовалову Л.Є.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. по справі №2-19/1077-2010 /судді : Прокопанич Г.К., Заплава Л.М., Градова О.Г./ постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. залишено без змін, апеляційні скарги ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ДПІ у Подільському районі м.Києва без задоволення.

В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м.Києва просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В касаційній скарзі ПАТ "Перший український міжнародний банк" в особі Філії банку в м.Севастополі просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким провадження припинити.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга ДПІ у Подільському районі м.Києва підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга ПАТ "Перший український міжнародний банк" в особі Філії банку в м.Севастополі задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.11.2009 р. на загальних зборах учасників ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” прийнято рішення про початок процедури припинення товариства шляхом ліквідації у зв"язку із його збитковістю.

Постанова господарського суду першої інстанції мотивована відповідним рішенням ліквідаційної комісії ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” від 23.11.2009 р. та тим, що із матеріалів справи, а саме ліквідаційного балансу, звіту Регіонального агентства з питань банкрутства в АР Крим та в м.Севастополі про аналіз фінансово-господарської діяльності боржника вбачається, що діяльність підприємства боржника має збитковий характер і у боржника вартості майна недостатньо для погашення боргів перед кредиторами.

Севастопольський апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції та залишив постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. без змін.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані постанови суду першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана головою ліквідаційної комісії ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

23.11.2009 р. зборами учасників ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” прийнято рішення про ліквідацію товариства, у зв"язку із економічною недоцільністю роботи та створення ліквідаційної комісії у складі голови Гладкого А.М. (т.1, а.с26, 27).

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення державного реєстратора про прийняття 23.11.2009 р. зборами учасників підприємства боржника рішення про його припинення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Тобто, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення судом провадження за спрощеною процедурою, відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України. Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Як вбачається із матеріалів справи, публікація про прийняття рішення щодо ліквідації ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” здійснена в Бюлетені державної реєстрації №140 (25) 21.12.2009 р., а з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” ліквідатор звернулась 27.01.2010 р., тобто, з порушенням строку, встановленого ч. 4 ст. 105 ЦК України (т.1, а.с.181-183).

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

В порушення вищезазначених норм Закону, до поданої ліквідатором ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” Пустовалової Л.Є. заяви про порушення справи про банкрутство не доданий проміжний ліквідаційний баланс підприємства боржника.

Відповідно до вимог ч.5 ст.60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника в порядку ст.60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До заяви ліквідатора боржника про порушення справи про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто”, не доданий проміжний ліквідаційний баланс боржника, публікація оголошення повідомлення комісією з припинення юридичної особи здійснена з порушенням строків, встановлених ст. 105 ЦК України, в заяві відсутні посилання на факт повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” субєкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. При винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обовязковому порядку повинен зясувати актив і пасив боржника.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду приходить до висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без дотримання комісією з припинення юридичної особи строків повідомлення, які передбачені ч.4 ст.105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. по справі про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п.1-1,ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117- 11111, п.1-1,ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Перший український міжнародний банк" в особі Філії банку в м.Севастополі задовольнити.

Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м.Києва задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. по справі №2-19/1077-2010 скасувати.

Провадження по справі № 2-19/1077-2010 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію визнання банкрутом юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Місто” м. Сімферополь, вул.Кубанська, 23-А, (код ЄДРПОУ 33746186), проведену відповідно до постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 р. по справі №2-19/1077-2010.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.