Ухвала суду № 1153056, 07.08.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-606/07                                                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 23                                                                                                      інстанції –  С.Б. Колодій

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            07  серпня 2007 року                                                                      м. Дніпропетровськ

   Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     – Проценко О.А. (доповідач)

суддів                            –  Стежко В.А., Туркіної Л.П.,

при секретарі               –  Духневичі О.С.,

за участі представників:

позивача           –    Ліхтіна Л.Р., дов.№4 від 16.01.07 р.

відповідача       –    Драний О.В. дов. №1 від 18.01.07 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс» с.Григорівка Світловодського району Кіровоградської області

на постановугосподарського суду Кіровоградської області від 19.03.07р. по адміністративній справі №14/12

за позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс», с.Григорівка Світловодського району Кіровоградської області

до: Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ Кіровоградської області

про:визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.01.07р. №0000022310/0, №0000012310/0, 

                                                         ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс»  звернулось до суду із адміністративним позовом до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.01.07р. №0000022310/0 щодо визначення суми податкового зобов’язання  по податку на прибуток в розмірі 5706,39грн. за основним платежем та 1871,04грн. штрафних (фінансових) санкцій, від 09.01.07р. №0000012310/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1707,18грн. основного платежу та 853,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також висновку податкового органу та донарахувань, пов’язаних з невизначенням витрат за 2005 рік на 122400,00грн., викладених в акті перевірки від 20.12.06р. №259/2310-31411266. 19 березня 2007 року позивач відмовився позовних вимог, що пов’язані із зменшенням валових витрати за 2005 рік в сумі 122400 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.03.07р. в адміністративній справі №14/12 позов задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.01.07р. №0000012310/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1183,41грн. основного платежу та 591,70грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення-рішення від 09.01.07р. №0000022310/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 1478,64 грн. основного платежу та 591, 46грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині відмови в задоволені позовних вимог стосовно визнання нарахування позивачу амортизації в 4 кварталі 2005 року в сумі 5900грн., в 1 кварталі 2006 року в сумі 5561грн., в 2 кварталі 2006 року 5450грн., що пов’язано з включенням до складу балансової вартості основних засобів 1 групи вартості ґрунту чорноземного в сумі 239880 грн., який був використаний для підсипки прилеглої території та влаштування газону, що було підставою для нарахування податку на прибуток в сумі 4227,75грн. та штрафних санкцій, що винесені в податкові повідомлення-рішення Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції від 09.01.07р. №0000022310/0. Просить в цій частині позов задовольнити. В обґрунтування скарги апелянт посилається на неправильний висновок суду щодо невіднесення ґрунту чорноземного, використаного для озеленення прилеглої території біля збудованої автомобільної газонаповнювальної компресорної станції – АГНКС-450, до основних фондів, у зв’язку з чим суд зробив висновок про безпідставність нарахування амортизації на його вартість.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як зазначено в Акті «Про результати планової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.03р. по 30.06.06р. від 20.12.06р. №259/2310-31411266 позивач допустив порушення пп.8.1.4. п.8.1. ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР, а саме – завищив балансову вартість 1 групи основних фондів, внаслідок чого невірно визначено суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з Актом державної технічної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта «Автомобільна газонаповнювальної компресорної станції – АГНКС-450», затвердженим розпорядженням Світловодської РДА від 09.0.05р. №590-р, наказом №1 ОС від 31.08.05р. було введено в експлуатацію комплекс відповідних будівель. Балансова вартість основних засобів 1 групи після введення в експлуатацію названого об’єкту склала 949838,25грн. До балансової вартості основних засобів 1 групи позивачем було включено вартість ґрунту чорноземного в сумі   239880,00грн.  

            В акті перевірки відповідач зазначив, що завищення балансової вартості основних засобів 1 групи призвело до невірного визначення суми амортизаційних відрахувань -  у 2005 році – 5900,00грн., у 2006 році – 11011,00грн., що є порушенням пп.8.1.4. п.8.1. ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР. Апелянт вважає правомірним віднесення ґрунту, на якому влаштовано газон, до основних фондів 1 групи.

Відповідно до пп.8.2.1., пп.8.2.2. п.8.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за групами, до 1 групи відносяться - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

            Чорноземний грунт, що використаний для підсипки з метою улаштування газону біля АГНКС-450, або його вартість не відноситься до основних фондів.

            З врахуванням вищезазначених обставин, та того, що пп.8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, встановлено перелік витрат, що підлягають амортизації, а саме, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;  самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі; суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про неправомірність нарахування амортизаційних відрахувань на вартість такого ґрунту.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс» на постанову господарського суду Кіровоградської області від 19.03.07р. в адміністративній справі №14/12  залишити  без задоволення.

Постановугосподарського суду Кіровоградської області від 19.03.07р. в адміністративній справі №14/12  залишити без змін.

 Ухваланабирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                         О.А.Проценко

Судді:                                                                                     В.А. Стежко 

                                                                                                           Л.П. Туркіна