Постанова № 115288152, 30.11.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6627/23 Провадження № 3/591/2322/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., у присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника- адвоката Петрищева О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , зі слів не працює,-

ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30 липня 2023 року серії ААД №264354, водій ОСОБА_1 30.07.2023 о 23-32 год у м.Суми по проспекту Свободи в районі АЗС «Амік», керував т/з RenaultClio,д.н.з.- НОМЕР_1 з явнимиознаками алкогольногосп`яніння,а саме:запах алкоголюз порожнинирота,хитка хода,нечітка мова,почервоніння обличча. Відпроходженняогляду настаналкогольногосп`яніннянамісцізупинки тавзакладіохорони здоров`явідмовивсяпідвідеозапис,чимпорушив п.2.5ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що його зупинили працівники поліції, він надав їм документи та дозволив оглянути його транспортний засіб. Потім у пліцейської виник конфлікт з його дружиною, яка їхала з ним в автомобілі, він розлютився та почав поводити себе відповідним чином. Від проходження огляду у закладі охорони здоров"я він не відмовлявся. Навпаки, хотів проїхати до медичного закладу, але на своєму транспортному засобі, так як не хотів сідати до машини поліцейських, бо, на його думку, це було небезпечно. Зауважив, що протокол зачитали йому через 2 години після зупинки, вже після опівночі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що в той день, про який йдеться у протоколі, вони їхали з Києва, за кермом автомобіля був ОСОБА_1 , і вони не встигли доїхати додому до початку комендансткої години. Їх зупинили працівники поліції, попросили у водія документи. ОСОБА_1 спілкувався з ними на вулиці, всі інші сиділи у машині, але вона чула розмови. Поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що від нього пахне алкоголем. Останній відмовився від проходжння огляду на місці та сказав, що поїде до медичного закладу на своїй машині. Але працівники поліції наполягали, щоб він їхав у їх службовому автомобілі. Потім працівники поліції почали грубити дружині ОСОБА_1 , ОСОБА_1 почав її захищати, почалась потасовка та на них надягли кайданки.

Свідок ОСОБА_3 надав суду аналогічні пояснення, наголосивши, що ОСОБА_1 відмовлявся від прослідування до медичного закладу у машині поліцейських, але бажав пройти огляд у СОНД, прямуючи туди на своєму автомобілі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що їх автомобіль зупинили працівники поліції. За кермом був її чоловік. Він показав їм документи, відкрив багажник для огляду, потім вони подивились документи всіх осіб, що перебували у машині. Після цього працівники поліції сказали, що у її чоловіка є ознаки сп`яніння. Привезли Драгер та запропонували пройти огляд на місці, але ОСОБА_1 відмовився та забажав проїхати до медичного закладу. При цьому, він мав намір їхати до медичного закладу на своєму автомобілі, а не в машині працівників поліції. Потім почалась потасовка, на неї та чоловіка надягли кайданки.

Представник повністю підтримав письмові заперечення, які були подані ним через канцелярію суду та налогошував на тому, що час та місце складання протоколу не співпадають з відеозаписом та фактичним часом складання протоколу. Крім того, протокол міститься неспівпадінння та складений з порушеннями, тому, на його думку, є підстави для направлення протоколу на дооформлення або закриття провадження по справі. Звертав увагу суду, що коли ОСОБА_1 зачитуавли протокол, то йому не роз"яснювали прав. До того ж, його клієнт не відмовлявся від проходження огляду у СОНД. Окрім того, у направленні на проходження огляду у медичному закладі не зазначена дата, тому такий документ є недійсним, в силу чого у ОСОБА_1 не виникло обов`язку прослідувати у СОНД. У зв`язку з такими обставинами, просив закрити провадження по справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Однак, дослідивши матеріали справи, слід зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

-даними протоколупро адміністративнеправопорушення від30 липня 2023 року серії ААД №264354, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав бути проведений у зв`язку з виявленими ознаками: зокрема, щодо, запаху алкоголю з порожнини рота, хиткої хода, нечіткої мови, почервоніння обличча, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с. 2).

Крім того, з переглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем та рухався містом у комендантську годину. Під час спілкування з водієм, у працівників поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Проте, ОСОБА_1 під відеозапис відмовляється від проходження огляду на місці зупинки та бажає проїхати до закладу охорони здоров`я Після того, як працівники поліції пропонують йому сісти в службовий автомобіль, щоб прослідувати до медичного закладу, останній категорично відмовляється та каже, що поїде тільки на своєму авто. Після цього, працівники поліції декілька раз роз`яснюють йому, що рухатись окремо від них, на власному автомобілі, заборонено до проведення огляду, проте останній наполягає, що поїде тільки на власному транспортному засобі і сідати до автомобіля поліцейських він не буде. Така поведінка особи була розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на стан сп"яніння у медичному закладі (а.с. 6,7).

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Крім того, слід зазначити про те, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку на відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Але, у разі такої відмови, водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я. І, коли водій відмовляється від проходження огляду і в медичному закладі, то тоді настає відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження оголяду на стан сп"яніння.

Суд вважає, що працівниками поліції було вірно розцінено поведінку ОСОБА_1 , як відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.

В даному випадку у ОСОБА_1 таких підстав для відмови не було.

При цьому, суд не може погодитись з позицією представника, що не було підстав для проведення огляду через те, що у ОСОБА_1 не було ніяких ознак сп`яніння.

Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зокрема, наявний запах алкоголю з порожнини рота, а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.

Таким чином, ОСОБА_1 щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

За таких обставин твердження захисника про безпідставність проведення огляду та складання протоколу відносно ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Щодо доводів захисника про те, що направлення на огляд водія не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому відсутні час та місце проведення огляду, то суд зазначає, що саме по собі направлення не є єдиною підставою для визнання ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, його вину було доведено в судовому засіданні сукупністю інших належних і допустимих доказів, які наведені вище.

Окрім того, слід зазначити, що відповідне направлення надається поліцейським лише уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (лікарю) і тільки у разі бажання особи, яка керує т/з, пройти такий огляд саме у закладі охорони здоров`я, а якщо остання відмовляється, то направлення на медичний огляд може взагалі не видаватись через відсутність об`єктивної потреби в цьому.

Твердження захисника про те, що протокол фактично складався вже 31.07.2023, а у протоколі міститься дата і час: 30.07.2023 о 23-59 год, то, на переконання суду, вказаний факт не спростовує наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з дотриманням вимогст. 254-256 КУпАПта містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Жодних істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не встановлено. При цьому не викликає сумнівів достовірність зазначених у протоколі відомостей, так як ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Щодо позиції ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, а хотів лише поїхати до закладу на власному автомобілі, то слід зазначити, що виходячи з положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, доставка осіб до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, здійснюється саме співробітниками поліції.

Окрім цього, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що працівник поліції може сідати за кермо іншого ( не службового) автомобіля та доставляти особу до медичного закладу на його власному транспортному засобі.

Щодо того, що, на думку захисника, працівниками поліції була незаконно застосована фізична сила та кайданки до ОСОБА_1 , то вказані обставини можуть бути предметом окремого оскарження дій працівників поліції та не спростовують того факту, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, своєю поведінкою демонстрував фактичне небажання проходити огляд у закладі охорони здоров"я, що вірно було розцінено поліцейськими, як його відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння. В такий спосіб ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно довідки ст. інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 01.08.2023 ОСОБА_1 не притягувавсядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП протягомроку.Також матеріалимістять відомостіпро те,що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.05.2008 (а.с.5).

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн.

Керуючисьч. 1 ст.130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська