Ухвала суду № 11523030, 01.09.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

С права № 22-13561-2010 Головуючий в 1 інстанції Гладун В.Р.

Категорія 57 Доповідач Новосядла В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 вересня 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Принцевської В.П., Троценко Л.І.,

при секретарі Шуляк Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов*янську Донецької області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України у м. Слов*янську Донецької області, третя особа Головне державне казначейство України в Донецькій області, про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги «дітям війни»,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2010 року був частково задоволений позов ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України у м. Слов*янську Донецької області, третя особа Головне державне казначейство України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги «дітям війни».

Судом першої інстанції було зобов*язано управління Пенсійного Фонду України в м. Слов*янську Донецької області здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війн за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року по 31 березня 2009 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується даними його паспорту (а.с.3).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп\2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію в 2008 році – з 22.05.2008 року. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо застосування положень статті 6 Закону в редакції 2004 року.

Оскільки в порушення вимог вказаного закону позивачу зазначене підвищення до пенсії не проводилось, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду не встановлено.

Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

В апеляційні скарзі Управління Пенсійного Фонду України посилається на те, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення розміру витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу» Пенсійний фонд звільнений від сплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Однак з цим погодитись неможливо з наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 82 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, тобто враховуючи майновий стан сторони.

В обґрунтування підстав звільнення від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідач посилається на частину 4 статті 81 ЦПК України., в якій визначені категорії справ по яким не проводиться оплата витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Вказана справа не підпадає не під жодний пункт частини 4 статті 82 ЦПК України, а тому немає підстав для звільнення Управління пенсійного Фонду України у м. Слов*янську від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при поданні апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного, з відповідача підлягають стягненню витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у відповідності до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ» від 21 грудня 2005 року у розмірі 37 гривень.

Керуючись статтями 82,308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську Донецької області відхилити.

Постанову Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2010 року був частково задоволений позов ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України у м. Слов*янську Донецької області, третя особа Головне державне казначейство України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги «дітям війни». залишити без змін .

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов*янську Донецької області витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37 гривень за наступними реквізитами: Отримувач: Державний бюджет м. Донецька Ворошиловського району, розрахунковий рахунок 31213263700004, Банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО: 834016, ЕДРПОУ 34686537.

Ухвала апеляційного в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді