Ухвала суду № 1152070, 17.10.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа  №22а-1104/07                                                                                                                                  головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-29                                                                                                                               інстанції –  Баранець О.М.

                                                                                                                                                                               (справа №6/42)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

17 жовтня 2007 р.                                                                                                    м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників

позивача

Поплавського В.Ю., Уханенко С.А.  

Серьогіній О.В.  

Вовченко Л.І., довіреність №4 від 22.09.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Кіровоградіна постанову Господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007р. по справі №6/42

за  позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НК Альянс-Кіровоград», м. Кіровоград

до:

про:

Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

визнання нечинними актів  

В С Т А Н О В И Л А :

            15.12.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НК Альянс-Кіровоград» (далі ТОВ «ТД «НК Альянс-Кіровоград») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

            Після зміни предмету позову, доповнення та уточнення позовних вимог позивач посилаючись у позовній заяві на те, що ТОВ «ТД «НК Альянс-Кіровоград» правомірно віднесло до складу валових витрат витрати на страхування у розмірі 2760,74 грн. та правомірно відобразило у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 36835,27 грн., і відповідач не має права визначати позивачу зобов’язання по штрафним санкціям за відсутності визначення основного зобов’язання, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення - №0000882300/0 від 13.06.2006р,  №0000892300/0 від 13.06.2007р. , №0000882300/1 від 10.08.2006р,  № 0000892300/1 від 10.08.2006р. , №0000882300/3 від 22.12.2006р. , №00001892300/0 від 22.12.2006р.,   №000019023/0 від 22.12.2006р., №0000892300/3 від 22.12.2006р.

            Постановою Господарського суду Кіровоградської області  від 03.05.2007р. у справі №6/42 позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі / а.с. 70-81 том 2/.

            Відповідач по справі – ДПІ у м. Кіровограді не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу. Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, ухвалене судом першої інстанції рішення винесено з порушенням норм матеріального права,  просить суд постанову суду від 03.05.2007р. по даній справі скасувати.

            Позивач по справі – ТОВ «ТД «НК Альянс-Кіровоград» у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, встановлені судом факти відповідають фактичним обставинам справи, і судом ухвалено законне рішення суду без порушень норм матеріального права, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду від 03.05.2007р. по даній справі залишити без змін.

            У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу і просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду від 03.05.2007р. по даній справі залишити без змін.

            Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином / а.с. 93,95/, про поважність причин не явки у судове засідання свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія судів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

            Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія судів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

            ДПІ у м. Кіровограді проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «ТД «НК Альянс-Кіровоград» з питань дотримання вимог податкового,  валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р., за результатами перевірки складено акт №61/23-00/32616033 від 31.05.2006р.

            Як вбачається з вищезазначеного акту перевірки / а.с. 13-63 том 1/ у ході перевірки були виявлені наступні порушення вимог податкового,  валютного та іншого законодавства з боку позивача за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.:

- заниження податку на прибуток за перевіряємий  період у розмірі 3527 грн.;

- заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 36836 грн.,

- порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2005р. на суму 17,03 грн.,

- в період з 26.10.2005р. по 27.10.2005р. проводилась торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії.

            За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000882300/0 від 13.06.2006 р., яким визначила суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 3159 грн., у тому числі за основним платежем -  1993,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -  1166,00 грн. / а.с. 68 том 1/;

- № 0000892300/0 від 13.06.2006 р., яким  визначила суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 55853 грн., у тому числі за основним платежем -  36836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19017,00 грн. / а.с. 69 том 1/.  

         За результатами розгляду первинної скарги позивача вищезазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін ДПІ у м. Кіровограді рішенням № 6013/10/25-018 від 25.07.2006 р. / а.с. 107-112 том 1/

Відповідач податковими повідомленнями-рішеннями :

- № 000088/2300/1 від 10.08.2006 року визначив суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 3159 грн., у тому числі за основним платежем - 1993,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -  1166,00 грн., / а.с. 70 том 1/;

-  № 0000892300/1 від 10.08.2006 р. визначив суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 55853 грн., у тому числі за основним платежем -  36836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19017,00 грн./ а.с. 71 том 1/.

              За результатами розгляду повторної скарги позивача  Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області рішенням № 7474/10/25-087 від 30.09.2006 р. / а.с. 113- 120 том 1/ скасувала:

- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді № 0000882300/0 від 13.06.2006 р. (№ 000088/2300/1 від 10.08.2006 р.) в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 605,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000892300/0 від 13.06.2006 р. (№ 0000892300/1 від 10.08.2006 р.) в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 599,00 грн.

-  рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про результаті розгляду первинної скарги № 6013/10/25-018 від 25.07.2006 р. в вищезазначеній частині

- в іншій частині прийняті відповідачем податкові-повідомлення рішення залишені без змін;

- Державна податкова інспекція у м. Кіровограді була зобов'язана здійснити розрахунок сум штрафних санкцій і надіслати ТОВ «ТД «НК Альянс-Кіровоград» податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 13851/6/25-0215 від 08.12.2006 р., яке прийнято за результатами розгляду повторних скарг позивача,  / а.с. 121-124 том 1/

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІу м. Кіровограді № 0000882300/0, № 0000892300/0 від 13.06.2006 р. (№ 000088/2300/1, № 0000892300/1 від 10.08.2006 р.),

- скасовано рішення Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області № 7474110/25-037 від 30.09.2006 року, прийняте за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення № 0000882300/2, № 0000892300/2 від 11.10.2006 р.), в частині скасування 605,00 грн. штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 605 грн. та  штрафної санкції з податку на додану вартість у розмірі 599 грн.

За результатами розгляду повторних скарг позивача ДПІ у м. Кіровограді прийняла наступні податкові повідомлення рішення :

- № 0001892300/0 від 22.12.2006 р., яким визначила позивачу  суму   податкового   зобов'язання   по   податку   на   прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 605,00 грн. / а.с. 132 том 1/;

- № 0001902300/0 від 22.12.2006 р., яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі  599,00 грн. / а.с. 133 том 1/; 

- № 000882310/3 від 22.12.2006 р., яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2554 грн., у тому числі  за основним платежем -  1993,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -  561,00 грн. / а.с. 134 том 1/ ;

- № 000892300/3 від 22.12.2006 р., яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 55254 грн., у тому числі за основним платежем -  36836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -18418,00 грн. / а.с. 135 том 1/.

               Як вбачається з ксерокопії акту перевірки №61/23-00/32616033 від 31.05.2006р. / а.с. 13-63 том 1/ , на підставі якого відповідачем були прийняті вищезазначені податкові повідомлення-рішення, відповідач зазначає,

- що  позивачем було порушено  п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у розмірі 1993,00 грн. за рахунок заниження податку на прибуток за перевіряємий період у розмірі 3527,00 грн., завищення податку на прибуток за 1 квартал 2006 року у розмірі 1534,00 грн. ;

- що в порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено валові витрати на суму витрат, які були понесені у зв'язку із страхування вантажу при перевезенні залізничним транспортом, який не був власністю підприємства та не використовувався у його господарській діяльності, у розмірі 2 760,74 грн.; 

- що в порушення  п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. З, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем  занижено  податок на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 36836,00 грн. за рахунок заниження податку на додану вартість у розмірі 38034,00 грн., завищення податку на додану вартість у вересні 2005 року на суму 1198,00 грн.;

- що в порушення п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» позивач відносив  у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з сплаченого роялті ТОВ «НК Альянс-Україна» у розмірі 36835,27 грн.

             Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач у період, що перевірявся, здійснював страхування небезпечних вантажів (як вантажоодержувач) при їх перевезенні залізничним транспортом відповідно до Генерального договору № 0039Д/51/12 обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів від 30.12.2004 року та Генерального договору № 0237Д/51/12 обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів від 13.12.2005 р. / а.с. 17-22, 23-28 том 2/ , та позивачем, як вантажоодержувачем, отримано залізничним транспортом 28054,64 т. нафтопродуктів та сплачено витрат по страхуванню небезпечного вантажу у сумі 3244,46 грн., в тому числі отримано власного вантажу від постачальників у кількості 2602,154 т. за який понесеновитрати по страхуванню цього вантажу у розмірі 483,72 грн. та отримано вантажу,  який надійшов на зберігання і не є власністю позивача, у кількості 25452,45 т., за який понесено витрати по страхуванню у розмірі 2760,74 грн.

Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що 26.12.2003р. було укладено договір про передачу прав на використання товарного знаку між ТОВ «НК Альянс-Україна» та позивачем , згідно якого позивач отримав право на використання комбінованого знаку для товарів і послуг «НК-Альянс» відповідно до ліцензійного договору про передачу прав на використання товарного знаку від 11.02.2003 р., зареєстрованого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 19.03.2003р.

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного ТОВ «НК Альянс-Україна» зобов'язується надати ТОВ «ТД «НК Аьянс-Кіровоград» за винагороду невиключну ліцензію на право використання знаку для товарів і послуг «НК Альянс» на території Кіровоградської області України. Згідно з п. 8.1 цього ж договору та додатку № 2 від 26.12.2003 р. до нього за надання права на використання знаку для товарів і послуг «НК Альянс» ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Кіровоград» сплачує ТОВ «НК Альянс-Україна» винагороду (роялті) за результатами розгляду звіту щодо обсягу реалізації ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Кіровоград» товарів і послуг з використанням знаку за квартал який слідує звітному.

Право інтелектуальної власності на товарний знак «НК Альянс» має ТОВ «Група Альянс», на підставі заяви якого Державним департаментом інтелектуальної власності    ТОВ   «Нафтова  компанія   «Альянс-Україна»  видано виключну ліцензію № 1801 від. 19.03.2003 р. на використання знака «НК Альянс-Україна» (рішення від 17.03.2003р.) , після цього на підставі заяви ТОВ «НК Альянс-Україна» Державним департаментом інтелектуальної власності видано позивачу по даній справі невиключну ліцензію № 2468 від 15.03.2004 року ( рішення від 02.02.2004 року).

Крім цього під час проведення перевірки було встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок додану вартість» позивачем у червні 2005 року завищено податковий кредит на суму 1198,39 грн. в результаті того, що до складу податкового кредиту було віднесено суму податку на додану вартість по податковій накладній, яка не була підтверджена актами виконаних робіт та наявними договорами оренди, але у  вересні 2005 року позивачем було занижено податковий кредит на суму 1198,39 грн. в результаті самостійно виправленої помилки.      

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування приумку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі— валові витрати)— сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж закону передбачено, що до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.4.6. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Законом України «Про страхування», а саме:

- ч. 1 ст. 8 цього закону передбачено, що  страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

- п. 26 ст. 7 цього ж страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів віднесено обов’язкових видів страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про перевезення небезпечних вантажів»:

- небезпечний вантаж- речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

- суб'єкт перевезення небезпечних вантажів- підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі);

- одержувач небезпечного вантажу- зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника;

- перевезення небезпечних вантажів- діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення

                   Статтею 9 цього ж закону, якою встановлені права та обов’язки одержувача небезпечного вантажу, закріплено обов’язок одержувача  здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів, а ст.. 22 цього ж закону передбачено, що Відповідальність суб'єктів перевезення небезпечних вантажів підлягає обов'язковому страхуванню у встановленому порядку.

            Враховуючи вищезазначені обставини, та наведені норми чинного законодавства. колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку стосовно того, що позивач здійснював страхування відповідальності як одержувач небезпечних вантажів (нафтопродуктів), а не страхування отриманого вантажу (майнове страхування), який не належить позивачу, оскільки відповідно до умов договору на виконання послуг №15-02/02/04-Х від 02.02.2004р., який укладено між позивачем та ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Україна» позивач, який виступає одержувачем нафтопродуктів, отримує доход від продажу послуг з приймання нафтопродуктів замовника (   ТОВ «Торговий дім «НК Альянс-Україна») та відвантаження цих нафтопродуктів замовникам, і витрати на страхування включені у вартість послуг за цим договором.

  Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» роялті— платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об’єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Підпунктом 3.2.7. п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не є об’єктом оподаткування операції з виплати дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Частиною 2 ст. 1109 ЦК України передбачено,  що у випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 1108 ЦК України субліцензія – це письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію), видане ліцензіатом за письмовою згодою ліцензіара.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, а також приймаючи до уваги зміст субліцензіарного договору про передачу прав на використання товарного знаку від 26.12.2003р., колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовного того, що позивач, як субліцензіар, отримав право лише на користування знаком на товари і послуги, а не придбав цей знак і тому платіж позивача ТОВ «НК «Альянс-Україна» (ліцензіару) в межах цього договору не вважається роялті і повинен розглядатись як плата за придбання послуг, а операції з надання права користування знаком для товарів і послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість  необхідно розглядати саме як поставку послуг.

            Під час розгляду даної справи судом також було досліджено податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «НК «Альянс-Україна», ці первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства і під час розгляду даної справи відповідачем не було надано суду жодного доказу стосовно того, що ці первинні документи визнані недійсними і тому ці податкові накладні повинні бути відображені у податковому обліку позивача, як податковий документ, що враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань .

            Відповідно до пп..17.1.3 п. 17.1. ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( на який посилається відповідач у оскаржуваних податкових повідомлення-рішеннях) уразі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

            Приймаючи до уваги вищезазначене та враховуючи, що під час прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень №0000892300/0 від 13.06.2006р., №0000892399/1 від 10.08.2006р., №0000892300/3, № 0001892300/0, № 0001902300/0 від 22.12.2006р., не мало місце донарахування сум податкового зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток а тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду від 03.05.2007р. по справі №6/42 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду по даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007р. по справі №6/42– залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:                                                                        А. О. Коршун

Судді:                                                                                    В.Ю. Поплавський

                                                                                              С. А. Уханенко