Ухвала суду № 11520690, 06.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-29/13202-2007А

06.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопськ - Ніколаєнко Тетяна Миколаївна, довіреність № 504 від 13.04.10р.

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопськ - Ібрагімов Різа Іззетович, довіреність № 699 від 21.09.07р.

представник відповідача, Красноперекопської об'єдненої державної податкової інспекції АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Башилашвілі О.І. ) від 08.12.09 по справі №2-29/13202-2007А

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Красноперекопськ (вул. Привокзальна, 13, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96003)

доКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про скасування податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 08 грудня 2009 року у справі № 2-29/13202-2007А позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопськ»до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 000102301/0 від 01.03.2007р., № 0000102301/1 від 30.03.2007р., № 0000102301/2 від 13.06.2007р., № 0000102301/3 від 27.08.2007р., № 00092301/0 від 01.03.2007р., № 0000092301/1 від 30.03.2007р., № 0000092301/2 від 13.06.2007р., № 0000092301/3 від 27.08.2007р., які прийняті на підставі акту перевірки № 109/23-00/05450363 від 22.02.2007р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 08 грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що відрахування 10 відсотків вартості питної води, яка подається через систему централізованого постачання з відхиленням від вимог стандартів, фактично є різновидом санкцій, які згідно вимог діючого законодавства не підлягають включенню до складу валових витрат, тому що не є податком, збором (обовязковим платежем). Крім того, суми відрахувань фактично до спеціального фонду місцевих бюджетів не перераховувалися, що свідчить про відсутність фактичних витрат. По епізоду амортизаційних відрахувань заявник апеляційної скарги вказав, що в податковому обліку амортизують витрати на придбання основних фондів, їх виготовлення або поліпшення. При безоплатному отриманні основних фондів платник податку одержувач не несе зазначених витрат, отже він не має права нараховувати амортизаційні відрахування по таких обєктах в податковому обліку. Відносно включення у склад податкового кредиту суми витрат по сплаті ПДВ при придбанні медичного апарату заявник апеляційної скарги вказав, що вказаний апарат не використовується у господарської діяльності.

У судове засідання представник відповідача не зявився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином.

У судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач обґрунтував свої заперечення.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З апеляційної скарги Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим вбачається, що відповідач не згоден з висновками суду першої інстанції по наступним епізодам включенню відрахувань у розмірі 10 відсотків вартості питної води, яка подається через систему централізованого постачання з відхиленням від вимог стандартів до складу валових витрат; нарахуванню амортизаційних відрахувань на безоплатно отриманні основні фонди та невиробничі фонди на суму 112677,00 грн. та включенню до складу податкового кредиту у вересні 2006 року суми ПДВ 2427,00 грн. у звязку з придбанням медичного апарату CERAGEM MASTER модель CGM-M3500.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування»(крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обовязкових платежів), передбачених підпунктом 5.3.3, 5.3.4 та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано та віднесено у склад валових витрат підприємства у 4 кварталі 2004 року суму 61552,00 грн., у 1 кварталі 2005 року суму61124,00 грн., в 2 кварталі 2005 року суму 66815,00 грн., в 3 кварталі 2006 року суму 92222,00 грн. та включено у графу 04.6 податкової декларації з податку на прибуток «Сума податків, зборів (обовязкових платежів)»; в 4 кварталі 2005 року суму 75693,00 грн., в 1 кварталі 2006 року суму 83082,42 грн., в 2 кварталі 2006 року суму 88289,00 грн., в 3 кварталі 2006 року суму 89603,00 грн. включено у графу 04.13 податкової декларації з податку на прибуток «Інші витрати». Всього нараховано за період, що перевірявся суму 618380,42 грн.

Згідно уточнюючого розрахунку № 3449 від 11 квітня 2006 року податкової декларації з податку на прибуток за 2005 рік графа 04.6 декларації була відкоригована на суму 295,9 тис.грн. (збір за поставку нестандартної води за 2005 рік) і віднесена в графу 04.13 декларації «Інші витрати».

Оскільки відрахування 10 відсотків вартості реалізованої нестандартної питної води не є податком, збором (обовязковим платежем), що передбачені статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», то віднесення вказаних відрахувань до складу валових витрат підприємства здійснено позивачем всупереч вимогам підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, судова колегія погоджується з доводами відповідача про те, що відрахування у розмірі 10% вартості реалізації нестандартної питної води фактично є санкціями, що стягуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2001 року № 1282.

Але, вказане порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не впливає на донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток, оскільки позивач має відємне значення податку на прибуток за 2005 рік на суму 76,3 тис. грн.. та за 2006 рік на суму 284,5 тис. грн., що було підтверджено у процесі дослідження судово-бухгалтерської експертизи, про що свідчить висновок за № 126 від 16 листопада 2009 року. Крім того, з висновку судово-економічної експертизи вбачається, що при співставленні розшифровок валових доходів позивача з головними книгами за 2004-2006 роки по рахункам № 703/1 «Доходи від реалізації робіт, послуг», №№ 703/2,703/3, 701 «Доходи від реалізації готової продукції», № 719 «Інші доходи від операційної діяльності», № 311 «Розрахунковий рахунок», № 301 «Каса», №№ 207, 201 «Матеріали», № 6411 «10% нестандартної продукції»судовим експертом було встановлено, що у склад валових доходів підприємства позивачем включені суми по списанню кредиторської заборгованості по нарахуванню 10 відсотків вартості питної води, яка подається через системи централізованого постачання з відхиленням від вимог стандартів у склад валових доходів у сумі 293321,44 грн., у тому числі у 1 кварталі 2005 року 26160,00 грн., у 2 кварталі 2005 року 87371,24 грн., у 4 кварталі 2005 року 36659,20 грн., у 1 кварталі 2006 року 40032,00 грн., у 2 кварталі 2006 року 48399,00 грн., у 3 кварталі 2006 року 54700,00 грн. Відомості по вказаним рахункам та головним книгам співставленні експертом з відомостями податкових декларацій позивача з податку на прибуток. Включення у валовий дохід суми 293321,44 грн. є неправильним, що свідчить про завищення позивачем валових доходів підприємства на вказану суму. Але, податкова інспекція при проведенні перевірки позивача на факт завищення позивачем валових доходів підприємства увагу не звернула. В апеляційній скарзі відповідачем не ставиться питання щодо неправомірності висновку експерта, а у судової колегії немає правових підстав недовіряти висновку експерта.

По епізоду завищення позивачем амортизаційних відрахувань у сумі 112677,04 грн. судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не повязані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

З акту перевірки від 22 лютого 2007 року № 109/23-00/05450363 вбачається, що податкова інспекція вважає безпідставним нарахування позивачем суми амортизаційних відрахувань у 4 кварталі 2004 року на суму 14694,80 грн., у 1 кварталі 2005 року на суму 14568,00 грн., у 2 кварталі 2005 року на суму 14372,61 грн., у 3 кварталі 2005 року на суму 14180,04 грн., у 4 кварталі 2005 року на суму на суму 13990,02 грн., у 1 кварталі 2006 року на суму 13808,37 грн., у 2 кварталі 2006 року на суму 13623,00 грн., у 3 кварталі 2006 року на суму 13440,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передання обєктів майна від 27 лютого 2004 року згідно рішення Красноперекопської міської Ради № 284 від 25 грудня 2003 року щодо безоплатної передачі майна на баланс позивача було передано майно інфраструктури: мережі водопроводу с. Лазурний балансовою вартістю 4000 грн., мережі каналізаційні с. Лазурний балансовою вартістю 4000 грн.

Згідно постанови Верховної Ради АР Крим від 21 червня 2000 року № 1233-2/2000 «Про передання майна безоплатно», наказу Республіканського комітету ЖКГ АР Крим № 20 від 10 лютого 2003 року, акту № 127 від 19 вересня 2003 року робочої комісії щодо прийому в експлуатацію закінченого будівництва приміщень та споруд за рахунок бюджетних коштів (замовник Головне управління капітального будівництва при АР Крим, генпідрядник ПП «Кримспецмонтаж») на баланс позивача було безоплатно передано майно: водонапірна башня і насосна станція балансовою вартістю 207089,00 грн. (акт прийому-передання від 2003 року); водопровід із стальної труби діаметром 219 балансовою вартістю 208651,00 грн. (акт прийому-передання від 17 вересня 2003 року).

Згідно акту прийому-передання обєктів майна від 27 вересня 2003 року, наказу Республіканського комітету ЖКГ АР Крим № 167 від 19 вересня 2003 року проведена інвентаризація комунальної форми власності, яка знаходиться на балансі Совхозненської селищної Ради для безоплатної передачі на баланс позивача. Згідно рішення Красно перекопської міської Ради № 185 від 25 червня 2003 року були передані зовнішні мережі каналізації МДК 263м балансовою вартістю 10500,00 грн., а згідно рішення Красно перекопської міської Ради № 193 від 24 листопада 2000 року на баланс позивача було безоплатно передано майно мережі водопроводу по вул.. Промишленої-3 балансовою вартістю 1666 грн., мережі водопроводу по вул.. Вишневої балансовою вартістю 9691,00 грн.

Крім того, у періоді, що перевірявся, позивачем на баланс було отримано від Комунального Житлово-експлуатаційного господарства згідно рішення Красноперекопської міської Ради № 414 від 27 жовтня 2004 року майно балансовою вартістю 33616,00 грн., а згідно рішення № 534 від 23 вересня 2005 року майно балансовою вартістю 6400,00 грн. Від Житлово-експлуатаційної частини Євпаторійського району згідно рішення Красноперекопської міської Ради № 355 від 23 червня 2004 року на баланс позивача було передано майно балансовою вартістю 16480,00 грн.

В процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи експертом було встановлено, що отримані основні фонди підприємство не тільки прийняло на баланс по рахунку 1.10 «Основні фонди»але і збільшило свій уставний капітал на вартість отриманих обєктів.

Оскільки відповідно до положень підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати платника податку у звязку з придбанням основних фондів, але позивачем не понесені відповідні витрати оскільки основні фонди були отримані ним безкоштовно, то висновки податково інспекції про завищення суми амортизаційних відрахувань у сумі 109729,00 грн. є правильними.

Також правильні висновки відповідача і відносно завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань у розмірі 2948,00 грн. на невиробничі фонди у звязку з тим, що позивачем проамортизована вартість придбаного майна столу більярдного, супутникової антени, телевізору «Акай», сауни.

Відповідно до підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном «невиробничі фонди»слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суду не надано доказів того, що вищевказані капітальні активи є виробничими фондами.

Але, вказані порушення щодо нарахування амортизаційних відрахувань не впливають на донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у звязку з завищенням позивачем валових доходів підприємства у періоді, що перевірявся та наявністю збитків (відємного значення податку), про що зазначено вище. Згідно до Висновку судово-бухгалтерської експертизи № 126 від 16 листопада 2009 року наданими на дослідження документами донарахування податку на прибуток за період 4 квартал 2004 року 9 місяців 2006 року не підтверджується. Висновок експерта відповідає висновку судової колегії з цього питання.

Що стосується доводів апеляційної скарги по епізоду включення позивачем у склад податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ у сумі 2427,00 грн. по операції по придбанню медичного апарату CERAGEM MASTER модель CGM-M3500, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У позивача є податкова накладна № РН-000039 від 12 вересня 2006 року, яка отримана ним від продавця медичного апарату.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач вважає, що позивачем не використовується медичний апарат у господарської діяльності, у звязку з чим він не має право на включення суми ПДВ 2427,00 грн. у склад податкового кредиту.

Але, відповідачем не прийнято до уваги, що витрати позивача по сплаті ПДВ у звязку з придбанням медичного апарату повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, а саме утримання пункту безоплатної медичної допомоги, обстеження, профілактики і допомоги працівникам, що передбачено умовами Колективного договору підприємства. Дані обставини свідчать про те, що позивачем понесені витрати по сплаті ПДВ при придбанні медичного апарату саме з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких обєктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом, зокрема, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам.

З урахуванням всього вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не надають підстав для висновку про невідповідність судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та наявність підстав для його скасування.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 08 грудня 2009 року у справі № 2-29/13202-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 липня 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >Т.В. Дадінська

Судді <підпис >О.Е.Єланська <підпис >М.А.Санакоєва <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >