Постанова № 11518875, 27.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 року Справа № 2а-2511/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагун А.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі до багатогалузевого малого підприємства „Темп” про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі (далі УПФ України у Кіровоградському районі) звернулось до адміністративного суду з позовом до багатогалузевого малого підприємства „Темп” (далі по тексту - БМП „Темп”), в якому просить стягнути із відповідача заборгованість по страхових внесках в сумі 1 816,40грн.

В обґрунтування позовних вимог УПФ України в м. Кіровограді зазначило, що відповідачем не була у встановлені строки сплачена узгоджена вимога від 01.06.2010 року №Ю-155У, а тому борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання не зявився повторно.

На адресу відповідача, згідно даних ЄДРПОУ направлялись повістки, однак конверти повернулися без вручення адресату.

Відповідно до ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, остання вважається такою, що вручена належним чином.

Отже, відповідач про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомлений належним чином.

Згідно п. 10 ст. 3 КАС України письмове провадження - це судовий розгляд адміністративної справи без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідач в судове засідання не зявився, при цьому вважається повідомленим, зважаючи, що у справі відсутні потреби у заслуховуванні свідка чи експерта, суд, за згодою представника позивача, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Право звернення до адміністративного суду позивача як субєкта владних повноважень із позовом про стягнення недоїмки по страховим внескам передбачено ст.106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, у звязку з чим, суд вважає даний позов прийнятним до розгляду.

Правовідносини щодо стягнення несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасно перерахованих) страховиками страхових внесків регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

У відповідності до ст. ст. 18, 19, 20, пп.1 п.8 Розділу XI “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін: починаючи з 29.07.1997 рокуЇ -32%, з 30.03.2005 року - 32,3%, з 01.01.2006 року - 31,8%, з 01.01.2007 року - 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників до 01.01.2007 року - за ставкою 1-2%, а з 01.01.2007 року- 0,5-2% утримання з найманих працівників.

Згідно п. 6 та п. 12 ст. 20 вказаного Закону, страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що БМП „Темп” взятий на облік як платник страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в УПФ України у Кіровоградському районі (а.с.4).

Відповідач подав розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування за період січня квітня 2010 року, згідно яких сума страхових внесків за січень 2010 року становить суму у розмірі 901,2 грн., за лютий 2010 року 0 грн., за березень 2010 року 457,60 грн. та за квітень 2010 року 457,60 грн., а всього у вказаний період нарахована страхові внески у розмірі 1816,40 грн. (а.с.4-12). Відповідачем платежі в рахунок погашення суми страхових внесків за вказаний період не здійснювались. Тому, 1 червня 2010 року позивачем винесено вимогу про сплату боргу №Ю-155 У, якою вимагалось сплатити суму у розмірі 1 816,40 грн. вказану вимогу відповідач отримав у день її винесення. Суму заборгованості не сплатив (а.с. 13, 14).

Відповідно до ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. При цьому строки позовної давності не застосовуються.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявленими згідно чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем Ї фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з багатогалузевого малого підприємства „Темп” на користь управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі на р/р №256053121217 в Кіровоградському облуправлінні ВОТ ДОБУ, МФО 323475, код 20650071, заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1816,40 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 40 коп.).

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А. В. Сагун