Ухвала суду № 115178873, 24.11.2023, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1837/23

Провадження № 2/626/396/2023

У Х В А Л А

24.11.2023 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши впідготовчому судовомузасіданні вм.Краснограді,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національною акціонерною страховою компанією «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

До суду 05.07.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національною акціонерною страховою компанією «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою суду від 10.07.2023 провадження у справі було відкрито.

Позивачем 27.09.2023 було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначеніст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3ст. 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3ст. 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності зЦПК Україниі одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема устатті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд вбачає, що звертаючись 05.07.2023 з позовними вимогами позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 44288,32 грн.

Згідно уточненої позовної заяви від 27.09.2023, позивач виклав позовні вимоги наступним чином, просив: стягнути з Красноградської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 44288, 32 грн.

З уточненої позовної заяви суд вбачає зміну і підстав і предмету позовних вимог оскільки позивачем заявлено нову редакцію позовних вимог з новим складом осіб, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог щодо матеріальної шкоди.

Отже, суд вбачає, що у заяві від 27.09.2023 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положеннямст. 49 ЦПК Українита не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у прийняті уточненої позовної заяви від 27.09.2023.

Керуючись ст.ст. 2,4,12,13,49 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті та повернути позивачу уточнену позовну заяву в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національною акціонерною страховою компанією «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя