Рішення № 11517053, 28.09.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-1516-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю (за первісним позовом)

представника позивача Кузьмич О.Ю.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Форум” до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010р. ПАТ «Банк Форум» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 посилаючись на укладений між ними 13.08.2008р. кредитний договір №0413/08/01-Nv про надання ОСОБА_2 кредитних коштів на придбання двокімнатної квартири в розмірі 106000,00 доларів США зі строком погашення до 13.08.2033р. та сплатою 13,0% річних. З метою забезпечення виконання зобовязань, між сторонами 13.08.2008р. укладено договір іпотеки, предметом якого стала придбана за кредитні кошти квартира АДРЕСА_1. Відповідач кошти отримала, однак договірні зобовязання, передбачені пп.2.3, 3.3.2 кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування наданими коштами не виконала, що надає банку право дострокового повернення кредиту, стягнення заборгованості, штрафних санкцій, а також звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому позивач просить стягнути із відповідача на користь банку заборгованость по кредиту у розмірі 121062,31 доларів США (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 10.12.2010р. 968304,78грн.), з яких: 104919,59долари США (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 10.12.2009р. 839188,85грн.) кредитна заборгованість, 16142,72долари США (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 10.12.2009р. 129115,93грн.) заборгованість по відсоткам; а також 63365,22грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів, сплачений позивачем судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також звернути стягнення на предмет іпотеки. Свої позовні вимоги обгрунтовує ст.ст.16, 526, 533, 549, 589-590, 611, 612, 625, 1046, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Банк Форум» із зустрічною позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір іпотеки від 13.08.2008р. посилаючись на порушення порядку його укладення, а саме відсутність дозволу органу опіки та піклування на укладення даного договору, який є обовязковим у звязку з проживанням у квартирі двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 Кредитні кошти були взяті ОСОБА_2 на придбання двокімнатної квартири, проте наслідком їх неповернення може стати позбавлення дітей єдиного належного їм житла квартири, що є предметом застави за договором іпотеки. Під час укладення іпотечного договору ОСОБА_2 не пояснили, що вона, як мати малолітніх дітей, повинна отримати згоду органу опіки та піклування на вказану дію, що передбачено ст.17 Закону України «Про охорону дитинства». Таким чином іпотечний договір порушує права малолітніх дітей ОСОБА_2, один із яких є дитиною-інвалідом.

У судовому засіданні представник ПАТ «Банк Форум» позовні вимоги збільшила та просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за кредитним договором у розмірі 131102,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.09.2010р. становить 1038227,31 грн., а також 139997,33грн. пені. Проти зустрічного позову заперечує, оскільки відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ч.1 ст.203 ЦК України, ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», на які посилається ОСОБА_2, батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування розпоряджатися майновими правами дитини. На момент укладення іпотечного договору ні ОСОБА_2, ні її малолітні діти не мали права власності на предмет іпотеки, тому нотаріус при посвідченні даного договору мала право не витребовувати згоду органу опіки та піклування, що підтверджується також листом Міністерства юстиції України від 25.07.2006 року №19-50-556 «Щодо отримання згоди органів опіки та піклування». Крім того, на час укладення іпотечного договору малолітні діти ОСОБА_2 не мали також і права користування квартирою, оскільки вони були зареєстровані не за адресою спірного житла, а в с.Вороньківка Вишгородського району Київської області з 02.08.2008р. Отже малолітні діти ОСОБА_2 на момент укладення іпотечного договору не були власниками, співвласниками чи користувачами квартири, яка є предметом іпотеки, тому їх прав порушені не були.

ОСОБА_2 та її представник проти первісного позову заперечують посилаючись на те, що кредит був наданий у іноземній валюті доларах США по курсу НБУ 4,8446 грн. за 1 дол. США, проте в супереч чинного законодавства банк у кредитному договорі не встановив грошовий еквівалент в національній валюті. Тому зафіксований в договорі курс в односторонньому порядку перегляду не підлягає. Згоди на зміну курсу валюти ОСОБА_2 банку не давала, а тому надані банком розрахунки за іншим курсом долара США є безпідставними. Також безпідставними є вимоги банку про сплату відсотків на суми боргу у іншій валюті, ніж у тій в якій вони видавалися, оскільки по кредитному договору повернення коштів передбачено лише у доларах США. Таким чином сума боргу є безпідставною, завищеною та задоволенню не підлягає. Також просять задовольнити зустрічну позовну заяву. В судових дебатах представник ОСОБА_2 в усному порядку заявив додаткову підставу задоволення зустрічного позову, а саме: іпотечний договір є недійним, оскільки в момент його укладення ОСОБА_2 не була власником предмету іпотеки і не мала права розпоряджатися ним.

Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, у якій просить слухати справу без участі свого представника та ухвалити рішення в інтересах неповнолітніх дітей.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. в судове засідання не зявилася з невідомих для суду причин, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавала.

Допитаний як свідок ОСОБА_7, який є чоловіком ОСОБА_2, пояснив, що в квартирі, яка є предметом іпотеки, вони та їх малолітні діти проживають з кінця 2005 року. До цього часу сімя проживала і була зареєстрована у м.Вишгороді, однак у звязку з непридатністю того житла для проживання дітей вони були змушені орендувати квартиру в м.Києві, яку в подальшому придбали в кредит та віддали в іпотеку.

Суд, заслухавши сторони, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи вважає, що позов ПАТ «Банк Форум» підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 13 серпня 2008року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0413/08/01-Nv, за умовами якого банк зобовязувався надати останній на придбання двокімнатної квартири загальною площею 45,70 кв.м. кредит у розмірі 106000,00 доларів США строком до 13.08.2033р. зі сплатою 13% річних за користування кредитом, а відповідач зобовязувалася погашати кредит та сплачувати відсотки за користування отриманими коштами шляхом сплати не менше 353,33 доларів США щомісячно. (а.с.6-9).

З метою забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування на можливої неустойки 13 серпня 2008року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, предметом якого стала придбана за кредитні кошти квартира АДРЕСА_1 (а.с.10-13).

13.08.2008р. банк виконав свої договірні зобовязання та надав ОСОБА_2 кошти у розмірі 106000,00 доларів США (еквівалент у гривнях 513527,60грн. по курсу НБУ на 13.08.2008р. 4,8446 за 1 долар США), що підтверджується заявою на видачу готівки №236865 (а.с.14).

Протягом дії кредитного договору ОСОБА_2 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала залишок заборгованості по кредиту та відсотки за користування кредитом. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 23.09.2010р. строкова заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 97520,08доларів США, прострочена заборгованість 7399,51 доларів США, поточна заборгованість за нарахованими процентами 833,53 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25349,43 долари США. Таким чином станом на 23.09.2010р. загальна заборгованість за кредитним договором без урахування штрафних санкцій становить 131102,55 доларів США (а.с.82). Щодо зазначеного розміру заборгованості по тілу кредиту та процентам ОСОБА_2 та її представник заперечень не подавали.

Пунктами 3.2.2 та 5.3 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобовязань банк має прав вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Таким чином судом встановлено, що позивачем виконані умови договору в повному обсязі, однак відповідач свої зобовязання по зазначеному договору належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 131102,55 доларів США.

Відповідно до ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позиконавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_2 щодо неправомірності зміни банком в односторонньому порядку розміру ставки НБУ, за якою визначався еквівалент заборгованості у національній валюті, що підлягає до стягнення, а також доводи щодо неправомірності проведення стягнення в національній валюті, оскільки із ст.ст.533 та 1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобовязаний повернути грошові кошти того ж роду та тієї ж самої кількості та якості, при цьому зобовязання має бути виконано в національній валюті, тому вимоги банку відповідають чинному законодавству. При цьому слід зазначити, що предметом кредитного договору були кредитні кошти в іноземній валюті без визначення еквіваленту у національній валюті, тобто розмір ставки НБУ, за якою повинна купуватися позичальником валюта для погашення заборгованості по кредиту, не був умовою кредитного договору.

Заборгованість відповідача визначена банком у національній валюті у розмірі 1173224,63грн. за офіційним курсом НБУ станом на 23.09.2010р. (день проведення розрахунку) - 7,9192грн. за 1 долар США відповідає вимогам чинного законодавства (131102,55 доларів США х 7,9192 грн.).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, сплата пені.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється із суми неповерненого кредиту та/або невиплачених відсотків.

На підставі викладеного, позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення тіла кредиту у розмірі 31063,55грн. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 103933,78грн., що відповідає умовам договору, чинному законодавству та існуючим розмірам заборгованості. Щодо розрахунку розміру пені ОСОБА_2 та її представник зауважень не подавали. Отже позовна вимога щодо стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо визнання договору іпотеки недійсним суд відмовляє у задоволенні даних вимог з огляду на наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а правочин, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Звертаючись до суду з вимогою визнати договір іпотеки недійсним ОСОБА_2 посилається на ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ст.177 Сімейного кодексу України, ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Відповідно до ст.177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, видавати письмові зобовязання від імені дитини, відмовлятися від майнових прав дитини.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органу опіки та піклування.

Із наведеного вище вбачається, що дозвіл органу опіки та піклування необхідний у випадку, коли батьки (або особи які їх заміняють) вважають за необхідне розпорядитися нерухомим майном, яке повністю або частково належить неповнолітній дитини або яким дитина має право користуватися.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 25.07.2006р. №19-50-556 «Щодо отримання згоди органів опіки та піклування та піклування» для встановлення факту користування нерухомим майном нотаріуси витребовують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації. Коли з поданих документів нотаріусом встановлено, що така дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, а також те, що така дитина не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребовувати згоду органу опіки та піклування на посвідчення такого правочину.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент підписання договору купівлі-продажу квартири, що є предметом іпотеки, та укладання договору іпотеки в даному приміщенні жодна особа зареєтрована не була, що підтверджується довідкою форми №3 від 18.07.2008р. №982 (а.с.75). Неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час купівлі квартири та укладання договору іпотеки були зареєстровані в АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою форми №3 від 06.08.2008р. №623 (а.с.76).

Відповідно до п.1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, що стане власністю ОСОБА_2 після державної реєстрації договору купівлі-продажу, а саме квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до п.16 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 право власності на зазначену квартиру у покупця (ОСОБА_2) виникає з моменту державної реєстрації цього договору.

Таким чином на момент укладання іпотечного договору неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали права користування квартирою, що є предметом іпотеки, а також не мали права (повного чи часткового) власності на зазначене житло, тобто не мали жодного майнового права на предмет іпотеки, тому дозвіл органу опіки та піклування при укладенні спірного договору не потрібний.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що договір оренди жилого приміщення, що є предметом іпотеки, підтверджує право її дітей на користування зазначеним житлом, оскільки, по-перше, договір оренди не породжує право у орендарів на постійне користування житлом. По-друге, термін дії зазначеного договору закінчився 07.02.2007р. і не був продовжений у порядку, передбаченому п.5.2 цього договору (а.с.35). По-третє, положення договору, які визначають цільове використання квартири не конкретизовані, тобто допускають використання житла як для проживання, так і під офіс.

Суд не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_2 про те, що іпотечний договір є недійсним у звязку з тим, що при його укладенні ОСОБА_2 не була власником предмета іпотеки і не могла розпоряджатися ним, оскільки відповідно до ст.5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. На момент укладення іпотечного договору право ОСОБА_2 та набуте нею майно квартиру АДРЕСА_1 було підтверджене договором купівлі-продажу зазначеного житла (а.с.70). Крім того, інші підстави недійсності іпотечного договору були заявлені представником ОСОБА_2 на стадії судових дебатів, тобто з порушенням норм цивільно-процесуального права, а тому суд їх не приймає до уваги керуючись ч.2 ст.31 та ч.8 ст.193 ЦПК України.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволені позовної вимоги щодо визнання іпотечного договору недійсним у звязку з їх необгрунтованістю.

Відповідно до п.п.4.1, 5 договору іпотеки банк набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем (ОСОБА_2) зобовязань за кредитним договором. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог банку. Порядок реалізації предмета іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором визначається банком (іпотекодержателем) та може здійснюватися всіма можливими способами, зокрема, через аукціони, біржі тощо.

Таким чином за наявності у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та підстав дострокового повернення кредитним коштів суд вважає вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки такими, що відповідають чинному законодавству та умовам договору іпотеки, а тому підлягають задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» є правонаступником усіх прав та зобовязань Акціонерного комерційного банку «Форум» у звязку із зміною його найменування (назви), що передбачено вступною частиною Статуту ПАТ «Банк Форум» (а.с.83-84).

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 533, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства „Банк Форум” до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (ідентифікаційний код 21574573, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7) суму боргу за кредитним договором №0413/08/01-Nv від 13.08.2008року у розмірі 1173224 (один мільйон сто сімдесят три тисячі двісті двадцять чотири) грн. 63коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., всього 1175044 (одни мільйон сто сімдесят пять тисяч сорок чотири) грн. 63 коп.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13.08.2008 року, який був укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» правонаступником прав якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та ОСОБА_2, а саме на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 на праві власності.

У задоволені позову ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним іпотечного договору, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: