Постанова № 11516132, 27.05.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 травня 2010 року Справа № 5020-5/028                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Книга Софії Аркадіївни, довіреність №4 від 10.01.2010, закрите акціонерне товариство "Торговий дім" ГЕСС і Ко";

відповідача: Ісаєвої Надії Олександрівни, довіреність № ДВ-03 від 11.01.2010, державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт";

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 12 квітня 2010 року у справі №5020-5/028

за позовом           закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" (вул. Балаклавська, 11, місто Севастополь, 99011, вул. Леніна, 50 місто Севастополь, 99011)

до           державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (пл. Нахімова, 5, місто Севастополь, 99011)

про визнання недійсним дісбурсментських рахунків;

за зустрічним позовом

державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт"

до закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко"

про стягнення 122249,72 доларів США та 1787,25 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, закрите акціонерне товариство «ГЕСС і Ко», звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача, державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт», про визнання дисбурсментського рахунку № 170 від 15.02.2010 недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на ті обставини, що нарахування за оспорюваним ним рахунком проведено позивачем на підставі приписів п. 27 Положення «Про портові збори», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1544 від 12.10.2000, яке передбачає оплату за простій біля вантажного причалу з причин, що залежать від судна або судновласника. Оскільки такий простій відбувся з незалежних від нього обставин, на думку позивача, нарахування причального збору за штрафними тарифами проведено відповідачем незаконно, що надає підстав для визнання виставленого ним рахунку недійсним.

Скориставшись правами, наданими статтею 22 Господарського процесуального кодексу, заявою від 22.03.2010 позивач уточнив позовні вимоги та просив господарський суд визнати недійсними дисбурсментські рахунки № 170 від 15.02.2010 на суму 41194,39 доларів США та № 249 від 28.02.2010 на суму 23463,67 доларів США (а.с. 52).

В процесі розгляду справи державне підприємство «Севастопольський морський торгівельний порт»звернулось із зустрічним позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «ГЕСС і Ко»64658,06 доларів США портових зборів та послуг порту, обґрунтовуючи вимоги відмовою відповідача від сплати виставлених рахунків (а.с. 35-36).

Заявою від 01.04.2010 державним підприємством «Севастопольський морський торгівельний порт»збільшено зустрічні позовні вимоги, до стягнення з товариства «ГЕСС і Ко» заявлена сума у розмірі 122249,72 доларів США та 1787,25 грн. (а.с.97-98).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 квітня 2010 року (суддя І.В.Євдокімов) у справі № 5020-5/028 у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. З закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" на користь державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" стягнуто заборгованість в розмірі 8240,63 доларів США, витрати по сплаті державного мита в розмірі 82,41 доларів США. З товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" на користь ДП "Севастопольський морський торговельний порт" стягнуто заборгованість у розмірі 1787, 25 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 15,90 грн. В частині позовних вимог державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" про стягнення 114009,09 доларів США відмовлено. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП "Севастопольський морський торговельний порт" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" на користь ДП "Севастопольський морський торговельний порт" суму заборгованості по оплаті портових зборів та послуг в розмірі 124036,97 доларів США, в іншій частині рішення за позовом товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" залишити без змін, судові витрати покласти на закрите акціонерне товариство "Торговий дім" ГЕСС і Ко" .

Підставами для скасування зазначеного рішення суду заявник скарги вважає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Як вказує заявник скарги, у відповідність до приписів пунктів 24,27,28 Положення «Про портові збори», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1544 від 12.10.2000, після завершення вантажо-пасажирських операцій за простой судна біля пасажирського та вантажного причалу з причин, незалежних від судна (судновласника), причальний збір стягується з моменту завершення вантажно-пасажирських операцій у розмірі 0,016 доларів США за 1 куб. об’єму судна на добу. Для відстою судна за вимогами його капітану порт зобов’язаний надати вільний причал або місце якорної стоянки судна на рейді.

Оскільки відповідної заявки від капітану судна, що належить закритому акціонерному товариству "Торговий дім" ГЕСС і Ко", порту не надходило, скаржник вважає , що ним обґрунтовано проведено нарахування причального збору за штрафним тарифом.

Крім того, заявник скарги вважав безпідставним висновок суду першої інстанції, що нарахування збору за штрафним тарифом має проводитись лише в залежності від потреби порту у причалі.

У судовому засіданні 25.05.2010 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення у повному обсязі.

В обґрунтування вимог, заявлених в апеляційній скарзі, представник державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" пояснила, що сума у розмірі 1787,25 доларів США є заборгованістю товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" за придбання електричної енергії. Фактично рахунки на оплату наведених послуг розраховувались та виставлялись портом у доларах США, втім, в уточненнях до зустрічної позовної заяви вказану суму помилково зазначено позивачем у гривнях. З метою усунення зазначених помилок при нарахуванні заборгованості закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" борг за поставку електричної енергії визначено заявником у доларах США. Таким чином, всього скаржником заявлені вимоги щодо стягнення з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" заборгованості у розмірі 124036,97 доларів США, з яких 122249,72 доларів США - заборгованість по портових зборах, а також 1787,25 доларів США - заборгованість за поставлену електричну енергію.

Представником ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" надано відзив на апеляційну скаргу, а також представлено для долучення до матеріалів справи акт звірки розрахунків, складений між сторонами 28.04.2010, який підтверджує оплату товариством заборгованості перед портом.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2009 між підприємством LTD»(Судновласник) та закритим акціонерним товариством "Торговий дім" ГЕСС і Ко" (Менеджер) укладено Угоду з судохідного менеджмента, відповідно до пункту 1.1. якої починаючи з дня її підписання та до закінчення передбаченого дійсною Угодою строку, Судновласник призначає Менеджера, а Менеджер погоджується виступати в ролі Менеджера теплоходу ELENA», у подальшому «Судно».

Відповідно до пункту 1.1. угоди з судохідного менеджмента Менеджер приймає на себе зобов’язання докласти всі зусилля для забезпечення менеджерськими послугами, зазначеними у п. 1.4., від імені Судновласника у відповідності із законною практикою судохідного менеджмента, захищати та підтримувати інтереси Судновласника по всіх справах, які мають відношення до забезпечення вказаних нижче послуг.

Менеджер здійснює для та від імені Судновласника наступні послуги відносно Судна: укомплектування судна екіпажем, технічне управління, страхування, фрахтове управління, бухгалтерський облік (пункт 1.4. угоди).

Матеріалами справи встановлено, що теплохід ELENA»здійснює рейси на регулярній пасажирській лінії Севастополь-Стамбул-Севастополь (а.с.13).

Згідно з пунктом 2.1. статуту державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" порт створено з метою організації і здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на іншій, обслуговування суден, пасажирів і вантажів на суднах, що належать Порту, а також для забезпечення безпеки судноплавства Порту, здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства та отримання прибутку (а.с. 45-51).

Пунктом 2.2. статут визначені, зокрема, такі види діяльності порту як вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування суден, пасажирів і багажу та створення всіх умов, необхідних для забезпечення безпечної і зручної стоянки суден в порту, безпечного плавання суден в акваторії порту, швартування і відшвартовування морських і річних суден, постановка їх на якірні місця і зняття з якоря.

19.01.2010 теплохід «PRINCESSA ELENA»здійснив вихід в рейс із порту Севастополь з причалу № 143 ДП "Севастопольський морський торговельний порт".

При поверненні теплоходу з порту Стамбул судно поставлено під розвантаження на належний ДП "Севастопольський морський торговельний порт" причал № 143. Розвантаження закінчено 31.01.2010.

Зазначені обставини достовірно встановлені матеріалами справи та сторонами у справі не спростовувались.

Для оплати портових зборів та наданих послуг на час стоянки в порту позивачем за зустрічним позовом пред’явлено до ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" дисбурсментський рахунок № 170 від 15.02.2010 на загальну суму 41194,39 доларів США. (а.с.9).

У зазначений рахунок включено оплату портових зборів - причального та швартового, а також послуги з перешвартування судна та вивезення сміття.

Причальний збір за період з 31.01.2010 по 15.02.2010 нараховано за штрафними тарифами з посиланням на п. 27 Положення «Про портові збори», затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1544 від 12.10.2000, за простой судна біля вантажного (пасажирського) причалу з причин, що залежать від судна або судновласника.

В подальшому, 28.02.2010 ДП "Севастопольський морський торговельний порт" виставив до оплати дисбурсментський рахунок № 249 на загальну суму 23463,67 доларів США за період з 16.02.2010 по 28.02.2010, нарахування за яким також здійснено на підставі п. 27 зазначеного вище Положення.

Вказуючи на те, що простой судна мав місце з причин ненадання портом вільного причалу, що зумовлює відсутність вини судна, ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" посилається на безпідставність проведених нарахувань та просить визнати виставлені до оплати дисбурсментські рахунки № 170 та № 249 недійсними.

Заявляючи зустрічний позов, ДП "Севастопольський морський торговельний порт" вважало неправомірною відмову відповідача в оплаті дисбурсментських рахунків № 170 від 15.02.2010 на суму 41194,39 доларів США та № 249 від 28.02.2010 на суму 23463,67 доларів США, а також виставлених в подальшому рахунків № 365/1 від 31.03.2010 на суму 2439,60 доларів США, № 81/1 від 27.012010 на суму 479,52 доларів США, № 365 від 31.03.2010 на суму 53186,77 доларів США, № 81 від 27.01.2010 на суму 1485,77 доларів США, у зв’язку з чим просило господарський суд стягнути наявну заборгованість у загальному розмірі 122249,72 доларів США в судовому порядку.

Крім того, ДП "Севастопольський морський торговельний порт" також заявлено вимоги щодо стягнення з ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" 1787,25 доларів США - заборгованість за поставлену електричну енергію відповідно до виставлених рахунків № Э16/ 02_10 від 24.02.2010 на суму 810,76 доларів США та № Э16/ 03_10 від 24.03.2010 на суму 976,49 доларів США (а.с. 103-104).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв’язку з чим дійшла висновку про її часткове задоволення та скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір між сторонами, судом першої інстанції зазначено, що оспорювані позивачем дисбурсментські рахунки № 170 та № 249 не є актами у розумінні ст.12 ГПК України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Із такими висновками погоджується судова колегія, адже вони ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи в цій частині вимог і правильному застосуванні норм чинного законодавства.

Так, за змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржені дисбурсментські рахунки № 170 та № 249 за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів.

Враховуючи вимоги наведених правових норм та матеріали справи, на думку судової колегії, з наведених підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко".

Переглядаючи в апеляційному порядку висновки місцевого суду в частині часткового задоволення вимог зустрічного позову, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як зазначалось вище, вимоги, заявлені ДП "Севастопольський морський торговельний порт", складаються з двох частин: вимог про стягнення портових зборів, а також вимог щодо стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію.

При цьому, до дисбурсментських рахунків ДП "Севастопольський морський торговельний порт" включено оплату портових зборів-причального та швартового, а також послуги з перешвартування судна та вивезення сміття.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги зустрічного позову по дисбурсментських рахунках у розмірі 8240,63 доларів США визнані ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко".

Також, відповідачем за зустрічним позовом визнавалась наявність в нього заборгованості за поставлену електричну енергію відповідно до виставлених рахунків № Э16/ 02_10 від 24.02.2010 та № Э16/ 03_10 від 24.03.2010.

З огляду на те, що в наведених рахунках сума визначена у доларах США, такі рахунки долучені до матеріалів справи, неодноразово оглядались судом та сторонами, при цьому жодних заперечень з приводу розміру заборгованості ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" не висловлювалось, судова колегія погоджується із тим, що сума боргу за електричну енергію заявлена портом до стягнення у розмірі 1787,25 доларів США, а в уточненнях до зустрічного позову мала місце технічна помилка із зазначенням її у гривнях.

Оскільки вимоги зустрічного позову щодо стягнення 8240,63 доларів США та 1787,25 доларів США визнані ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" та достовірно підтверджені матеріалами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення їх в судовому порядку.

Слід також зауважити, що згідно з поясненнями представників сторін в суді апеляційній інстанції та акту звірки взаємних розрахунків від 28.04.2010, наданого судовій колегії, після винесення господарським судом рішення у дійсній справі наведена заборгованість сплачена ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко". Втім, на момент розгляду справи судом першої інстанції ця сума залишалася несплаченою, а правильність судового рішення у справі підлягає перевірці в суді апеляційної інстанції в повному обсязі на момент його прийняття.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги стосовно стягнення суми причального збору за дисбурсментськими рахунками у розмірі 114009,09 доларів США , які залишені без задоволення місцевим господарським судом, колегія суду апеляційної інстанції дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з пункту 1 Положення «Про портові збори», теплохід INCESSA ELENA»відноситься до групи «Б»- пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пароми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним.

Пунктом 25 наведеного Положення, зокрема, визначено, що причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Сплата причального збору здійснюється окремо за кожну операцію.

Причальний збір, підлягаючий до сплати за дисбурсментськими рахунками, нараховано портом за штрафними тарифами з посиланням на п. 27 Положення «Про портові збори»за простой судна біля вантажного (пасажирського) причалу з причин, що залежать від судна або судновласника.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову в цій частині часткового, суд першої інстанції виходив з того, що капітаном теплоходу ELENA»неодноразово подавались заявки на постановку судна на вільний причал, які портом своєчасно задоволені не були, а також вказав на відсутність потреби порту у причалі № 143.

Із наведених обставин місцевим господарським судом надано висновку про відсутність вини ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" у простої судна біля вантажного (пасажирського) причалу та застосування підвищеного тарифу за п. 27 Положення «Про портові збори».

Втім, на думку судової колегії, такі висновки не відповідають дійсним обставинам справи та приписам норм матеріального права, якими врегульовані спірні взаємовідносини.

Відповідно до пункту 27 Положення «Про портові збори»із суден груп А та Б після закінчення вантажних (пасажирських) операцій за простой біля вантажного (пасажирського) причалу з причин, що залежать від судна або судновласника, причальний збір справляється з моменту закінчення навантаження-розвантаження та закріплення вантажу за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками: 0,0164 долара США за годину - із суден у закордонному плаванні; 0,00164 долара США за годину - із суден у каботажному плаванні.

При цьому, для відстою або закінчення операцій з обслуговування судна за вимогою капітана судна (судновласника) порт зобов'язаний надати судну вільний причал або місце якірної стоянки на рейді (пункт 28 положення).

Згідно довідки Севастопольської Митниці № 12/54-674 від 17.02.2010 вивантаження товарів з теплоходу NCESSA ELENA»завершене 31.01.2010 о 12.00 год. За твердженнями відповідача за зустрічним позовом, 02.02.2010 ним надано заявку про постановку судна на вільний причал. Повторна заявка мала місце 05.02.1010.

Спираючись на наявний в матеріалах справи витяг журналу теплоходу ELENA» за 01.02.2010 та за 08.02.2010, місцевим суд визнав такі обставини доведеними.

Втім, з наведеним погодитись не можна, адже записи у зазначеному витягу щодо здійснення капітаном судна заявки про перешвартування судна жодним чином не доводять її отримання ДП "Севастопольський морський торговельний порт" .

Інших доказів в підтвердження таких доводів, всупереч приписам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" не представлено.

Обґрунтовуючи заперечення на апеляційну скаргу, представник ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" в суді апеляційної інстанції звертав увагу на недоведеність факту потреби порту у причалі № 143, на якому стояв теплохід ELENA», для здійснення вантажопасажирських операцій іншого судна.

Проте, такі доводи не мають жодного правового обґрунтування і засновані на суб’єктивних припущеннях, оскільки приписи п. 27 Положення «Про портові збори»не передбачають, що нарахування причального збору проводиться в залежності від потрібностей порту на даний причал.

Отже, ДП "Севастопольський морський торговельний порт" підставно здійснено нарахування до сплати відповідачем за зустрічним позовом причального збору за дисбурсментськими рахунками на підставі п. 27 Положення «Про портові збори».

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином строк сплати наданих послуг настав через 7 днів після надіслання позивачем претензії на адресу відповідача.

Оскільки доказів, які б свідчили про оплату причального збору відповідно до виставлених дисбурсментських рахунків відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не надано, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав стягнення наведених сум в судовому порядку.

Твердження представника ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" щодо часткової оплати послуг порту після винесення рішення, судом апеляційної господарської інстанції не можуть бути прийняті як підставні, оскільки в силу вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Втім, сторони не позбавлені можливості врегулювати виниклі питання й провести певний перерахунок при виконанні судового рішення.

Отже, вимоги зустрічного позову знайшли підтвердження в ході перегляду дійсної справи в апеляційному порядку, тому з ЗАТ «ГЕСС і Ко» підлягає стягненню на користь порту сума у повному розмірі 124036,97 доларів США, внаслідок чого рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

При цьому, згідно з приписами частини 2 статті 7декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до господарського суду із дійсним позовом ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" сплачене державне мито у розмірі 85 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

При подальших уточненнях позову державне мито ЗАТ "Торговий дім" ГЕСС і Ко" не доплачувалось.

ДП "Севастопольський морський торговельний порт", надаючи зустрічний позов, сплатило державне мито у розмірі 646,58 доларів США, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Заявою від 01.04.2010 державним підприємством «Севастопольський морський торгівельний порт»збільшено зустрічні позовні вимоги, але державне мито доплачено також не було.

Таким чином, з урахуванням приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягненню з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" на користь Державного бюджету України підлягає сума недоплаченого ним державного мита по уточнених вимогах у розмірі 85 грн., а також у розмірі 593,78 доларів США, пропорційно до задоволених вимог державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт», які не були оплачені останнім при зверненні із уточненням до зустрічних вимог.

                    Також, стягненню з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" на користь державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт»підлягають сплачені останнім при зверненні із зустрічним позовом витрати на оплату державного мита у сумі 646,58 доларів США, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

                    Керуючись статтями 101, 103 ( пункт 2), 104 ( частина 1 пункти 1,3,2), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт»задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 квітня 2010 року у справі № 5020-5/028 скасувати стосовно часткового задоволення зустрічного позову.

В цій частині прийняти нове рішення.

Позов державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт» задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" ( 99011, м. Севастополь, вул.. Балаклавська, 11 код ЄДРПОУ 20710364, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" ( 99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5 код ЄДРПОУ 01125548, МФО 384986, BANK BENEFICIARY: THE STATE EXPORT - IMPORT BANK OF UKRAINE, KIEV, UKRAINE Sevastopol Branch, SWIFT code: EXBSUAUXSEV, Acct № 36083522 BANK CORRESPONDENT: SWIFT code: CITI US 33 CITIBANK N.А. NEW YORK , USA BENEFICIARY: SE "Sevastopol Commercial seaport", 5. Nahimova Sg, 99011 Sevastopol, Crimea Ukraine № 2600501885154.840) заборгованість з оплати портових зборів та послуг у розмірі 124036,97 доларів США.

В частині відмови у задоволенні позову закритого акціонерного товариства «ГЕСС і Ко»рішення господарського суду міста Севастополя від 12 квітня 2010 року у справі № 5020-5/028 залишити без змін.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11 код ЄДРПОУ 20710364, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 грн.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11 код ЄДРПОУ 20710364, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" ( 99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5 код ЄДРПОУ 01125548, МФО 384986, BANK BENEFICIARY: THE STATE EXPORT - IMPORT BANK OF UKRAINE, KIEV, UKRAINE Sevastopol Branch, SWIFT code: EXBSUAUXSEV, Acct № 36083522 BANK CORRESPONDENT: SWIFT code: CITI US 33 CITIBANK N.А. NEW YORK , USA BENEFICIARY: SE "Sevastopol Commercial seaport", 5. Nahimova Sg, 99011 Sevastopol, Crimea Ukraine № 2600501885154.840) витрати по сплаті державного мита в розмірі 646,58 доларів США

5. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11 код ЄДРПОУ 20710364, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" ( 99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5 код ЄДРПОУ 01125548, МФО 384986, р/р 26000317478001 в СФ КБ "Приватбанк") витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

6. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Торговий дім" ГЕСС і Ко" (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11 код ЄДРПОУ 20710364, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету України ( Одержувач: Державне казначейство України, Київ, Україна ( STATE TREASURE OF UKRAINE, Kyiv, Ukraine), МФО банка: 322313, код бюджетної класифікації 22090200, SWIFT EXBSUAUX) суму державного мита у розмірі 593,78 доларів США.

7. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                В.С. Голик

                                                                                В.М. Плут