ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" вересня 2010 р.Справа № 6/62-1041
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (вул. Танкова, 8, оф.1, м.Київ 112,04112)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП-Тернопіль" вул. Замкова, 14, оф. 412, м.Тернопіль,46000
про cтягнення 81019,37 грн. боргу по кредиту, 1720,19 грн. відсотків за користування кредитом, 8364,63 грн. пені, 1224,09 грн. 3% річних, 5626,29 грн. втрат від інфляції.
За участю представників сторін:
Позивача - не з’явився
Відповідача –не з’явився
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП-Тернопіль" про стягнення 81019,37 грн. боргу по кредиту, 1720,19 відсотків за користування кредитом, 8364,63 грн. пені, 1224,09 грн. 3% річних, 5626,29 грн. втрат від інфляції.
Судовий розгляд, призначений вперше на 08 липня 2010 року, неодноразово відкладався та в засіданні оголошувалась перерва, востаннє на 30 вересня 2010 року.
В порядку ст. 69 ГПК України, термін розгляду справи було продовжено.
Уповноважені представники сторін, участь яких не визнавалась обов’язковою, 16 та 30 вересня 2010 року в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
Від позивача надійшло клопотання про можливість розгляду справи без участі його представника.
У відзиві та усних поясненнях представника, даних в судовому засіданні 09 вересня 2010 року, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що кредитора за договором овердрафту було змінено без відома та згоди боржника, а також в усній формі клопотав перед судом про розстрочення заявленої до стягнення суми терміном на 5 років.
При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній документами.
В засіданні учасникам процесу роз’яснено належні їм права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги, дані у попередніх засіданнях пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:
07 серпня 2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально –експортний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «ТСП –Тернопіль»укладено договір №42/08-О про надання овердрафту.
За змістом договору, з врахуванням внесених сторонами змін, Банк зобов’язувався надати Клієнту (відповідачу) короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту, а Клієнт брав на себе зобов’язання сплачувати річні за користування кредитом та повернути його не пізніше 06 серпня 2009 року.
Пунктами 4.2,4.3 договору овердрафту визначено, що у разі невиконання позичальником свого обов’язку, на несплачені в строк суми кредиту та відсотків нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Як вбачається з представленої картки особового рахунку, у відповідності до умов договору,ТОВ «ТСП –Тернопіль»отримано в Банку кредитні кошти.
Зауважень щодо відступів від положень угоди від позичальника не надходило. Від одержання кредиту останній не відмовлявся.
Однак, у визначений договором строк, позичальник кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.
Заборгованість відповідача перед банком, станом на 06 серпня 2009 року (строк виконання зобов’язання) становила 81019,37 грн. за основним зобов’язанням та 1720,19 грн. за відсотками.
26 вересня 2009 року на підставі договору факторингу №03/09, Акціонерне товариство «Індустріально –експортний банк»(Клієнт) відступив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ-Факторинг»(Фактора) право вимоги згідно реєстру, у т.ч. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСП-Тернопіль»на заборгованість в сумі 81019,37 грн. по кредиту та 1720,19 грн. по відсотках за договором №42/08-О від 07 серпня 2008 року.
Листом від 28 вересня 2009 року боржника повідомлено про відступлення ТОВ «АУЗ Факторинг»права вимоги за договором №42/08-О від 07 серпня 2008 року.
Порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань, неповернення кредитних коштів, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Так, стаття 509 ЦК України, визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписи ст.ст.1048, 1054 ЦК України, ст. 346 ГК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов’язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В порядку ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Доказів на підтвердження погашення заборгованості перед первісним кредитором відповідачем не представлено.
Зважаючи на невиконання ТОВ «ТСП-Тернопіль»своїх договірних зобов’язань, приписи перелічених норм, вимоги про стягнення 81019,37 грн. по кредиту та 1720,19 грн. по відсотках за договором №42/08-О від 07 серпня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ-Факторинг»підлягають задоволенню.
При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність у ТОВ «АУЗ-Факторинг»права вимагати сплати заборгованості за договором овердрафту №42/08-О від 07 серпня 2008 року, як такі, що суперечать нормам законодавства та спростовуються матеріалами справи.
За порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, пунктами 4.2,4.3 договору овердрафту передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.
Враховуючи положення п.п. 4.2,4.3 договору овердрафту, приписи ст.ст. ч.1 ст. 514, 546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суму боргу та період нарахування, вимоги про стягнення 8364,63 грн. пені, слід задовольнити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Зважаючи на дату виникнення у відповідача грошових зобов’язань, розрахунок позовних вимог, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, заявлені вимоги про стягнення 1224,09 грн. 3% річних, 5626,29 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.
У зв’язку з недотриманням правил і вимог подання заяви, не зазначенням доказів наявності обставини що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання зобов’язання слід відмовити (див. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.09.1996, № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85,121 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП-Тернопіль" (вул. Замкова, 14, оф. 412, м.Тернопіль, код 33992702)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (вул. Танкова, 8, поверх 6, оф.1, м.Київ 112, код 36303279) 81019,37 грн. боргу по кредиту, 1720,19 відсотків за користування кредитом, 8364,63 грн. пені, 1224,09 грн. 3% річних, 5626,29 грн. втрат від інфляції, 979,55 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
2. В задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 04 жовтня 2010р., через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 11515972, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 30.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/62-1041. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: