Рішення № 11515970, 30.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2010 р.Справа № 6/81-1282 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Бучацького районного споживчого товариства (вул. Галицька, 153, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про cтягнення 4255 грн. боргу, 390,55 грн. пені, 3401,31 грн. річних, 211,55 грн. втрат від інфляції.

за участю представників сторін:

позивача: Сеник М.І.

відповідача: не зявився

Суть справи:

Бучацьке районне споживче товариство звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4255 грн. боргу, 390,55 грн. пені, 3401,31 грн. річних, 211,55 грн. втрат від інфляції.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 09 вересня 2010 року було оголошено перерву до 23 вересня 2010 року, а пізніше розгляд справи відкладено на 30 вересня 2010 року.

Представник відповідача, участь якого не визнавалась обовязковою, в судове засідання жодного разу не зявився, відзив на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 листопада 2007 року між Бучацьким районним споживчим товариством та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди обєкта нерухомості №47 терміном дії до 01 квітня 2008 року.

Відповідно до п.п.5.1,5.2 договору, місячну орендну плату у розмірі 450 грн. підприємець ОСОБА_1 зобовязувалась сплачувати не пізніше 10 числа поточного місяця.

За змістом п.4.2 Договору, після закінчення дії договору, у разі відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається продовженим на невизначений термін.

В разі прострочення внесення орендної плати більше ніж на один місяць, згідно з п.7.4 договору, орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення обєкта нерухомості з оренди.

За несвоєчасну сплату орендних платежів, п. 8.2 договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу а також в порядку ст. 625 ЦК України 182% річних.

Підпунктом 2.2 Договору, на орендаря покладено обовязок повернути орендоване майно протягом двох днів з дати припинення дії договору.

На підставі договору, по Акту прийняття-передачі від 01 листопада 2007 року, орендар (відповідач) отримала у тимчасове оплатне користування будинок магазин площею 45 кв м. в с. Набережна, Бучацького району, Тернопільської області.

У звязку з невнесенням з квітня 2009 року орендної плати, 29 грудня 2009 року Бучацьким РайСТ було направлено орендарю ОСОБА_1 лист за вих.№362 з вимогою звільнити займане приміщення до 31 січня 2010 року.

31 січня 2010 року Бучацьким РайСТ складено Акт прийняття-повернення орендованого майна.

Однак, за період з квітня 2009 року по січень 2010 року підприємець орендної плати не сплатила, що стало підставою звернення Бучацького РайСТ з позовом про відновлення порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст. 286 ГК України).

Судом зясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.173, 174, 193, 283 ГК України, відповідач у визначені строки орендну плату не вносив, внаслідок чого, за період з квітня 2009 року по січень 2010 року в орендаря виникла заборгованість в сумі 4255 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. сплати коштів за користування орендованим майном, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4255 грн., підлягають задоволенню.

У разі несвоєчасного внесення орендної плати, п.8.2 Договору передбачено нарахування пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення.

Враховуючи положення п. 8.2 Договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, суму боргу та період нарахування, стягненню підлягають 143,12 грн. пені.

В задоволенні вимог про стягнення 247,43 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, пунктом 8.2 договору передбачено нарахування 182 % річних.

Нараховані на борг інфляційні суми та 182% річних, що підлягають стягненню складають 205,20 грн. та 3401,31 грн. відповідно.

Вимоги про стягнення 6,35 грн. втрат від інфляції задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

на користь Бучацького районного споживчого товариства (вул. Галицька, 153, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 01767376) 4255 грн. боргу по орендній платі, 143,12 грн. пені, 205,20 грн. втрат від інфляції, 3401,31 грн. річних, 98,86 грн. сплаченого держмита, 228,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволенні вимог про стягнення 247,43 грн. пені, 6,35 грн. втрат від інфляції відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 05 жовтня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя