ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.10 Справа № 22/52/10
Суддя
за позовом Приватного підприємства “Баядєра” (юридична адреса: 84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; поштова адреса: 69009, м. Запоріжжя, поштове відділення № 9 )
до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості за договором № 2056 від 03.11.2005 р. у розмірі 2 096,59 грн.
Суддя Ярешко О.В
Представники сторін:
Від позивача Солоніна В.О., довіреність б/н від 31.07.2010р.
Від відповідача не зявився.
СУТНІСТЬ СПОРУ:
03.08.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство “Баядєра”, Донецька область, м. Горлівка з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 1 087,26 грн. основного боргу, 185,74 грн. пені, 90,99 грн. 10% річних та 732,60 грн. штрафу, всього 2 096,59 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2010р. порушено провадження у справі № 22/52/10, судове засідання призначено на 07.09.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою від 07.09.2010р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України та у звязку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 22.09.2010р.
Представник відповідача в судове, призначене на 22.09.2010р., не зявився, витребувані судом матеріали не представлені.
Позивач підтримує свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 16, 625 Цивільного кодексу України та договором поставки № 2056 від 03.11.2005р. Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору поставки № 2056, укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав. Відповідач зобовязання щодо оплати отриманого товару, на підставі видаткових накладних № 365763 від 04.12.2009р. на суму 597,06 грн. та № 371646 від 25.12.2009р. на суму 1 844,94 грн., всього на суму 2 442,00 грн., в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 1 087,26 грн. Окрім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 185,74 грн. пені, 90,99 грн. 10% річних та 732,60 грн. штрафу, всього 2 096,59 грн.
Відповідач у судові засідання не зявлявся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду про призначення судових засідань направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1.
Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.
Розгляд справи закінчено 22.09.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
03.11.2005р. між ПП “Баядєра” (надалі - постачальник) та СПД ОСОБА_2 (надалі - покупець,) укладено договір поставки № 2056, згідно з яким позивач зобовязався передати, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (надалі товар) на умовах, визначених у договорі (п. 1.1. договору).
Згідно з п. п. 1.2., 1.3. договору, найменування, асортимент та кількість, товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору, ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних. Вартість однієї партії товару являє собою вартість товару зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.5., 3.6. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями протягом строку дії договору (п. 3.1.).
Заявки покупця повинні бути зроблені останнім в усній або письмовій формі за допомогою телефонного або факсимільного звязку. В заявці повинні бути зазначені: найменування, асортимент та кількість товару (п. 3.2.).
Поставка здійснюється протягом 5 робочих днів з дати узгодження заявки, а якщо сторони домовились про попередню оплату товару протягом 5 робочих днів з дати оплати (п. 3.5.).
Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був предявлений до підпису під час приймання-передачі товару (п. 3.6.).
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 442,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 365763 від 04.12.2009р. на суму 597,06 грн. та № 371646 від 25.12.2009р. на суму 1 844,94 грн. скріпленими печаткою позивача та підписами представників відповідача.
Розділом 6 договору передбачено, що покупець зобовязався до моменту першої поставки надати постачальнику письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товар, зразки їх підписів та зразки печатки/штампів, якими зазначені матеріально відповідальні особи завіряють свій підпис на документах (накладних) про одержання товару. Така інформація оформлюється у вигляді додатку до договору, який підписується керівником та головним бухгалтером покупця та завіряється його печаткою. У випадку зміни/доповнення наданої інформації покупець зобовязаний повідомити про це постачальника до наступної поставки в порядку та з додержанням форми, передбаченому у даному підпункті (п.6.1.1.).
Оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів (п.6.3.).
У випадку підписання товаросупроводжувальних документів представником покупця, відомості про якого не вказані в інформації, наданої покупцем відповідно до п. 6.1.1. договору, покупець повинен негайно переоформити товаросупроводжувальні документи або надати нову інформацію, передбачену п.п. 6.1.1. п. 6.1. договору із внесенням до неї відомостей по особу, яка підписала товаросупроводжувальні документи (п. 6.3.1.).
У разі невиконання покупцем жодної із дій, перелічених в п.п. 6.3.1., 6.3. договору, вважається, що особа, яка підписала товаросупроводжувальні документи, є належним чином уповноваженим представником покупця і її підпис на товаросупроводжувальних документах підтверджує виникнення для покупця всіх обовязків, передбачених договором (п. 6.3.2.)
Оскільки, видаткову накладну № 371646 від 25.12.2009р. підписав представник відповідача, відомості про якого не вказані в інформації, наданій відповідачем, про перелік осіб, уповноважених приймати товар та увязку з не переоформленням видаткової накладної та ненаданням нової інформації покупцем, всупереч умовам договору, особа яка підписала зазначену видаткову накладну з боку покупця вважається належним чином уповноваженим представником покупця.
Розділом 4 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії (п. 4.1.)
Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником (п. 4.2.).
Відповідач всупереч умовам договору, свої зобовязання щодо оплати отриманого товару здійснив частково на суму 1 354,74 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 126 від 16.03.2010р. на суму 300,00 грн., № 174 від 08.04.2010р. на суму 365,86 грн., № 202 від 28.04.2010р. на суму 275,00 грн., № 224 від 11.05.2010р. на суму 213,88 грн., № 241 від 22.05.2010р. на суму 200,00 грн.
Внаслідок чого залишок заборгованості відповідача перед позивачем за видатковими накладними № 365763 від 04.12.2009р. та № 371646 від 25.12.2009р. складає 1 087,26 грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив повну оплату товару, отриманого від позивача, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 087,26 грн. є обґрунтованими, основані на договорі та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 185,74 грн. пені.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.1. договору, який передбачає, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.
Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає 185,69 грн. пені. В іншій частині стягнення пені судом відмовляється.
Також позивачем заявлено до стягнення 90,99 грн. 10% річних.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги щодо стягнення 10 % річних позивач обґрунтовує п. 7.2.1. договору, який передбачає, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10 % річних від суми заборгованості.
Судом перевірено правильність нарахування 10 % річних та встановлено, що розрахунок позивачем виконаний вірно, стягненню підлягає сума 10 % річних у розмірі 90,99 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу в сумі 732,60 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За приписами п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до умов п. 7.2.2. договору, у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 15 днів з дати її виникнення, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.
Судом перевірено правильність нарахування штрафу та встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно, вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “Баядєра” (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 13491057) 1 087 (одну тисячу вісімдесят сім) грн. 26 коп. основного боргу, 185 (сто вісімдесят пять) грн. 69 коп. пені, 90 (девяносто) грн. 99 коп. 10% річних, 732 (сімсот тридцять дві) грн. 60 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.В.Ярешко
Судове рішення № 11515545, Господарський суд Запорізької області було прийнято 22.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/52/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: