Рішення № 11515544, 29.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.10 Справа № 12/171/10

29.09.2010р. Справа № 12/171/10

м. Запоріжжя за позовом – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, 69001, вул. Перемоги, 50 до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехоксід”, 70434, Запорізька область, с. Юльївка, вул. Шевченка, буд. 17

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер”, 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки у розмірі 12 343,24 грн. за договором оренди від 22.05.2009р. № 1979/д та зобов’язання звільнити об’єкт оренди, шляхом виселення відповідача.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача – Чоп'як В.М., на підставі довіреності № 01/159 від 26.07.2010р.

від відповідача – не з’явився

від третьої особи - не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 12069,52грн. неустойки, 10,48грн. пені, 263,24грн. заборгованості з орендної плати за Договором № 1979/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” від 22.05.2006р. крім того позивач просить суд зобов’язати відповідача звільнити об’єкт оренди.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.08.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/171/10 з призначенням судового засідання на 01.09.2010р.

В судове засідання 01.09.2010р. представник відповідача та третьої особи не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзив та документи необхідні для розгляду справи суду не надали.

З метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України судом, 01.09.2010р. прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи до 29.09.2010 р.

В судове засідання 29.09.2010р. представник відповідача та третьої особи не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, документи необхідні для розгляду справи не надали. Про час та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За вимогами ст. 64 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач по справі № 12/171/10 є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівники підприємств зобов’язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання, або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 28.07.2010р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх умовами договору оренди, п. 2, ст. 17, 27 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 284, 526, 785 ЦК України, ст. 235, 216 ГК України, пояснив суду наступне. Між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Запорізькій області та ТОВ „Промтехоксід" був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного підприємства „Кремнійполімер" № 1979/д. Згідно Договору Відповідачу передано у платне строкове користування вбудовані нежитлові приміщення розташовані на 2 поверсі трьохповерхової будівлі центральної прохідної розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична,7. Відповідно до п.5.2. Договору, Відповідач несе обов'язок із своєчасної та повної сплати орендної плати. Відповідач не виконує належним чином обов'язку із сплати орендних платежів, внаслідок чого станом на теперішній час за Відповідачем рахується заборгованість із орендної плати у сумі 2140,96 грн. Позивач звертався до суду щодо стягнення заборгованості по орендній платі із відповідача у сумі 1877,72 грн. Позовні вимоги Позивача задоволені повністю і рішенням господарського суду від 24.07.2009 по справі № 13/298/09 зобов'язано сплатити заборгованість із орендної плати у сумі 1877,72 за період з січня по квітень 2009 року. Однак, Відповідач не сплатив заборгованості із орендної плати і продовжував користуватися майном до моменту припинення дії договору внаслідок чого йому донарахована орендна сумі 263,24 грн. за період з 01.05.2009 по 17.05.2009, внаслідок того, що Відповідач порушує зобов'язання передбачені п.5.8. Договору оренди та ст.18 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна". Внаслідок того, що Відповідач прострочив обов'язок із сплати орендних платежів, йому відповідно до п.5.8. Договору оренди нарахована пеня у сумі 10,48 грн. за період з 09.05.09 по 17.05.09 р. Строк дії договору оренди закінчився 17.05.2009р. Рекомендованим листом від 27.05.09 № 11-13-02852 Відповідачеві було повідомлено, що договір оренди пролонгований не буде, та повідомлено про необхідність повернення майна що було предметом договору, шляхом підписання акту прийому - передачі майна. Відповідач всупереч Договору та ст.27 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" не виконав свого обов'язку по поверненню майна, і продовжує ним користуватися без жодних правових підстав, а тому Позивач змушений звернутися до суду для виселення Відповідача у примусовому порядку. За відмову орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно балансоутримувачу у разі припинення дії Договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому передачі, який підтверджує фактичне повернення майна. Враховуючи те, що Договір оренди припинив свою дію 17.05.2009, і Орендар не здійснив повернення майна як це передбачено у п.5.8. Договору оренди, ст.27 ЗУ „ Про оренду державного та комунального майна", Орендарю нарахована неустойка за період з 18.05.2009 по 11.02.2010 у сумі 12069,52 грн. З урахуванням викладеного, позивач змушений звернутися до суду за захистом свої прав.          

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          22.05.2006р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Промтехоксід” (Орендар, відповідач) укладено договір № 1979/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (третя особа у справі).

          Відповідно умов договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані нежитлові приміщення, розташовані на 2 поверсі трьохповерхової будівлі центральної прохідної (корпус 633, к. № 7,8) загальною площею по внутрішньому обміру 74,22 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (п.п.1.1).

          Майно було передано в оренду орендарю за актом приймання-передачі. (Додаток № 2 до Договору).

Згідно з п.10.1 договір був укладений з 22.05.2006р. по 10.05.2007р.

23.07.2007р. сторонами було підписано Договір про зміни №2 до договору оренди №1979/д, згідно з яким змінили п.10.1 договору та встановлено, що договір продовжено до 19.05.2008р.

Відповідно до п.10.5 договору оренди № 1979/д від 22.05.2006р., він припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.6. Договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії. При наявності згоди Балансоутримувач та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та порядку, що встановлений договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи, позивач направив відповідачу лист № 11-13-02852 від 27.05.2009р. згідно якого повідомив відповідача, що у зв’язку з набранням з 01.01.2009р. чинності Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” державне майно, яке було предметом договору оренди, в подальшому може бути передане в оренду виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Таким чином, позивач просив повернути майно після припинення договору шляхом підписання акту приймання-передачі.

Відповідач про результати розгляду листа позивача не повідомив. Доказів повернення орендованого майна у встановленому порядку суду не надано.

Частиною 2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що термін дії договору спливав 17.05.2009р. Орендодавець в установлений договором та законом строк належним чином повідомив позивача про припинення договору у зв’язку з закінченням строку, на який його укладено, та відсутність наміру його продовжувати.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.4 ст.291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

У пункті 2.5 договору оренди встановлено, що у разі припинення договору майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача відсутні правові підстави для користування державним нерухомим майном, що було предметом договору оренди №1979/д від 22.05.2006р., тому позовні вимоги про зобов’язання звільнити об’єкт оренди – вбудовані нежитлові приміщення, розташовані на 2 поверсі трьохповерхової будівлі центральної прохідної (корпус 633, к. № 7,8) загальною площею по внутрішньому обміру 74,22 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, шляхом виселення, і повернення його на підставі акту приймання-передачі відповідають вимогам закону та підлягають задоволенню.

Предметом оренди за договором оренди № 1979/д є державне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Як передбачено ст. 18 зазначеного Закону орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 13/298/09 за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області до ТОВ „Промтехоксід" про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 1 877 грн. 72 коп., пені в розмірі 54 грн. 98 коп. та штраф у розмірі 187 грн. 77 коп. за спірним Договором.

Однак, враховуючі ті обставини, що відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням до моменту припинення дії договору оренди, а саме: 17.05.2009р., позивач нарахував відповідачу орендну плату за період з 01.05.2009р. по 17.05.2009р. в розмірі 263,24грн. яка на день подання позовної заяви залишилася неоплаченою.

Факт заборгованості з орендної плати підтверджується матеріалами справи. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання щодо сплати орендних платежів в узгоджених розмірах та у визначені договором строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 263,24грн. боргу з орендної плати за вказаний період часу обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. ст.785 ЦК України встановлено: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п.9.3 договору за відмову Орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору Орендар відшкодовує Орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого Майна.

Договором про зміни №1 від 13.02.2007р. було внесено зміни щодо орендної плати, і визначено, що розмір плати за січень місяць 2007р. становить без ПДВ 449,99 грн., який в подальшому підлягає коригуванню на індекс інфляції за кожний наступний місяць.

На підставі вищезазначеної норми Закону та Договору позивачем нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 18.05.2009р. по 11.02.2010р., у розмірі 12069,52 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України сплата неустойки є одним із правових наслідків порушення зобов’язання.

Факт порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення майна, суд вважає доведеним, розрахунок неустойки здійснений позивачем вірно, тому вимоги про стягнення з відповідача 12069,52 грн. неустойки за безпідставне використання майна після припинення дії договору у період з 18.05.2009р. по 11.02.2010р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 10,48 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 3.6. Договору, який передбачає, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені, за період часу з 09.05.09р по 17.05.09р. складає 10,48 грн.

Судом встановлено, що вимога про стягнення пені є законною обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехоксід”, 70434, Запорізька область, с. Юльївка, вул. Шевченка, буд. 17; код ЄДРПОУ 33850629) на користь державного бюджету (одержувач: державний бюджет Запорізького району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677014, банк одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31114094700122) 12069 (дванадцять тисяч шістдесят дев’ять) грн. 52 коп. неустойки, 263 (двісті шістдесят три) грн. 24 коп. заборгованості по орендній платі, 10 (десять) грн. 48 коп. пені. Видати наказ

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Промтехоксід” (70434, Запорізька область, с. Юльївка, вул. Шевченка, буд. 17; код ЄДРПОУ 33850629) звільнити об’єкт оренди –вбудовані нежитлові приміщення, розташовані на 2 поверсі трьохповерхової будівлі центральної прохідної (корпус 633, к. № 7,8) загальною площею по внутрішньому обміру 74,22 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, шляхом виселення та повернути майно балансоутримувачу –Запорізькому державному підприємству “Кремнійполімер”, (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 код ЄДРПОУ 00203625) за участю регіонального відділення за актом приймання-передачі. Видати наказ

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехоксід”, 70434, Запорізька область, с. Юльївка, вул. Шевченка, буд. 17; код ЄДРПОУ 33850629) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 208 (двісті вісім) грн. 43 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехоксід”, 70434, Запорізька область, с. Юльївка, вул. Шевченка, буд. 17; код ЄДРПОУ 33850629) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ банку 264) суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.10.2010р.

Суддя