Рішення № 11515362, 30.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.10 р.                     Справа № 40/153                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Тітовій С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального лікувально-профілактичного закладу Центральна міська лікарня №17 м. Донецька”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Професійно-футбольний клуб „ТИТАН”, м. Донецьк

про стягнення 135 597 грн. 14 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Руденська Л.А. заступник головного лікаря, Гізатуліна Л.А. - бухгалтер

від відповідача: Кондратьєва К.В.- юрисконсульт

За клопотанням обох сторін та клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин, строк розгляду спору було продовжено на п’ятнадцять днів, а тому спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний лікувально-профілактичний заклад Центральна міська лікарня №17 м. Донецька” звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Професійно-футбольний клуб „ТИТАН” про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 135 597 грн. 14 коп. згідно договору оренди нерухомого майна від 01.04.08р. ( будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька.

Відповідач позов визнав частково в сумі 961 грн. 58 коп., мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

- позивачем порушені вимоги пункту 9.2 договору, де зазначено, що всі зміни та доповнення до нього оформляються у письмової формі та набирають чинності з моменту їх підписання сторонами;

- сторонами встановлено розмір орендної плати згідно Додатку №3 до договору оренди від 01.04.08р. який дорівнює 3025 грн. 10 коп., зокрема: за об’єкт оренди в сумі 3000 грн., плата за землю – 25 грн. 10 коп. Вказаний розмір відповідно до вимог пункту 3.2 договору може корегуватися з урахуванням індексу інфляції та витрат на комунальні послуги;

- пунктом 9.3 договору оренди від 01.04.08р. після закінчення його строку договір може бути продовжений на підставі розпорядження Донецького міського голови. У зв’язку з закінченням строку дії договору відповідач звернувся до Донецького міського голови про переукладення договору оренди спірного майна;

- під час проведення 15.05.09р. конкурсу переможцем на право укладення договору оренди комунального майна, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Антарктидна, 1 „А”, загальною площею 425 кв.м. став відповідач, у зв’язку з чим 25.06.09р. ним було отримано розпорядження Донецького міського голови за №635 „ Про передачу в оренду нежитлового приміщення”, наслідком якого є обов’язковість для сторін – укласти договір оренди на вказане вище майно;

- втім, 14.09.09р. між сторонами було укладено договір оренди майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька строком на два роки 11 місяців. Розмір орендної плати було визначено сторонами на дату підписання договору в сумі 10625 грн., а плата за земельну ділянку в сумі 86 грн. 73 коп.;

- після закінчення строку дії договору, який було укладено сторонами раніше, і до моменту укладення нового, у випадку коли відносини сторін продовжуються, сторони повинні виконувати свої обов’язки належним чином;

- змін до умов договору відносно розміру орендної плати сторонами у встановленому законом порядку не здійснено, вимоги частини 4 статті 188 ГК України не дотримано. Додаткова угоди до договору від 01.04.09р., у якої з 01.04.09р. визначено новий розмір орендної плати у розмірі 13646 грн. 06 коп., із розрахунку за 1 кв. м. 39 грн. 73 коп. не укладена, оскільки позивач не звертався до суду з позовом щодо внесення змін до договору, а тому і оплата заборгованості з орендних платежі повинна бути здійснена виходячи із розміру орендної плати в сумі 3000 грн. з урахуванням індексу інфляції, вартості комунальних послуг і дорівнює сумі 921 грн. 58 коп., яка і визнається відповідачем.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, вислухавши доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.04.08р. між Орендодавцем – Комунальним лікувально-профілактичний закладом Центральна міська лікарня №17 м. Донецька та Орендарем – товариством з обмеженою відповідальністю „ Професійно-футбольний клуб „ТИТАН”, укладено договір оренди нерухомого майна ( будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громада м. Донецька – нежитлового приміщення, загальною площею 300 кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк. вул. Антарктидна, 1 „А”, строком на один рік .

Мета передачі майна в оренду – для розміщення спортивного закладу для школярів та студентів. 14 вересня 2009 року договір переукладено на новий строк терміном до 14.08.2012 року.

Розмір орендної плати за один квадратний метр встановлено сторонами у розмірі 10 грн. Підставою укладення договору було розпорядження Донецького міського голови від 25.06.09р. за № 635.

На виконання умов пункту 2.5 договору оренди б/н від 14.09.09р. майно було передано Орендарю за актом прийому-передачі від 14.09.09р., що є Додатком №2 до договору. Пунктом 3.1 розділу 3 договору встановлено розмір орендної плати в сумі 3000 грн. яка відповідно до пункту 3.5 вноситься Орендарем самостійно не пізніше 15 числа місяця.

На час проведення ревізії закладу позивача Контрольно-ревізійним відділом м. Донецька за період з 01.04.07р. по 31.12.08р. було виявлено, що встановлена конкурсна орендна плата в розмірі 10 грн., нижча ніж ринкова орендна плата, яка складає 39 грн. 73 коп. Вона визначена на підставі рішення Донецької міської ради від 16.08.06р. за № 430 якою встановлено Методику розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіально громади м. Донецька.

Тобто, за період з квітня по грудень 2008 року позивачем втрачено фінансових ресурсів на загальну суму 82719 грн. 25 коп. ( недотримана орендна плата), що свідчить про неефективне керування, недбале управління та порушенням вимог ст.ст. 2, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. У той же час Орендар після закінчення договору продовжував користуватися майном.

Позивач вважає, що між сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 01.04.08р. із розрахунку орендної плати за один кв.м в сумі 39 грн. 73 коп., то складає 13646 грн. 06 коп.

Пунктом 3 договору встановлено розмір орендної плати в сумі 3000 грн. за місяць, яка визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за минулий місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Відповідач відмовився від підпису вказаної додаткової угоди за період з 01.04.09р. по 14.09.09р. , у зв’язку з чим за ним утворився борг в сумі 135597 грн. 14 коп., який він і намагається стягнути, зокрема:

·          борг з орендної плати, з урахуванням її часткової сплати в сумі 52877 грн. 89 коп.;

·           недотримана орендна плата в сумі 82719 грн. 25 коп. згідно акту ревізії Контрольно – ревізійного управління.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача підлягають задоволенню частково.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Предмет договору перебуває у комунальній власності, тому до спірних відносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За змістом статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з неналежних від них обставин істотно змінився стан об’єкта оренди, а також і в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Позивач стверджує, що 01.04.09р. між сторонами було складено додаткову угоду до договору оренди б/н від 01.04.08р., відповідно до якої позивачем було пропоноване відповідачу збільшити розмір орендної плати за місяць до 13646 грн. 06 коп. Зі змістом додаткової угоди відповідач не погодився , та не підписав її.

Підставою зміни орендної плати слугували вимоги ст. 2, 19 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна”, та пункт 17 Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користуванням майном територіальної громади м. Донецька.

Статтю 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у 20 - денний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Позивач помилково дійшов висновку щодо погодження сторонами договору змін, передбачених проектом додаткової угоди від 01.04.09р., та не звернув увагу не те, що Орендар не підписав зазначений проект додаткової угоди, оскільки Орендодавець не обґрунтував підстави збільшення розміру орендної плати, вважаючи, що ним своєчасно на протязі використання приміщення за своїм цільовим призначенням здійснюються платежі з орендної плати встановленої між сторонами.

Частиною четвертою статті 188 ГК України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі недодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Звірка розрахунків між сторонами належним чином не проведено, наданий акт звірки містить суперечності в сумі заборгованості з орендної плати., яка рахується за відповідачем. Судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників здійснюють бухгалтерський облік операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості) Втім, наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Як свідчать докази у справі, первинні документи підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за договором оренди, та виникнення у відповідача дебіторської заборгованості в сумі 961 грн. 58 коп.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено існування у відповідача заборгованості заявленої у позові за спірним договором оренди, додаткова угода не змінює умов договору щодо розміру орендної плати, оскільки орендарем ця угода не підписана, а умови договору в частині збільшення розміру орендної плати, передбаченою додатковою угодою, залишилися незмінними.

В свою чергу, відповідач надав суду первинні документи на виникнення у нього боргу в сумі 961 грн. 58 коп. згідно розміру орендної плати узгодженою між сторонами.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендних платежів в сумі 961 грн. 58 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Новий розмір орендної плати сторонами не узгоджено, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо стягнення решти частини орендної плати виходячи із її розміру в сумі 13646 грн. 06 коп. З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 51 916 грн. 31 коп., слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Щодо суми недотримання позивачем орендної плати в сумі 82719 грн. 25 коп. за наслідками ревізії проведеної Контрольно – ревізійним управлінням, то такі вимоги розглядається судом, як рекомендація суб’єкту господарювання та вирішення цього питання у судовому порядку згідно вимог ст. 188 ГК України.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини 5 статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.09.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 10, 18, 19, 21 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 599, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 188, 202, 283, 286, ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, 43, 44, ч. 5 ст. 49, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального лікувально-профілактичного закладу Центральна міська лікарня №17 м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю „Професійно-футбольний клуб „ТИТАН” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Професійно-футбольний клуб „ ТИТАН”, 83087, м. Донецьк, вул. Северна, 2а, р/р 260001235, МФО 334840, ід. код 35271084, на користь:

- Комунального лікувально-профілактичного закладу Центральна міська лікарня №17 м. Донецька, 83087, м. Донецьк, пр. Панфілова, 87, р/р 35421001002967, місцевий бюджет м. Донецька в ГУДКУ Донецькій області, МФО 834016, ід. код 01990128, основний борг в сумі 961 грн. 58 коп., витрати по державному миту в сумі 9 грн. 62 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 1 грн. 67 коп., видавши наказ.

3. У задоволені решти частини позову щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 134 635 грн. 56 коп. – відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –05.10.10р.