Рішення № 11514977, 21.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 вересня 2010 р.           Справа 13/136-10

за позовом:Міністерства транспорту та зв'язку України (пр-т Перемоги,14, м.Київ,01135)

до:Козятинської міської ради Вінницької області (вул.Леніна,20, м. Козятин, 22100, код ЄДРПОУ 23063121)

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фастівського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання , код ЄДРПОУ 19409849 (вул.Лисенко,6, м.Київ, 01601)

про визнання права власності

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Наконечна О.Л., довіреність

          відповідача : Живчик Д.І., довіреність

третя особа : Наконечна О.Л., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 11.08.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України до Козятинської міської ради Вінницької області, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фастівського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання про визнання права власності та призначено до слухання на 31.08.2010 р., проте в зВ2язку з ненаданням представниками сторін всіх витребуваних ухвалою суду доказів, судове засідання було відкладено на 21.09.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін.

Посилаючись на Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України позивач просить визнати право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майновий комплекс по вул.Віннияенка, 25 у м.Вінниці.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Фастівське державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання, яке діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Першого Заступника Міністра транспорту України-Генеральним директором Укрзалізниці від 18.11.1998 р. № 289-Ц.

Відповідно до п.2.1 Статуту Фастівського ДТВПРП, підприємство створене з метою задоволення попиту залізничників, в першу чергу, та населення на продовольчі, промислові, господарські товари, забезпечення громадським харчуванням та надання побутових та інших послуг та відповідно преамбули Статуту, засноване на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України (орган управління майном) і входить до складу Державної адміністрації залізничного транспорту України.

На підставі листа Міністерства транспорту та зв'язку України віді 5.05.2006 р. № 3238/16/10-06, яким пропонується передати майно, повернене після оренди, на баланс Фастівського державного торгово-виробничого підприємства робітничого постачання, а також провести інвентаризацію майна, що повертається з оренди та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 04.06.2007 р. № 441 «Про створення спільної комісії з передачі державного орендованого майна» була створена спільна комісія з передачі державного майна цілісного майнового комплексу колишнього Козятинського орендного виробничого підприємства «Колосок», за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Вінниченка, 25.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна після припинення договору оренди від 04.06.2007 р. майно було передано на баланс Фастівського ДТВПРП.

Згідно інвентаризаційної справи №7894 від 05.11.2008р., виданої Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», довідки Фастівського ДТВПРП про балансову належність від 26.04.2010 р. № 15 та інвентарної картки обліку основних засобів, в м. Козятин Вінницької області, по вул. Вінниченка, 25 розташований майновий комплекс, що обліковується на балансі та знаходиться в господарському віданні Фастівського ДТВПРП, а саме:

1.Будівля хлібозаводу з прибудовами, літера «А» за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 111001, рік введення в експлуатацію 1957р

2.Будівля контори, літера «Б» за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 111002, рік введення в експлуатацію 1982р.;

3.Будівля магазину з навісом, літера «В» за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 130001, рік введення в експлуатацію 1994р.;

4.Будівля складу з навісом, літера «Г» за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 111004, рік введення в експлуатацію 1957р.

5.Гараж з прибудовами, літера «Д» за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 130002, рік введення в експлуатацію 1997р.

6.Будівля складу, літера «Е» за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 111003, рік введення в експлуатацію 1957р.

7.Огорожа, № 1,2 за Інвентаризаційною справою, інвентарні номери 130004, 130005, рік введення в експлуатацію 2003р.

8.Ворота, №3 за Інвентаризаційною справою, інвентарний номер 130006, рік введення в експлуатацію 2003р.

Позивач наголошує, що зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Фастівського ДТВПРП та перебуває на його балансі, що підтверджується довідкою про балансову належність об'єкту нерухомого майна та інвентарною карткою обліку основних засобів підприємства.

22.09.08р., листом за №108 Фастівське ДТВПРП направило запит в архівний відділ Козятинської міської ради та 22.09.08р. листом за №107 направило запит в державний архів Вінницької області, та отримало відповіді від 23.09.2008р. за №409 та від 05.11.2008р. № 06-554 про те, що акти прийняття в експлуатацію будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Козятин, Вінниченка, 25, не збереглися.

21.04.2009р. за №НКМП-87/р Фастівське ДТВПРП звернулось також з заявою до Козятинської міської ради, в якій просила зареєструвати право державної власності та видати свідоцтво на право власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Вінниченка, 25.

Однак листом від 30.04.2009 р. за № 649/09 Козятинська міська рада відмовила в оформленні права 'власності оскільки у позивача відповідно до інвентаризаційної справи будівлі та споруди не введені в установленому законодавством порядку в експлуатацій'.

12.05.2010р. за № НКМ-5-47 Фастівське ДТВПРП звернулось вдруге з заявою до Козятинської міської ради, в якій просила зареєструвати право державної власності та видати свідоцтво на право власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Вінниченка, 25., проте відповіді так і не отримано.

Відповідач свої заперечення проти позову обгрунтував наступним:

Козятинська міська рада при оформленні права власності та видачі свідоцтва про право власності керується «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5. Пунктом 6.1 якого передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Оскільки позивачем таких документів не було надано, міською радою було повідомлено про необхідність надання вищевказаних документів (лист від 30.04.2009 року №649/09 наявний у справі). Однак не надавши вказаних документів позивач 12.05.2010 року вдруге звертається до міської ради за видачею свідоцтва про право власності. А 14.05.2010 року звертається до суду, стверджуючи, що йому не надано відповіді на його звернення, хоча така відповідь йому надана в передбачені законодавством терміни, а саме 25.05.2010 року. В даній відповіді Козятинська міська рада знову наголосила на тому, що Позивачем не надано всіх необхідних для оформлення права власності документів, а тому немає законних підстав для видачі свідоцтва про право власності.

Таким чином відповідач наголошує на тому, що ними не було відмовлено позивачу в оформленні права власності, а вони не змогли його оформити в зв'язку з ненаданням позивачем необхідних документів. Тому у позивача відсутні підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав, оскільки такі його права не порушені та відсутні докази їх оспорювання з боку міської ради.

Також відповідач зазначає, що для оформлення свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна надаються документи які б підтверджували право володіння чи користування земельною ділянкою на якій вони розміщені, (п.6.1 Тимчасового положення). Однак позивачем не лише не надано таких документів, а й за його клопотанням 12.12.2003 року рішенням 12 сесії 24 скликання №286/03-МР земельна ділянка, площею 4000 м2 по вул.. Винниченка, 25 вилучена та віднесена до земель запасу Козятинської міської ради. І на даний час єдиним власником земельної ділянки на якій розміщені будівлі та споруди по вул.. Винниченка, 25 є Козятинська міська рада.

Щодо тверджень позивача, що Козятинська міська рада неправомірно вимагає надання документів, які підтверджують готовність будівель та споруд до експлуатації, оскільки «Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів..» затверджене постановою КМУ 05.08.1992 року, оскільки спірні об'єкти нерухомості були побудовані до моменту прийняття нормативного акту, що регулює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів і визначають необхідність складання акту введення в експлуатацію. Однак позивач не враховано, що не всі об'єкти побудовані до 1992 року, зокрема будівля магазину з навісом - 1994 рік побудови, гараж з прибудовами - 1997 рік.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Виходячи з викладеного, позивач до моменту введення будівель та споруд в експлуатацію не має законних підстав для звернення до суду з позовом про визнання права власності на них.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Позивач у своїх позовних вимогах просить визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майновий комплекс по вул.Віннияенка, 25 у м.Вінниці, однак ним не було надано належних доказів про те, що вказане право позивача оспорюється відповідачами або іншими особами.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може предїявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні позову, з підстав викладених ньому, слід відмовити.

          На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

          Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України,

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр-т Перемоги,14, м.Київ,01135)

3 - відповідачу (вул.Леніна,20, м. Козятин, 22100)

4 - 3-й особі (вул.Лисенко,6, м.Київ, 01601)