Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
05.10.2010Справа №2-22/2549-2010 За позовом – Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1
до відповідача – ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16 в особі філії ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14
про стягнення 9444,50 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача – не з'явився
від відповідача – не з'явився
Обставини справи:
Позивач - Севастопольське вище професійне училище засобів зв’язку та інформаційних технологій звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - філії ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9444,50 грн., мотивуючі позовні вимоги тим. що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором про надання послуг проживання працівникам відповідача за № 1 від 01.01.2009 року, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату наданих позивачем послуг.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.07.2010 року здійснено заміну неналежного відповідача по справі – Філії ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон» на належного - ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» в особі філії ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон».
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд –
встановив:
01.01.2009 року між позивачем (училище) та відповідачем (підприємство) був укладений договір № 1, відповідно п. 1 якого училище надає на платній договірній основі місця для проживання працівників підприємства в учбово – виробничому готельному господарстві училища.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що підприємство не пізніше 10 числа поточного місяця здійснює передплату у розмірі 50% вартості послуг на підставі направлення на проживання. Кінцевий розрахунок здійснюється на підставі взаємо погоджених актів наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок училища.
Відповідно до п. 4.3., договір діє з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року та може бути пролонгований за взаємною згодою сторін, оформленій додатковою угодою до даного договору.
Надалі, між сторонами було укладено додаткову угоду, а.с. 10, якою сторони дійшли згоди строк дії договору продовжити з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.
Позивачем суду були надані копії актів прийомки – здачі виконаних робіт, а.с. 11-15, відповідно до яких позивачем відповідачу були надані послуги на суму 11055,42 грн. Суд підкреслює, що ним до уваги не приймається акт, а.с. 15, про прийомку – здачу виконаних послуг на суму 5750,00 грн. оскільки вказаний акт не підписаний з боку замовника та не скріплений печаткою підприємства, що, в свою чергу, не може бути належним доказом надання позивачем відповідачу послуг на суму 5750,00 грн.
В матеріалах справи, а.с. 7, наявна претензія вих. № 53 від 08.02.2010 року про сплату заборгованості в сумі 9444,45 грн. станом на 01.01.2010 року.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 9444,45 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, ст. 44-49, ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» філія ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14, рахунок № 26009440231401 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 33131163) на користь Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій (м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1, рахунок № 352226001000060СВПУЗЗ та ІТ, ЄДРПОУ 05536863, ГУДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) заборгованість в сумі 9444,50 грн.
3. Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» філія ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14, рахунок № 26009440231401 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 33131163) на користь Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій (м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1, рахунок № 352226001000060СВПУЗЗ та ІТ, ЄДРПОУ 05536863, ГУДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) 102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» філія ТОВ «Фірма Консоль ЛТД» «Консоль – Бетон» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14, рахунок № 26009440231401 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 33131163) на користь Севастопольського вищого професійного училища засобів зв’язку та інформаційних технологій (м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29/1, рахунок № 352226001000060СВПУЗЗ та ІТ, ЄДРПОУ 05536863, ГУДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням чинності.
Повне рішення складено 05.10.2010 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Судове рішення № 11514566, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2549-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: