Рішення № 11514542, 30.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2010Справа №2-33/4268-2010 за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а) в особі Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67а)

до приватного підприємства «Файзуллін» (98100, м. Феодосія, вул. Войкова, 31, кв. 47)

про стягнення 428746.80 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Верхоглядов Дмитро Ігоревич, представник, довіреність від 20.07.2010 р. №20-3/2149/5,ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії.

Відповідача: не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, ПП «Файзуллін».

Суть спору: орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства «Файзуллін», та просить стягнути 428746.80 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов’язань за договорами про постачання теплової енергії № 500/06 від 09 листопада 2006 року та № 566/08 від 08 лютого 2008 року та обґрунтовані посиланнями на статтю 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с. 65), будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи те, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, а матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

09 листопада 2006 року між орендним підприємством «Критеплокомуненерго» (продавець) та приватним підприємством «Файзуллін» (покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 500/06 (а.с. 8-11).

Також, 08 лютого 2008 року між орендним підприємством «Критеплокомуненерго» (продавець) та приватним підприємством «Файзуллін» (покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 566/08 (а.с.13-16).

Відповідно до пунктів 1.1 цих договорів продавець взяв на себе зобов’язання продати покупцю теплову енергію у вигляді опалювання та гарячої води для опалення у кількості, передбаченій договорами, з урахуванням температурних графіків, а покупець зобов’язався прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її по встановленим тарифам та в передбачені договорами строки. Сторони також зобов’язалися керуватися Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання», а також іншими актами діючого законодавства України та АР Крим.

Теплова енергія надається покупцю відповідно до «Відомостей по будівлям (спорудам) та потребам в тепловій енергії покупця» (додатки до договорів № 1), якими передбачений центральний, якісний регульований відпуск теплової енергії відповідно до графіку зміни температури води у залежності від температури зовнішнього повітря (пункт 2.1 договорів).

Фактичне споживання теплової енергії по приладам обліку тепла, підтверджується актом-довідкою, підписаною повноважними представниками двох сторін та наданої споживачем не пізніше 29 числа розрахункового (поточного) місяця, та є невід’ємною частиною договорів. У разі ненадання споживачем актів-довідок у встановлений строк або відмові від підписання таких актів, продавець має право провести розрахунок споживання опалювальної енергії по проектним паливним навантаженням без наступного перерахунку. В будинках без теплолічильників фактичне споживання тепла підтверджується приладами обліку на теплоджерелі продавця або журналами обліку витрат продавця (пункт 2.3 договорів).

Відповідно до пункту 6.1 договорів розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, в грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі. Допускається передоплата в будь-якому розмірі, за узгодженням сторін.

01 жовтня 2009 року сторонами підписана додаткова угода до договору купівлі-продажу теплової енергії № 566/08 від 02 лютого 2008 року, відповідно до якої змінені теплові навантаження (а.с. 67).

З матеріалів справи вбачається, що поставка теплової енергії відповідачу здійснювалося за тарифами, встановленими та затвердженими рішеннями та розпорядженнями Ради міністрів АР Крим та Феодосійської міської ради АР Крим (а.с. 77-87).

На виконання пункту 6.7 договорів, відповідно до яких підставою для оплати покупцем теплової енергії є рахунку продавця, останнім, на адресу відповідача були направлені рахунки за надані послуги з теплопостачання (а.с. 32-63).

Однак, відповідач, в порушення умов укладеного договору, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у зв’язку з чим за ним склалась заборгованість, всього по договорах в сумі 428746.80 грн.

У зв’язку з тим, що оплата за виставленими рахунками відповідачем проведена не була, це з’явилося підставою для звернення орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв’язку з невиконанням зобов’язання за договором про надання послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов’язань, а також Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 1.1 договорів продавець взяв на себе зобов’язання покупцю теплову енергію у вигляді опалювання та гарячої води для опалення у кількості, передбаченій договорами, з урахуванням температурних графіків, а покупець зобов’язався прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її по встановленим тарифам та в передбачені договорами строки.

Також, відповідно до пункту 3.2.2 договорів покупець зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в об’ємах та в строки, передбачених договорами.

Пунктом 6.1 договорів передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, в грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі. Допускається передплата в будь-якому розмірі, за узгодженням сторін.

Згідно з відомостями про обсяги фактично спожитої теплової енергії, викладеними в актах-довідках, позивачем були виставлені відповідачу рахунки (а.с. 32-63).

Однак, як стверджує позивач, вони були оплачені приватним підприємством «Файзуллін» лише частково, в результаті чого за період з жовтня 2007 року по травень 2010 року за договором № 500/06 від 09 листопада 2006 року, за ним склалась заборгованість в сумі 55759.98 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості наданими позивачем (а.с.12, 74).

Крім того, за договором № 566/08 від 08 лютого 2008 року, за період з лютого 2008 року по травень 2010 року за відповідачем числиться заборгованість в сумі 372986.82 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с. 17, 75-76).

Відповідачу неодноразово направлялися претензії з вимогою оплати заборгованість за спожиту теплову енергію, а саме: 20 листопада 2008 року відповідачу направлена претензія № 39 про погашення заборгованості в розмірі 48032.55 грн. (а.с. 71); 25 серпня 2009 року - претензія на суму 12531.81 грн. (а.с. 88); 05 березня 2010 року – претензія на суму 16122.58 грн. (а.с.89); 02 лютого 2009 року претензія на суму 34851.65 грн. (а.с. 73); 05 березня 2010 року - претензія на суму 85890.15 грн. (а.с. 69).

При цьому, листом № 806 від 12 листопада 2008 року відповідач гарантував оплату теплопостачання та надав графік погашення заборгованості (а.с. 66).

Однак, зазначені умови відповідачем виконані не були, заборгованість за договором ним не погашена.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, зі змісту спірного договору вбачається, що він за своєю суттю є платним договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов’язку оплачувати отримані послуги.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 428746.80 грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 428746.80 грн. заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, понесені позивачем при оплаті ним державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 04 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Файзуллін» (м. Феодосія, вул. Войкова, 31, кв. 47, р\р 26008010509600, МФО 351005, ЄДРПОУ 32511363) на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67а, р\р 260020203623 КФ АБ «Експрес-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674, ЄДРПОУ 26178089) 428746.80 грн. заборгованості, 4287.46 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.