Ухвала суду № 115123814, 17.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7727/15-ц

Провадження №: 6/755/1500/23

У Х В А Л А

"17" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Акціонерного товариства « СЕНС БАНК», первісний стягувач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», боржник - ОСОБА_1 , про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу,

В С Т А Н О В И В:

Заявник, АТ «СЕНС БАНК», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою, в якій просить суд: поновити строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа №755/7727/15-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва 30.03.2016 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2015.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що 15.06.2015 Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу у справі №755/7727/15-ц, якою заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 04.12.2014 по справі №1868/14 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості, що виникла по договору кредиту, боржником за яким є ОСОБА_1 задоволено. 30.03.2016 видано виконавчий лист №755/7727/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 263 803,41 грн. та сплаченого третейського збору у розмірі 3 038,03 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн., а всього 267 085,04 грн. Вищевказаний виконавчий лист було передано до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. 20.09.2016 згідно відмітки ПАТ «Укрсоцбанк» отримав постанову винесену старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Крученюк А.С. про повернення виконавчого документу на підставі п.2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконавчий лист № 755/7727/15-ц виданий Дніпровським районним судом міста Києва від 30.03.2016 постановлено повернути стягувачу з правом повторного пред`явлення його до виконання в помилковий строк до 29.06.2017. Згідно чинної на момент постанови редакції Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до приписів ч. 1 статті 12 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. 16.06.2021 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва № 755/7727/ 15-ц замінено сторону виконавчого провадження - кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» у рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2015 у справі № 755/7727/15-ц за заявою ПАТ «Укрсоцбан`к до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Ухвала від 16.06.2021 №755/7727/15-ц на адресу AT «СЕНС БАНК» не надходила. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» до AT «Сенс Банк», заявнику було передану значну кількість справ, що спричинило велике навантаження на працівників AT «Сенс Банк» та зумовило неможливість вчасно контролювати судові процеси по кожній справі та боржниках на всій території України, що спричинило до невчасного виявлення не пред`явлення виконавчого листа №755/7727/15-ц до виконання. Постановою Кабінету міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, було встановлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено карантин 30.06.2023. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», було введено воєнний стан по всій території України, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено, який триває донині. Пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання трапилося не з вини AT «СЕНС БАНК», оскільки військові дії відбувались безпосередньо на території Києва та Київської області, що в свою чергу призвело до евакуації співробітників AT «Альфа Банк» та тимчасове припинення роботи співробітників товариства.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.

13.11.2023 до суду від боржника, ОСОБА_1 , надійшла заява, у якій останній просив не розглядати справу без його участі, посилаючись на перебування у Збройних Силах України.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Воєнний стан введено в Україні з 24.02.2022.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До основних засад судочинства частиною 3 ст. 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Згідно наданої до суду довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 № 2118, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 20.05.2022 по теперішній час.

Разом з тим, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Отже, сама по собі довідка військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 № 2118 не є достатнім доказом для зупинення провадження по справі, адже прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів безпосереднього залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на воєнний стан тощо, що зумовлює участь такої особи в судовому розгляді. Таким чином, зазначена довідка, не підтверджує наявність підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи № 755/7727/15-ц, доходить наступного.

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/7727/15-ц за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2015 заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та ухвалено видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 04.12.2014 року по справі №1868/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 263 803,41 грн. та сплаченого третейського збору у розмірі 3 038,03 грн. та судового збору у розмірі 243,60 грн., а всього 267 085,04 грн. підлягає стягненню.

30.06.2016 Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.

29.06.2016 старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Крученюк А.С. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, керуючись п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, повторно виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання в строк до 29.06.2017.

16.06.2021 Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» та замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 755/7727/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714 місцезнаходження: 03150, вул. В. Васильківська, 100, м. Київ.

При цьому, 10.09.2019 рішенням загальних зборів учасників Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та загальних зборів учасників Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк». 15.10.2019 Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному актів, а саме - з 15.10.2019. Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15.10.2019 було вирішено затвердити Передавальний акт. 30.11.2022 Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було змінено найменування на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання на момент видачі вказаного виконавчого листа встановлювались статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999.

Так, відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, у вказаній редакції, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 втратив чинність з 05.10.2016 у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон - № 1404-VIII), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом (абзац 2 пункту 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII).

Слід зауважити, що законодавець визначив порядок переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІІ, згідно з пунктом 5 якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, враховуючи приписи статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, на момент звернення стягувачем до органу примусового виконання строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 30.06.2016, становив один рік, перебіг якого мав би починатися з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили.

Таку, виконавчий лист № 755/7727/15-ц було пред`явлено до виконання, проте постановою старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Крученюк А.С. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, керуючись п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист було повернуто стягувачеві з вказівкою, що повторно виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання в строк до 29.06.2017.

Частиною четвертою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII висновується, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 303/2642/20.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За приписами пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.

Вказані висновки містяться у Постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2022 у справі № № 0910/1097/2012.

Так, з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України дія карантинних заходів на всій території України неодноразово продовжувалась.

Згідно з п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє донині.

Згідно із положеннями ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Враховуючи, що заявником було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з незалежних від нього причин, при цьому існували непереборні обставини, що загрожували життю та здоров`ю громадян, а рішення суду залишається невиконаним, суд вважає за необхідне поновити заявнику трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 755/7727/15-ц відносно боржника ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. ст. 260, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», первісний стягувач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», боржник - ОСОБА_1 , про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу - задовольнити.

Поновити Акціонерному товариству «СЕНС БАНК» трирічний строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа №755/7727/15-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва 30.03.2016 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2015.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: