Постанова № 11499205, 22.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 7808/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Кириченко Н.В., відповідача - Яковлевої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Холдінг" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Атлант-Холдінг», звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення рішення від 26.02.2010 р. №0000201540/0, від 22.03.2010 р. №0000201540/1 та від 05.05.2010 р. №0000201540/2 у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на незаконність спірних рішень, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладених між ТОВ «Атлант-Холдінг»та ПФ «ТТВ» договорів купівлі-продажу товарів №135 від 01.06.2008 р. та №1/7 від 01.06.2008 р., посилаючись на первинні документи (видаткові та податкові накладні, протоколи заліку зустрічних однорідних вимог, довіреності). Висновки перевіряючих про порушення позивачем ч.1, 5 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України вважає безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Позивач вважає, що такі події, як складення у 2009 році актів про відсутність ПФ «ТТВ»за місцезнаходженням, прийняття 15.06.2009 р. власником ПФ «ТТВ»рішення про ліквідацію підприємства, відбулись вже після укладання та виконання спірного договору, тому не можуть свідчити про неможливість укладення або нікчемність останнього. Позивач вказує, що останній рух коштів по рахунку, який належить ПФ «ТТВ», відбувся 06.01.2009 р., що підтверджує фактичне здійснення вказаним підприємством фінансово-господарської діяльності у 2008 р. (тобто, в період укладення спірних договорів). З огляду на зазначене, висновки перевірки про нікчемність вказаного договору, за твердженням позивача, суперечить фактичним обставинам справи та спростовується наданими позивачем до матеріалів справи доказами.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення як незаконні та необґрунтовані та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, позов не визнав, посилаючись у запереченні на ч.1, 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України, стверджує, що угода, укладена між позивачем та ПФ «ТТВ»не спричинила реального настання правових наслідків, тому є нікчемною. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на Акт перевірки від 18.02.2010 р. №285/15-409/33067678 та зазначає про відсутність ПФ «ТТВ»за юридичною (фактичною) адресою місцезнаходження, відсутність керівника ПФ «ТТВ»ОСОБА_3 з 19.03.2008 р. на території України, оскільки вона виїхала за кордон до Ізраїлю та до України не поверталась. В наслідок чого податкові декларації з податку на додану вартість, уточнені розрахунки податкових зобовязань з ПДВ, надані ПФ «ТТВ»на адресу ДПІ протягом 2008 та 2009 року, які підписані ОСОБА_3 та дані, наведені у податкових деклараціях визнані ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова такими, що не відповідають п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за №166, абз.5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідач стверджує, що ТОВ «Атлант-Холдінг»в порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР неправомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у 2008 році на загальну суму 184519 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступних мотивів.

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова 18.02.2010 р. проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Холдінг», код ЄДРПОУ 33067678, з питання щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПФ «ТТВ», код ЄДРПОУ 21219151 за період з 01.09.2008 р. по 30.12.2008р. Матеріали перевірки викладені в акті перевірки від 18.02.2010 р. №285/15-409/33067678.

На підставі вказаного акту перевірки ТОВ «Атлант-Холдінг»винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.02.2010 р. №0000201540/0 та після адміністративного оскарження позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.03.2010 р. №0000201540/1 та від 05.05.2010 р. №0000201540/2 .

Податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2010 р. №0000201540/0, від 22.03.2010 р. №0000201540/1 та від 05.05.2010 р. №0000201540/2 згідно з підпунктом «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість всього на загальну суму 276778,5 грн., у тому числі за основним платежем 184519 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 92259,5 грн.

В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ зазначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

В акті перевірки зазначено, що під час невиїзної документальної перевірки ТОВ «Атлант-Холдінг» перевірялися податкові декларації з ПДВ за вересень - грудень 2008 р. та додані до податкових декларацій з ПДВ Додатки 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів». Однак, в акті перевірки по взаємовідносинам з ПФ «ТТВ»досліджено лише дані податкового кредиту. Нарахування податкових зобовязань по вказаному контрагенту, зазначених в Додатках 5, перевіркою не прийнято до уваги.

Судом встановлено, між ТОВ «Атлант-Холдінг»та ПФ «ТТВ»укладено договір №135 від 01.06.2008 р. купівлі-продажу товару, за умовами якого продавець ПФ «ТТВ»зобовязаний передати, а покупець ТОВ «Атлант-Холдінг» прийняти та оплатити продукцію по номенклатурі, кількості та цінам згідно накладних або рахунках.

На підставі вказаного договору позивачем отримано від ПФ «ТТВ»товар - оздоблювані та будівельні матеріали, що підтверджується видатковими накладними:

-№№500, 501, 503, 505 від 01.07.2008р.,

-№№ 751, 743, 737, 733 від 01.08.2008р.,

-№№986, 979, 978, 970 від 01.09.2008р.,

-№№ 1212, 1211, 1210, 1204 від 01.10.2008р.,

-№№1495, 1494, 1486, 1485 від 01.11.2008р.,

-№№1842, 1841, 1840, 1838 від 01.12.2008р.,

а також податковими накладними від 01.07.2008р. № 501 на суму 83064,00 грн., в т.ч. ПДВ 13844,00грн., №503 на суму 79188,02грн., в т.ч. ПДВ 13198,00 грн., №499 на суму 80188,50грн., в т.ч. ПДВ 13364,74 грн.;

від 01.08.2008р. №747 на суму 80348,29грн., в т.ч. ПДВ 13391,38грн., №751 на суму 60775,23грн., в т.ч. ПДВ 10129,21 грн., №757 на суму 87768,34грн., в т.ч. ПДВ 14628,06 грн., №765 на суму 73129,76грн. в т.ч. ПДВ 12188,29 грн.;

від 01.09.2008р. № 1012 на суму 79749,83грн., в т.ч. ПДВ - 13291,64 грн., № 995 на суму 79629,89грн. в т.ч. ПДВ - 13271,63 грн., №1004 на суму 80000,52 в т.ч. ПДВ - 13333,42 грн., №1003 на суму 84525,94грн. в т.ч. ПДВ - 14087,65 грн.;

від 01.10.2008р. №1231 на суму 99508,77грн. в т.ч. ПДВ 16584,79грн., №1242 на суму 101636,88грн., в т.ч. ПДВ 16939,48 грн., №1243 на суму 105415,96грн., в т.ч. ПДВ 17569,33грн., № 1244 на суму 103145,73грн., в т.ч. ПДВ 17190,95грн.;

від 01.11.2008р. № 1527 на суму 40530,39грн, в т.ч. ПДВ 6755,08грн., 1528 на суму 48810,97грн, в т.ч. ПДВ 8135,15 грн., №1533 на суму 37741,61грн, в т.ч. ПДВ 6290,27грн, №1534 на суму 49732,94 грн., в т.ч. ПДВ 8288,80 грн.;

від 01.12.2008р. № 1872 на суму 39600,14грн, в т.ч. ПДВ 6600,03грн., №1875 на суму 50020,31грн, в т.ч. ПДВ 8336,73грн, №1876 на суму 45799,48грн., в т.ч. ПДВ 7633,25грн., №1877 на суму 61264,70 грн., в т.ч. ПДВ 10210,76грн.

Отримані податкові накладні включені підприємством позивача до реєстрів отриманих податкових накладних та до розділу ІІ Податковий кредит Декларацій з податку на додану вартість за вересень - грудень 2008 р.

Положеннями ст.ст. 626, 629 ЦК України встановлено, що під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договорами купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до Договору купівлі-продажу №1/7 від 01.06.2008 р. ТОВ «Атлант-Холдінг»(у договорі - Продавець) поставляв товар, а ПФ «ТТВ»(у договорі - Покупець) приймав товари на умовах даного договору.

Видані податкові накладні включені підприємством позивача до реєстрів виданих податкових накладних та до розділу І Податкові зобовязання Декларацій з податку на додану вартість за липень - грудень 2008 р. Всього нараховано позивачем по вказаному контрагенту податкових зобовязань та включено до реєстрів виданих податкових накладних та податкових декларацій з ПДВ на загальну суму 290400,45 грн.

Сторонами щомісячно складалися протоколи про залік взаємних вимог та акти звірки взаємних розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ при проведенні перевірки не прийнято до уваги нарахування податкових зобовязань підприємством позивача по вказаному контрагенту на суму 290400,45 грн.

У січні 2009 р. підприємство позивача звернулося до ПФ «ТТВ»з проханням підтвердити включення до складу податкових зобовязань податкових декларацій з податку на додану вартість сум податку на додану вартість по відвантажених ТОВ «Атлант-Холдінг»товарів у 2008 р.

Листом від 22 січня 2009 р. ПФ «ТТВ»підтвердила включення до складу податкових зобовязань податкових декларацій з податку на додану вартість сум податку на додану вартість по відвантажених ТОВ «Атлант-Холдінг»товарів у другому півріччі 2008 р., також підтвердила, що податкові декларації з ПДВ з додатками в установлені чинним законодавством строки були здані до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова та надала копії Податкових декларацій з ПДВ та Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Спірні Договори від імені ПФ «ТТВ»укладено та підписано керівником - ОСОБА_3

На сторінці 6 акту перевірки зазначено, що громадянка ОСОБА_3 перетнула державний кордон України 19.03.2008 р. з метою виїзду до Ізраїлю та інформації, яка б свідчила про прибуття до України громадянки ОСОБА_3 немає.

Однак, даний висновок не доводить неможливість взагалі укладення договору.

Сторони виконали свої зобовязання за укладеними договорами, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, довіреностями, актами заліку зустрічних однорідних вимог).

Вказані документи підтверджують, що укладені договори купівлі продажу є реально укладеними. Господарські зобовязання за укладеними договорами відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.

Як вбачається із пояснень представника позивача, транспортування придбаних позивачем будівельних матеріалів відбувалося засобами його контрагента ПФ «ТТВ». Тому посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у позивача документів, що засвідчували б транспортування придбаних товарів, не може бути взято судом до уваги в якості належного обґрунтування твердження про безтоварність проведених операцій з купівлі-продажу будівельних матеріалів.

В акті перевірки ДПІ дійшла помилкового висновку, що укладений договір між ТОВ «Атлант-Холдінг»та ПФ «ТТВ» є нікчемним.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст. 203 ЦК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до п.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання моменту вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.1-3 , 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, державної Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Посилання в акті перевірки щодо нікчемності правочину з тих підстав, що особа, від імені якої вчинені правочини (ОСОБА_3), не підписувала будь-які бухгалтерські чи податкові документи по ПФ «ТТВ», оскільки проживає в Ізраїлі, є необґрунтованими.

У листі Державної прикордонної служби України від 16.03.2009 р. №0253-3439/0/15-09 зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»щодо перетинання державного кордону України громадянами України не спростовує факт їх перетинання державного кордону в пунктах пропуску.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З огляду на наведену норму права, підписання податкових накладних іншою особою за наявності в останніх всіх обов`язкових реквізитів та відбитку печатки підприємства-постачальника не може бути визнано належною підставою для визнання їх недійсними, оскільки, як вбачається зі змісту пунктів 5 та 2 Порядку № 165, мова у них йде не про посадову особу підприємства, а про підприємство як юридичну особу та платника податків.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки та його представника у судовому засіданні на висновок техніко-криміналістичної експертизи документів № 206 від 10.07.2009 р., відповідно до якого рукописні записи в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за період з травня по липень 2008 року ПП „ТТВ” і розрахунку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з травня по липень 2008 року виконані від імені ПФ „ТТВ” ОСОБА_4, яка не є посадовою особою вказаного підприємства, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

У вищевказаному висновку експертизи вказано, що остання проводилась на підставі постанови слідчого по кримінальній справі № 16090024. При цьому не вказано, у відношенні кого чи за фактом чого порушена дана кримінальна справа і яким чином обставини, що мають бути з`ясовані експертизою по даній кримінальній справі стосуються справи за позовом ТОВ «Атлант-Холдінг».

Тобто, ані висновок експертизи, ані акт перевірки не розкривають зв`язку вказаної кримінальної справи з предметом даного позову.

Таким чином, суд не може взяти вказаний висновок до уваги в якості належного доказу по справі.

Крім того, позивачем спірні суми були віднесено до складу податкового кредиту не на підставі документів, які, як вбачається з висновку експертизи, підписані ОСОБА_4, а на підставі податкових накладних, які в ході експертизи не досліджувались.

За таких обставин, суд вважає подібні посилання відповідача на висновок техніко-криміналістичної експертизи документів недоречними.

В акті перевірки зазначено, що ПФ «ТТВ» відсутня за юридичною адресою.

Однак, платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів.

На виконання умов договору ТОВ «Атлант-Холдінг»отримано від ПФ «ТТВ» оздоблювані та будівельні матеріали відповідно до податкових накладних на загальну суму 1107113,88 грн., сума ПДВ 184518,98 грн.

Отримані податкові накладні включені підприємством позивача до реєстрів отриманих податкових накладних та до розділу ІІ Податковий кредит Декларацій з податку на додану вартість за вересень-грудень 2008 р.

В акті перевірки ПФ «ТТВ»від 20.01.2010 р. зазначено, що даний контрагент позивача у періоді з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 20.02.2008 р. №100099670, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, має індивідуальний податковий номер платника ПДВ 212191520379. Згідно даних пошукової системи ДПА України свідоцтво платника ПДВ ПФ «ТТВ»анульовано 09.02.2010 р.

Тобто, у відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПФ «ТТВ»мало право виписати податкові накладні на адресу позивача, а позивач віднести суми ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту.

Відповідно до п. п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8/1 цього Закону, протягом звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 Закону №168 податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Дослідженням у судовому засіданні копій податкових накладних, виписаних на адресу позивача приватною фірмою «ТТВ», встановлено, що останні містять усі обов`язкові реквізити податкової накладної, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ: порядковий номер, дату виписки податкової накладної, скорочену назву юридичної особи-постачальника, податковий номер продавця та покупця, місце розташування юридичної особи, опис (номенклатуру) послуг, скорочену назву підприємства-отримувача. Як вбачається зі змісту наведеної норми Закону про ПДВ, підпис керівника підприємства-постачальника не є обов`язковим реквізитом податкової накладної.

Крім того, відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом правочин не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою безпідставно визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 184519,0 грн. та неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 92259,5 грн.

В акті перевірки зазначено, що державною податковою інспекцією встановлено відсутність підприємства ПФ «ТТВ» за юридичною/фактичною адресою, про що було складено акт про відсутність субєкта господарювання за юридичним/фактичним місцезнаходженням від 22.06.2009 р. №340/18-007/21219151. Однак, господарські правовідносини між ТОВ «Атлант-Холдінг»та ПФ «ТТВ»відбулись у 2008 р. Подібні акти податковою інспекцією у 2008 р. не складались. Тому, посилання ДПІ про відсутність підприємства ПФ «ТТВ» за юридичною/фактичною адресою у 2009 р. не має ніякого відношення до тих правовідносин, які відбулись у 2008 р.

В акті перевірки зазначено, що останній рух грошових коштів по рахунку №260080105813, який належав ПФ «ТТВ», було здійснено 06.01.2009 р.

Вищевикладене підтверджує, що у 2008 р. приватна фірма «ТТВ»здійснювала фінансово-господарську діяльність.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень рішень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд визнає висновки ДПІ у Комінтернівському районі про порушення ТОВ «Атлант-Холдінг»вимог п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»необґрунтованими та безпідставними, що дає суду законні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Холдінг" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкові-повідомлення рішення від 26.02.2010 року №0000201540/0, від 22.03.2010 року №0000201540/1, від 05.05.2010 року №0000201540/2, винесені ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Холдінг" 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2010 року.

Суддя Шевченко О.В.