Рішення № 11497594, 28.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року                                                                      Справа №18/1567

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Оксюта В.В. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан”,

с. Главані, Арцизького району, Одеської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро”,

с. Зелений Ріг, Жашківського району, Черкаської області

про стягнення 42,46 тонн гороху вартістю 38220 грн. 00 коп., 50,49

тонн ячменю вартістю 75740 грн. 00 коп., 23013 грн. 05 коп. пені, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан” до товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 13 липня 2009 року в розмірі 136 973 грн. 05 коп., в тому числі: 42,46 тонн гороху вартістю 38220 грн. 00 коп., 50,49 тонн ячменю вартістю 75740 грн. 00 коп., 23013 грн. 05 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 серпня 2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26 серпня 2010 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 28 вересня 2010 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1567.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 13 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан” (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро” (замовник) було укладено договір про надання агротехнічних послуг.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, замовник доручив, а виконавець зобов’язався надати, у відповідності до умов даного договору агротехнічні послуги, а замовник в свою чергу зобов’язався прийняти виконану роботу та оплатити її вартість.

Згідно пункту 2.1.1. договору виконавець зобов’язався виконати попередньо узгоджені механізовані роботи, а саме: збирання ячменю озимого на площі 300 га, збирання пшениці на площі 300 га та збирання гороху на площі 60 га.

Попередньо узгоджені обсяги робіт можуть бути змінені у зв’язку з погодніми та іншими умовами. Фактичний обсяг виконаної роботи визначається в акті прийому –передачі виконаної роботи, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1. договору сторони домовилися, що на виконувані роботи встановлюються наступні розцінки: 300 грн. 00 коп. за збирання 1 га ячменю озимого і пшениці та 350 грн. 00 коп. за збирання 1 га гороху. Остаточна загальна сума договору визначається в акті прийому –передачі виконаної роботи, який є невід’ємною складовою частиною цього договору.

На виконання умов договору позивач за період з 13 липня 2009 року по 13 серпня 2009 року надав відповідачу послуги по збиранню сільськогосподарських культур на загальній площі 595 га, а саме: гороху - на площі 109, 2 га, ячменю - на площі 265,7 га, пшениці на площі - 220,1 га. Факт надання послуг підтверджується довідкою відповідача про виконання робіт від 12 серпня 2009 року та актом здачі - приймання виконаних робіт по договору (а.с. 30 –31).

З письмових пояснень позивача вбачається, що станом на 12 серпня 2009 року згідно договору від 13 липня 2009 року позивач надав відповідачу послуги по збиранню сільськогосподарських культур на площі 595 га, що підтверджується довідкою про виконання робіт від 12 серпня 2009 року. Тобто, вказною довідкою підтверджується, що станом на 12 серпня 2009 року роботи по збиранню сільськогосподарських культур на площі 595 га були виконані. Крім того, позивач зазначав, що в акті здачі –приймання виконаних робіт по договору від 13 липня 2009 року вказано, що в період з 13 липня 2009 року по 13 серпня 2009 року роботи були виконані на площі 595 га.

З вищевказаної довідки слідує, що роботи були виконані станом на 12 серпня 2009 року, а отже, акт було підписано на наступний день -13 серпня 2009 року. Та обставина, що станом на 13 серпня 2009 року роботи зі збирання сільськогосподарських культур вже були виконані підтверджується рахунком на оплату від 13 серпня 2009 року №23 та податковою накладною від 13 серпня 2009 року №23.

Також позивач у своєму поясненні зазначав, що акт виконаних робіт був підписаний саме 13 серпня 2009 року, оскільки дані обставини не спростовуються відповідачем, крім того, станом на 19 серпня 2009 року відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт згідно акту.

Під час розгляду справи відповідач не спростував належними доказами доводи позивача, щодо дати підписання акту виконаних робіт.

Загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 183960 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ –30660 грн. 00 коп., з яких:

-          38220 грн. 00 коп. (350 грн./га х 109,2 га) –вартість робіт по збиранню гороху;

-          79710 грн. 00 коп. (300 грн./га х 265,7 га) - вартість робіт по збиранню ячменю;

-          66030 грн. 00 коп. ( 300 грн./га х 220,1 га) - вартість робіт по збиранню пшениці.

13 серпня 2009 року з метою отримання оплати вартості виконаних робіт, позивач надіслав відповідачу рахунок за №23 на загальну суму 183960 грн. 00 коп., з яких: 31850 грн. 00 коп. –оплата вартості робіт по збиранню гороху, 121450 грн. 00 коп. –оплата вартості робіт по збиранню зернових та 30660 грн. 00 коп. –ПДВ.

Проте, відповідач лише частково здійснив оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 70000 грн. 00 коп., зокрема 20 серпня 2009 року відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 20 000 грн. 00 коп. та 29 жовтня 2009 року –50000 грн. 00 коп., що підтверджується копією виписки з особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан”.

Оскільки відповідачем було сплачено 70000 грн. 00 коп. за збирання зернових згідно акту виконаних робіт та договору від 13 липня 2009 року (без зазначення конкретного виду сільськогосподарської культури), що вбачається з виписки особового рахунку позивача, останній зарахував грошові кошти в розмірі 70000 грн. 00 коп. в погашення оплати вартості виконаних робіт по збиранню зернових наступним чином:

-          66030 грн. 00 коп. було зараховано в погашення боргу відповідача по оплаті вартості робіт по збиранню пшениці, у зв’язку чим борг відповідача з оплати вартості робіт по збиранню пшениці було погашено в повному обсязі;

          - 3970 грн. 00 коп (70000 грн. 00 коп. –66030 грн. 00 коп.) в погашення

боргу відповідача з оплати вартості робіт по збиранню ячменю, у зв’язку з чим борг відповідача по оплаті вартості робіт по збиранню ячменю склав 75740 грн. 00 коп. (79710 грн. 00 коп. –3970 грн. 00 коп.).

Пунктом 3.2.1. договору передбачено, що замовник проводить оплату вартості виконаних робіт на протязі 2 – х діб після закінчення робіт на черговому полі. Оплата здійснюється зерном зібраної культури з даного поля на суму виконаних робіт згідно акту. Зерно оцінюється по заліковій вазі по закупівельних цінах, які діють на найближчому елеваторі на день передачі зерна.

Найближчим до товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро” елеватором є відкрите акціонерне товариство “Жашківський елеватор” (місцезнаходження: Черкаська область, м. Жашків, вул. Вокзальна,1).

Згідно листа даного елеватору від 26 травня 2010 року №208 відкрите акціонерне товариство “Жашківський елеватор” не проводить закупівлю зерна і не може надати відомості про закупівельні ціни на зерно, так само як і не проводить моніторингу цін на зерно, які складаються на зерновому ринку.

Відповідно до експертного висновку №О-341 від 25 травня 2010 року, наданого експертом Черкаської торгово –промислової палати, станом на травень місяць 2010 року в Черкаському регіоні склались наступні закупівельні ціни на зерно:

- ячмінь товарний 920 грн. 00 коп. –950 грн. 00 коп. за тонну;

- ячмінь фуражний 900 грн. 00 коп. –920 грн. 00 коп. за тонну;

- горох жовтий 1500 грн. 00 коп. –2100 грн. 00 коп. за тонну.

Позивач здійснив розрахунок боргу, виходячи з мінімальної закупівельної ціни на зерно відповідної сільськогосподарської культури, а саме: 900 грн. 00 коп. за тонну ячменю фуражного та 1500 грн. 00 коп. за тонну гороху.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

В пункті 3.2.2. договору зазначено, що замовник також може зробити сплату в грошовому вигляді виконавцю, попередивши про це в терміни передбачені в п.3.2.1.

Однак, відповідач не здійснив в повному обсязі оплату вартості виконаних робіт ні шляхом передачі зерна на загальну суму 113960 грн. 00 коп., ні шляхом сплати на користь позивача зазначеної грошової суми.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 42,46 тонн гороху (38 220 грн. 00 коп./900 грн./т.) вартістю 38220 грн. 00 коп. та 50,49 тонн ячменю (75740 грн. 00 коп./ 1500 грн. 00 коп./т.) вартістю 75740 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.4. договору остаточний розрахунок по даному договору проводиться на протязі 3 –х банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Як зазначалося вище, 13 серпня 2009 року сторони підписали акт здачі -приймання виконаних робіт (з урахуванням письмових пояснень позивача, а також положень п.п. 3.2.4., 3.2.5., 3.3. договору).

Отже, з урахуванням п. 3.4. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за виконані роботи зі збирання сільськогосподарських культур до 18 серпня 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за виконані роботи в повному обсязі, а також не було спростовано доводи позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 42,46 тонни гороху вартістю 38220 грн. 00 коп. та 50,49 тонни ячменю вартістю 75740 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків передбачених договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несплаченої суми за кожну добу прострочення до повного проведення розрахунків.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 23 013 грн. 05 коп. пені нарахованої за період з 18 серпня 2009 року по 14 липня 2010 року, з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ).

В цій частині позову судом враховано наступне:

Частиною 2 ст. 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3 зазначеного Кодексу).

Частиною 2 ст. 4 ГК України передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони є суб'єктами господарювання, саме положеннями Господарського кодексу України має регулюватись їх діяльність, а тому ГК України в даному випадку має значення спеціального закону у сфері правового регулювання тих майнових відносин, учасниками якого є суб'єкти господарювання.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов'язання, то це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Між тим, стягнення штрафних санкцій за порушення саме грошових зобов'язань передбачено у частині 6 цієї ж статті, в якій зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, пеню може бути застосовано у разі несвоєчасного виконання не лише грошового зобов'язання (при цьому судом враховано висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України, від 07 червня 2005 року, № 35/475-04 “Про стягнення пені за прострочення поставки продукції”, яку залишено без змін Постановою Верховного Суду України від 27 вересня 2005 року).

          Проте, слід вказати, що позивачем при нарахуванні пені порушено норми ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору не передбачено, що нарахування пені здійснюється понад строки передбачені ч.6 ст.232 ГК України.

Крім того, позивачем допущено помилку при визначенні початку періоду нарахування пені, оскільки як зазначалося вище відповідач повинен був остаточно розрахуватися з позивачем за виконані роботи до 18 серпня 2009 року. Таким чином, з урахуванням ст. 253 ЦК України нарахування пені починається з 19 серпня 2009 року.

Отже, розмір пені нарахований на суму боргу 183960 грн. 00 коп. за період 19 серпня 2009 року (20 серпня 2009 року відповідачем сплачено 20000 грн. 00 коп.) складає 103 грн. 32 коп.

Розмір пені нарахований на суму боргу 163960 грн. 00 коп. (183960 грн. 00 коп. - 20000 грн. 00 коп.) за період з 21 серпня 2009 року по 28 жовтня 2009 року ( 29 жовтня 2009 року сплачено відповідачем 50000 грн. 00 коп.) складає 6354 грн. 01 коп.

Розмір пені нарахований на суму боргу 113960 грн. 00 коп. (163960 грн. 00 коп. –50000 грн. 00 коп.) за період з 29 жовтня 2009 року по 18 лютого 2010 року (дата закінчення строку нарахування штрафних санкцій встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 7232 грн. 56 коп.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 13689 грн. 89 коп. пені, а в решті вимог про стягнення 9323 грн. 16 коп. пені, слід відмовити, в зв’язку з невірним нарахуванням.

Під час розгляду справи, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь оплату послуг адвоката в розмірі 15000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат.

В контексті ст. 44 ГПК України, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно з ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Частиною 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Суми які підлягають сплаті за послуги адвоката, відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги від 17 травня 2010 року укладеного між адвокатським об’єднанням “Юридична компанія “Лекс Ноледж” (компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан” (клієнт), компанія зобов’язалася надати правову допомогу відносно захисту прав та представницьких інтересів клієнта при вирішення питання (спору) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро” на користь клієна суми заборгованості за договором б/н від 13 липня 2009 року.

Згідно п. 5.2. договору товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан” зобов’язалося сплатити компанії протягом 30 днів з моменту підписання цього договору гонорар у розмірі 15000 грн. 00 коп.

12 липня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан” згідно рахунку –фактури №1/1 7-08-10 від 17 травня 2010 року сплатило компанії гонорар в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №90 від 12 липня 2010 року.

У пункті 12 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04 березня 1998 року №02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи”.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно – правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду та складність справи тощо.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 13 978 грн. 50 коп.. за надані послуги адвоката (з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимогам та фактично сплаченій сумі адвокатських послуг).

З урахуванням заявлених позовних вимог, складності даного спору, тривалості розгляду справи, суд дійшов висновку, що дана сума адвокатських витрат не є завищеною, оскільки становить близько 10 % ціни позову.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

          Згідно ст. 3 п.2 підпункту “а” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року розмір ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з платіжного доручення №111 від 27 липня 2010 року позивачем сплачено державне мито за розгляд позову лише 1 369 грн. 05 коп., тоді як 1% від ціни позову становить 1 369 грн. 73 коп.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету України 0,68 грн. недоплаченого державного мита.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг -Агро”, с. Зелений Ріг, Жашківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 33954075 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан”, вул. Леніна, 122, с. Главані, Арцизького району, Одеської області, ідентифікаційний код 32506526 - 42,46 тонни гороху вартістю 38220 грн. 00 коп., 50,49 тонни ячменю вартістю 75740 грн. 00 коп., 13689 грн. 89 коп. пені, 1276 грн. 45 коп. витрат на сплату державного мита, 219 грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 13978 грн. 50 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Главан”, вул. Леніна, 122, с. Главані, Арцизького району, Одеської області, ідентифікаційний код 32506526 в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 - 0,68 грн. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 01 жовтня 2010 року.