Рішення № 11497588, 30.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30 вересня 2010 року                                                            Справа №06/1429

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Макеєв В.Ф. –за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Домінант"

до приватного підприємства "Сталь"           

про стягнення 157 089 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –157 089 грн. 60 коп.., у тому числі: 117135 грн. 89 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості отриманого у позивача товару, 12543 грн.91 коп. 3 % річних, 27409 грн. 80 коп. інфляційні нарахування.

До прийняття рішення по справі позивач направив суду клопотання від 30.09.2010 та уточнений розрахунок позовних вимог, просить стягнути 156749 грн. 39 коп. у тому числі: 116535 грн. 89 коп. борг, 12803 грн. 70 коп. річні, 27409 грн. 80 коп. інфляційні нарахування.

Відповідач відзивом на позов від 30.09.2010 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує посилаючись на те що фактично основний борг становить 68903 грн. 46 коп. оскільки сторони не узгодили за якою ціною має сплачуватись товар, ціна на який змінилась за настання світової кризи. Вважає безпідставним нарахування 3 % річних та інфляційних витрат оскільки: у відповідності до п. 8.1 договору у разі настання певних обставин, що перешкоджають будь-якої зі сторін виконати взяті на себе зобов’язання за даним договором, сторона що не виконує повністю зобов’язання, звільняється від відповідальності за невиконання умов договору.

Під час дії договору настала світова фінансова криза, яка позначилась насамперед у галузі будівництва та металургії.

У задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

14 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №.14/04-2008.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується у порядки і строки, встановлені договором передати товар у власність Покупцю (відповідачу), а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених в даному договорі.

Згідно п. 2.1 договору поставка товару за даним договором здійснюється партіями. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється у відповідній партії, вказується у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.1 договору Покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов’язаний здійснити повну оплату за товар у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів від дня поставки, якщо інше не оговорено у специфікації (згідно специфікації оплата на протязі 20 банківських днів з моменту поставки товару).

Згідно п. 9.1 договору даний договір діє до 31.12.2010.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару по видаткових накладних № ЦРН –000020 від 10.06.2008(рахунок № ЦСФ –000026), накладна № ЦРН –000021 від 10.06.2008 (рахунок № ЦСФ –000024), накладна № ЦРН –000025 від 12.06.2008 ( рахунок № ЦСФ 000028), накладна № ЦРН 000056 від 31.07.2008 ( рахунок № ЦСФ 000050) на підставі довіреностей № 140376 від 09.06.2008, № 792404 від 28.07.2008 на загальну суму 426699 грн. 20 коп.

Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі –127282 грн.12 коп.

Згідно акта від 27.08.2009 позивач та відповідач здійснили залік зустрічних вимог на суму 3432 грн. 00 коп., крім того позивач повернув частину товару згідно видаткових накладних № Ц –00000001 від 19.03.2009, № Ц –00000002 від 19.03.2009, № Ц –00000003 від 19.03.2009, № Ц –00000004 від 31 .03.2009, № Ц –00000005 від 31.03.2009 № Ц - 00000006 від 31.03.2009 на загальну суму 178849 грн.19 коп.

Згідно розрахунку позивача на день подання позову борг становив (426699 грн. 20 коп. –127282 грн. 12 коп. –178849 грн. 19 коп. –3432 грн. 00 коп. = 117135 грн. 89 коп.).

30.09.2010 позивач надіслав уточнений розрахунок позовних вимог, в якому вказав, що борг становить 116535 грн.89 коп., 3% річних становить 12803 грн. 70 коп., інфляційні нарахування 27409 грн. 80 коп.

Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактур, довіреністю, частковою оплатою, актом взаємозаліку зустрічних вимог та поверненням частини товару, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору №.14/04-2008 від 14.04.2008 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 600 грн. 00 коп. основного боргу позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз’яснив наслідки відповідних процесуальних дій.

При зміні розміру позовних вимог позивач повинен направити відповідачу уточнений розрахунок про збільшення суми 3% річних. Позивач не надав суду таких доказів.

У разі коли порядок подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, відмови від позову не дотримано, господарський суду розглядає по суті первинно заявлені вимоги.

Суд погоджується з первинним розрахунком позивача при нарахуванні інфляційних, річних.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 156489 грн. 60 коп. (116535 грн. 89 коп. борг + 12543 грн.91 коп. річні + 27409 грн. 80 коп. інфляційні). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 600 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі слід припинити.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов судом не приймаються .

Факт отримання товару підтверджено накладними, довіреностями, рахунками-фактури, частковою оплатою та частковим поверненням товару.

Товар прийнятий відповідачем по кількості, асортименті та за цінами, які вказані у специфікації та видаткових накладних.

У видаткових накладних, по яких отриманий товар, в графі «прийняв товар»стоїть підпис особи, на ім’я якої видана довіреність.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV (Зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для введення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом. Без неї не можуть бути виписані інші первинні документи, а саме: накладна –вимога, товарно-транспортна накладна, які є дозволом для здійснення господарської операції з відпуском цінностей.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково.

На вимогу кредитора боржник зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені проценти є не мірою відповідальністю, а платою за користування чужими грошовим коштами і, отже, стягуються незалежно від вини боржника.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.4 ст.80, ст.82 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Сталь" м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 38/7, код 32034140 на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Домінант» м. Дніпропетровськ, провулок Білостоцького, 4А, кв.3, код 30325585 –116535 грн. 89 коп. боргу, 12543 грн. 91 коп. річні, 27409 грн. 80 коп. інфляційні, 1564 грн. 90 коп. витрати по сплаті держмита, 235 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 600 грн. 00 коп. боргу провадження припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя           І.А.Анісімов

Рішення підписано 30.09.2010