Рішення № 11497317, 29.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.10 Справа № 20/12/10

Суддя

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 м. Київ, вул. Вєтрова, 3) в особі Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 м. Київ, вул. Жилянська, 108-А)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (72301 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Профінтерна, 15)

Про стягнення 119 700,00 грн. неустойки

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Найденко І.О. (довіреність №1327 від 23.06.2010р.)

Від відповідача – Хорошко С.В. (довіреність №б/н від 09.08.2010р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача 119 700 грн. неустойки (штрафу, пені) за порушення строків поставки продукції за договором №25/21/643 від 13.07.2009р.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/12/10, судове засідання призначено на 29.09.2010р.

У судовому засіданні 29.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступним. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №25/21/643 від 13.07.2009р. та протоколу розбіжностей від 29.07.2009р. до нього відповідач зобов’язався поставити (включаючи установку та пусконалогодження) автономні кондиціонери в строк –10.09.2009р. Датою поставки згідно з п.4.4 договору вважається дата в видатковій накладній на продукцію. Згідно з видатковою накладною №РН-0000237 відповідач здійснив поставку 12.11.2010р., тобто прострочка поставки склала 63 дні (з 11.09.2009р. по 12.11.2009р.). У зв’язку з цим, на підставі п.7.2 договору за порушення строків поставки позивачем нарахована пеня в розмірі 0,1% від вартості продукції за кожен день прострочення, яка склала 56 700 грн., та штраф в розмірі 7% вартості товару за прострочення поставки понад 30 днів в розмірі 63 000 грн. На підставі викладеного, умов договору, ст.ст.526, 527, 532, 550, 551, 611 ЦК України, ст.193, 197, 202, 217, 218, 222, 230, 231 ГК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача загальну суму 119 700 грн. неустойки та судові витрати.

          Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступним. Виходячи зі змісту ст. 180 ГК України, ст.ст.628,631 ЦК України, договір вважається укладеним з дати досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов –29.07.2009р. Порядок розрахунків сторони встановили відповідно до протоколу розбіжностей, складеному та підписаному сторонами 29.07.2009року. Прострочення поставки з боку відповідача не було, зважаючи на те, що авансування у розмірі 30% від суми договору позивачем здійс нено лише 16.09.2009 року, (із затримкою на 39 календарних днів, в розрахунку від 08.08.2009 року (кінцевої дата здійснення авансування), тобто навіть на тиждень пізні ше того строку, коли відповідач (за умови своєчасного внесення передплати) вже міг би поставити позивачу обумовлену договором продукцію. Отже, на думку відповідача, договірний максимально допустимий строк поставки при належному виконанні пози вачем своїх зобов'язань становить - через 33 календарних дні після здійснення авансо вого платежу, дату якого взято 08.08.2009 року (як граничну дату його здійснення). Затримка покупця при оплаті авансового платежу становить 39 календарних днів. З урахуванням вимог ст. 538, 693 ГКУ та, головне, згідно умов підписаного сторо нами Протоколу розбіжностей (щодо пропорційного перенесення строків належної пос тавки у разі затримки авансу), відповідач на виконання поставки мав 72 = (33 + 39) ка лендарних дні з моменту фактичного здійснення авансової оплати (16.09.2009 року), тобто до 27.11.2009 року включно. Таким чином, поставка кондиціонерів 12.11.2009 року з боку відповідача була здійснена своєчасно та без порушень, до того ж слід зазначити, що більша частина поста вки продукції біля 90 % була здійснена ще на початку жовтня 2009 року, але так як згідно умов договору датою поставки вважається дата вказана в накладній, то здійснення постав ки у повному обсязі слугувало для сторін підставою для підписання накладної, в якій за значена дата повної поставки продукції без урахування попередніх поставок. Крім того, як зазначається у листі позивача вих.№ 35/14714 від 16.11.2009 року, саме через технічну неготовність позивача та відсутність у позивача додаткового облад нання (шаф управління, вогнезатримуючих клапанів тощо), ВП „Атом комплект” з власної вини був не готовий до монтажу та пуску вже поставлених відповідачем кондиціонерів. У позивача немає ніяких правових під став для стягнення неустойки у судовому порядку, оскільки з боку від повідача договірні обов'язки порушені не були, при цьому зважаючи на встановле ний факт порушення зобов'язання з боку позивача на 39 днів щодо здійснення авансування в розмірі 270 000 грн., то з огляду на п. 7.1. Договору відповідач має за конне право вимагати компенсацію завданих збитків на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. З урахування доповнення до відзиву, відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Атомкомплект” (Покупець, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (Постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №25/21/643, датований 13.07.2009р., згідно з яким відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (включаючи влаштування та пусконалагодження) автономних кондиціонерів (Продукція), а позивач –прийняти та оплатити цю продукцію.

          29.07.2009р. сторонами було підписано протокол розбіжностей до договору поставки, який є його невід’ємною частиною.

Найменування, загальна кількість продукції, номенклатура, ціна та строки поставки вказуються в Специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Сума договору складає 900 000 грн. (п.п.1.2, 3.1, 3.2, додаток №1 до договору –Специфікація №1).          

          Відповідно до п.п.4.1, 4.4 договору, Специфікації та протоколу розбіжностей до договору строк поставки продукції –10.09.2009р. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад отримувача.

          Матеріали справи свідчать, що обумовлена договором продукція була поставлена відповідачем та прийнята позивачем згідно з видатковою накладною №РН-000237 від 12.11.2009р. на суму 900 000 грн.. 30.11.2009р. сторонами підписано Акт приймання-передачі ТМЦ №07-197 продукції, переданої згідно з вказаною накладною.

У пункті 7.2 договору сторони встановили, що за порушення строків поставки продукції постачальник зобов’язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочки, але не більше 10% вартості. За прострочку поставки продукції понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

У зв’язку з порушенням відповідачем строку поставки, прострочка якої склала 63 дні (з11.09.2009р. по 12.11.2009р.), позивач на підставі вищезазначеного пункту договору просить стягнути з відповідача суму 56 700 грн. пені та 63 000 грн. штрафу.

12.01.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію №8198/51 від 30.12.2009р. з вимогою про сплату неустойки в розмірі 119 700 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст.549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Факт порушення передбачених договором строків поставки продукції суд вважає доведеним. Разом цим, при вирішенні даного спору слід враховувати наступне.

          Згідно з п.3.4, 3.5 (з урахуванням протоколу розбіжностей від 29.07.2009р.) продукція оплачується покупцем за ціною, вказаною в Специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переводу на поточний рахунок постачальника. Покупець перераховує аванс в розмірі 30% від загальної вартості договору, що складає 270 000 грн. з ПДВ протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору, після надання постачальником банківської гарантії або договору страхування згідно з п.11.6. Допускається оплата авансу частками. При оплаті авансу пізніше вказаного строку поставка продукції переноситься пропорційно на строк, що дорівнює строку затримки перерахування авансу; - остаточна оплата продукції в розмірі 70% від загальної суми договору –після підписання акта приймання-передачі продукції до 30.01.2010р.

У судовому засіданні сторони підтвердили, що з урахуванням протоколу розбіжностей договір укладено 29.07.2009р.. Таким чином, позивач повинен був сплатити аванс до 08.08.2009р. Відповідно до представлених суду документів, в тому числі позивачем, на виконання умов п.11.6 договору постачальник 24.07.2009р. підписав зі страховою компанією договір страхування забезпечення виконання договору №25/21 від 13.07.2009р., страховий сертифікат №001629. Згідно з платіжним дорученням №1565 позивач здійснив оплату авансу в розмірі 270 000 грн. 16.09.2009р., тобто пізніше на 39 днів, ніж був зобов’язаний.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням умов п.3.5 договору, ст.ст. 538,693 ЦК України строк поставки (10.09.2009р.) перенесено на строк, що дорівнює строку затримки перерахування авансу, а саме –до 19.10.2009р. Фактично поставка здійснена 12.11.2009р., тобто з прострочкою на 24 дні.

Враховуючи викладене, позивач має право на підставі п.7.2 договору нараховувати пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочки, що складає 21 600 грн. (900 000 х 0,1%х24). Підстави для нарахування штрафу (7%) відсутні, оскільки прострочка поставки не перевищила тридцяти днів.

Суд вважає необґрунтованим ствердження відповідача про відсутність факту прострочки поставки і розрахунок відповідача, наведений у відзиві, оскільки строк поставки був чітко встановлений конкретною датою, а не залежав від календарних днів після здійснення авансового платежу. При цьому суд також не бере до уваги посилання відповідача на лист вих. №35/14714 від 16.11.2009р., оскільки предметом спору є стягнення неустойки за порушення строку поставки, а не монтажу та пуску поставленого товару.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 216 грн. витрат на державне мито та суму 42 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (72301 м.Мелітополь Запорізької області, вул. Профінтерна, буд.15, код ЄДРПОУ 00217857, п/р 26008079101 в Мелітопольській філії ВАТ “Банк КІПРУ” м.Мелітополь, МФО 313281) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 м. Київ, вул. Жилянська,108-А, код ЄДРПОУ 26251923, п/р 2600812082 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) суму 21 600 грн. неустойки (пені), 216 грн. витрат на державне мито та суму 42 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 01.10.2010 р.