Рішення № 11497310, 07.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.10 Справа № 24/236/10

Суддя

За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до Українсько-німецького спільного підприємства “Алкор”, Запорізька область, м. Вільнянськ

про стягнення суми 7393,50 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача – Івахніна А.В. (дов. № 2243/4 від 13.02.2009р.);

Від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат в порядку регресу, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування 7393,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/236/10, судове засідання призначено на 07.09.2010р.

07.09.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, п. 38.2 ст. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвала суду направлена відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві. Відповідно до п. 3.6 Роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2006 року на автодорозі Вільнянськ-Купріянівка з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем “ИЖ 2717-90” з номерним знаком НОМЕР_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах з Українсько-німецьким спільним підприємством “АЛКОР”. Автомобіль “ИЖ 2717-90” з номерним знаком НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП належав відповідачу.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.03.2006 року у справі № 3-636/06, дії водія ОСОБА_1, який порушив п.п. 11.2, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, визнано протиправними, встановлено, що ДТП сталася з його вини.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП також підтверджується рішеннями апеляційного суду Запорізької області від 11.01.2010р. та від 30.06.2010р.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль “RENAULT-11”, реєстр. № НОМЕР_2, який належав ОСОБА_2.

Внаслідок пошкодження вказаного автомобіля його власнику –Моторному (транспортному) страховому бюро України була спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується висновком спеціаліста експертного, автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості шкоди у результаті ДТП, згідно з яким розмір матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля “RENAULT-11”, що пошкоджений в результаті ДТП з урахуванням ПДВ становить 9368,38 грн.

Як свідчать матеріали справи, на дату ДТП, відповідач не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних, транспортних засобів.

Договірних зобов’язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Із змісту ст. 11 ЦК України слідує, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Так, Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 цього Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 цього Закону, позивач 03.07.2006р. платіжним дорученням № 527 здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 7393,50 грн., керуючись нормами п. 41.1 ст. 41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП та наказом про сплату № 508 від 30.06.2006р.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначене також вбачається із змісту п. 38.2.1 ст. 38 Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, якою визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як вже зазначалось, постановами апеляційного суду Запорізької області від 11.01.2010р. та 30.06.2010р. з’ясований факт про те, що ДТП сталося з вини водія УНСП “Алкор” ОСОБА_1., і тому, УНСП “Алкор” як власник джерела підвищеної небезпеки в силу ст. ст. 1187, 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зобов'язаний відшкодувати суму відшкодування в порядку регресу в розмірі понесених витрат Моторного (транспортного) страхового бюро України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82 , 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства “Алкор” (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, пр. Алкоровський, буд.3) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) суму 7393 грн. 50 коп. страхового відшкодування в порядку регресу , суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України “20”.09.2010р.

суддя Т.А. Азізбекян

Суддя Т.А. Азізбекян