Рішення № 11497299, 21.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "21" вересня 2010 р. Справа № 18/715

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Венгловська Н.Л. - головний бухгалтер, довіреність

№НС-01/142434 від 30.06.2010р.;

від 1 відповідача: не з'явився;

від 2 відповідача: Осіпенко О.В., довіреність;

розглянув справу за позовом Державний заклад "Коростенська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Південно-Західній залізниці" Міністерства охорони зодоров'я України (м.Коростень Житомирська область)

до 1) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради (м.Коростень)

2) Управління пенсійного фонду України в м.Коростень (м.Коростень)

про зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень, та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради 61657,92грн.,

Позивачем пред'явлено позов про зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення суми штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн. та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради 61657,92грн. заборгованості по доплаті за роботу на радіоактивних забруднених територіях, додаткових і щорічних відпустках, внесків до спеціальних фондів розрахунково-касовому обслуговуванню, а також штрафу в розмірі 5330грн.13коп. та пені в розмірі 304грн.64коп., застосованих до позивача згідно рішень Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень від 11.02.2010р. за №№190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198 за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2010р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Управління пенсійного фонду України в м.Коростень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.76, 90), на виконання вимог ухвали суду надав письмове пояснення, в якому зазначає, що штраф в сумі 5330,13грн. та пеня в розмірі 304,64грн. є збитками для позивача, однак вказані штрафні санкції на даний час несплачені Пенсійному фонду, оскільки у ДЗ "Коростенської лінійної санітарно-епідеміологічної станції" відсутні кошти на вказані цілі.

Представник 1 відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача-1 у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.89). Раніше, в адресованому господарському суду письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.85) відповідач-1 повідомив, що позовні вимоги визнає частково на суму 37032,29грн.; що стосується стягнення з відповідача-1 штрафних санкцій, застосованих управлінням ПФУ в м.Коростень до позивача, просить суд відмовити в задоволенні даної вимоги за безпідставністю.

Представник відповідача-2 в судове засідання надав заперечення на позовну заяву (а.с.92-93), в якому зазначає, що спір за участю управління Пенсійного фонду України є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме, органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, за таких обставин вважає, що позов не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки містить вимоги, розгляд яких не відноситься до компетенції господарських судів, у зв'язку з чим просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Внаслідок Чорнобильської катастрофи, місто Коростень Житомирської області було віднесено до зони радіоактивного забруднення і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст.ст. 20, 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. (далі-Закон), передбачені компенсації та пільги громадянам, віднесеним до І та ІІ категорії.

Відповідно до ст.37 Закону, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Відповідно до ст.39 Закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ст.63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005р. (далі-Порядок) визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці (п.1 Порядку).

Відповідно до п.2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Згідно з п.4 Порядку, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам і т.д.

Відповідно до ч.3 ст.37 вищезазначеного Закону, грошова допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Згідно п.5 Порядку, соціальні виплати, доплати (види допомоги) проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 зобов'язань, передбачених чинним законодавством України, за період з червня 2009р. по грудень 2009 року за останнім утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 56023,39грн., з яких: 54308,89грн. видатки, пов'язані підвищеною оплатою праці, надання відпусток, внески до спеціальних фондів, стипендії та 1714,50грн. допомога на чисті продукти харчування, що підтверджується розрахунками видатків для виплати компенсацій та допомог особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.31-34;39-47). Наявність заборгованості в сумі 56023,39грн. не заперечується відповідачем-1, що вбачається із акту звірки розрахунків станом на 01.02.2010р., підписаним повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.10) а також із відзиву на позовну заяву (а.с.85).

Під час розгляду справи в суді відповідач-1 частково сплатив на користь позивача борг у сумі 18991,10грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с.79), тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18991,10грн. необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Таким чином несплаченою залишилась сума 37032,29грн., яку відповідач 1 визнав, що також вбачається із відзиву на позовну заяву та з акту звірки взаєморозрахунків станом на 26.08.2010р., підписаним повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.78).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради 37032,29грн. заборгованості такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 збитки, а саме: штраф в сумі 5330,13грн. та пеню в розмірі 304,64грн., застосованих до позивача згідно рішень Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені, посилаючись на те, що вказані збитки завдані позивачу у зв'язку з невчасним перерахуванням Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради бюджетних коштів.

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення вказаних збитків, оскільки позивачем не надано доказів їх фактичного понесення.

Дійсно, згідно ст.611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: і відшкодування збитків. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).

Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язання виникає за наявності: збитків, протиправності дій (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен відшкодувати збитки позивачеві.

Проте, позивач не надав належних доказів, які би свідчили про те, що йому причинено збитки, про що суд зазначав вище.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення в м.Коростень штрафу в розмірі 5033,13грн. та пені в розмірі 304,64грн. є необґрунтованими, тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову цій частині.

Що стосується вимоги позивача про зупинення дії рішень Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення суми штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві ставить вимогу про зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень від 11.02.2010р. за №№190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198, на підставі яких до позивача було застосовано штраф в розмірі 5330,13грн. та пеня в розмірі 304,64грн. за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків (зупинення стягнення фінансових санкцій). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що страхові внески до Пенсійного фонду України в м.Коростень не були вчасно перераховані у зв'язку з тим, що відповідач 1 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради не провів вчасне фінансування з державного бюджету; при цьому позивач посилається на ст.ст.17, 18, 104, 117 та ст.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесенні до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Пунктом 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції визначено як публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно приписів ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У даній справі позивач просить зупинити дію рішень Управління Пенсійного фонду України, яке є суб'єктом владних повноважень згідно приписів Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30.04.2002р.

Приписами зазначеного положення встановлені основні завдання та функції управління Пенсійного фонду. Згідно п.3.2. зазначеного положення начальник Управління, зокрема, у встановленому порядку розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно з законодавством, виносить рішення про застосування фінансових санкцій.

Таким чином, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій, Управління Пенсійного фонду України діяло саме як суб'єкт владних повноважень у сфері контролю надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирання у встановленому порядку відповідної звітності, а тому даний спір є публічно-правовим та, відповідно на нього поширюється компетенція адміністративних судів.

Приписами ч.3 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але с у д у порядку з а б е з п е ч е н н я а д м і н і с т р а т и в н о г о п о з о в у може відповідною ухвалою з у п и н и т и д і ю р і ш е н н я суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Враховуючи вищевикладене, вимога про зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені може бути заявлена в якості забезпечення адміністративного позову у разі звернення позивача до адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, позов в частині зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки містить вимогу, розгляд якої не віднесено до компетенції господарських судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, господарський суд припиняє провадження у справі в частині зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення суми штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн. на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач 1 позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, заборгованість в сумі 37032,29грн. визнав, що вбачається із відзиву на позовну заяву та з акту звірки взаєморозрахунків станом на 26.08.2010р., підписаним повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (а.с.92-93).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 – Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради боргу в сумі 37032,29грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню. В частині стягнення основного боргу в сумі 18991,10грн. провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Господарський суд припиняє провадження у справі в частині зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн. на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. А в частині стягнення з відповідача-1 збитків, а саме, штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн.суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст. ст. 20, 21, 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 525, 526, 611 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 49, ч.1 п.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Кірова, 8, ідентифікаційний код 03192709)

на користь Державного закладу "Коростенська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Південно-Західній залізниці" Міністерства охорони здоров'я України (11512, м.Коростень, вул.Франка, 23, код ЄДРПОУ 01110914):

- 37032,29грн. основного боргу;

- 560,23грн. витрат по сплаті державного мита;

- 214,43грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18991,10грн. за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. Припинити провадження у справі в частині зупинення дії рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн. на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України.

5. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача - 1 збитків, а саме, штрафу в розмірі 5330,13грн. та пені в розмірі 304,64грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 4 прим. 1 - в справу 2 - позивачу 3- відповідачу 1 (рек. з повід.) 4- відповідачу 2