Рішення № 11497086, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р.                     Справа № 28/63пн                               

Господарський суд Донецької області у складі

Головуючого судді: Курило Г.Є.

Суддів Лейби М.О.

Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и дело”, м. Маріуполь

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:           

Від? позивача: Синюгін А.Ф.

Від відповідача: не з’явився.

Від третьої особи: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 17.05.2010р. по 20.05.2010р.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и дело”, м. Маріуполь про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 215/26-262-99-1 від 28.08.2007р. - вбудоване приміщення загальною площею 82,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 47, приміщення 166, А-9, та належить ТОВ „Слово и дело” на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 100000,00 грн., для задоволення кредиторських вимог АКБ „Укрсоцбанк” за договором відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 року, укладеним між АКБ „Укрсоцбанк” та Приватним підприємством „ЕЛ-сервіс”, м. Маріуполь.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007р., іпотечний договір №215/26-262-99-1 від 28.08.2007р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.03.2010р. порушив провадження у справі № 28/63пн та залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь. Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.

26.04.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява про припинення провадження по справі б/н від 26.04.2010р., відповідно до якої останній просить суд припинити провадження по справі на підставі п.5 ст. 80 ГПК України.

17.05.2010р. та 20.05.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшли заяви про уточнення позовних вимог №46-02/0572 від 12.05.2010р., відповідно до яких останній просить суд звернути достроково стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №215/26-262-99-1 від 28.08.2007р. – вбудоване приміщення загальною площею 82,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, б.47, приміщення 166, А-9, та належить ТОВ „Слово и дело” на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 100000,00 грн., для задоволення кредиторських вимог АКБ „Укрсоцбанк” на суму заборгованості за кредитом – 649422,99грн., суму заборгованості за відсотками – 30883,67грн., суму заборгованості за комісіями – 5790,69грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків – 598,27грн., пеню за несвоєчасне погашення комісій – 112,18грн., інфляційні витрати за відсотками – 877,44 грн., інфляційні витрати за комісіями – 164,52грн., штраф (відповідно до п. 4.2 договору) – 700,00 грн., 3% річних – 109,94 грн., всього 688659,70 грн. за договором відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 року, укладеним між АКБ „Укрсоцбанк” та ПП „ЕЛ-сервіс”. Суд приймає до уваги вказані уточнення та розглядає справу по суті.

Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 79 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду Донецької області від 16.08.2010р. розгляд справи здійснювався колегіально у складі суддів: головуючого судді Курило Г.Є., суддів Попкова Д.О., Лейби М.О.

Позивачем до канцелярії господарського суду Донецької області був наданий статут Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, затверджений рішенням загальних зборів акціонерів АКБ „Укрсоцбанк” від 09.03.2010р. протокол №1, в п.1.2. якого зазначено, що загальними зборами акціонерів 09.03.2010р. прийнято рішення про зміну типу Акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменування банку, Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”. В зв’язку з зазначеним суд змінює назву позивача з Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” м.Київ в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк, м. Донецьк на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м. Київ особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Донецьк.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України неодноразово відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд встановив:

28.08.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”. (правонаступником якого є позивач, кредитор) та Приватним підприємством „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь (позичальник, третя особа) був підписаний договір відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. (договір).

За своєю правовою природою договір №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Згідно з умовами вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання надати Приватному підприємству „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. договору).

Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо – „Транш”, а у сукупності „Транші”, зі сплатою 16% річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 цього договору, який є невід’ємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом „Тарифи”, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі 650000,00грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 28 серпня 2010 року на умовах, визначених цим договором (п. 1.1.1. договору).

Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п.3.3.6., 3.3.7. договору позичальник зобов’язаний погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п. 1.1.1., 3.3.15. цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п.п 2.4., 2.5. цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов’язань за договором (п. 7.3. договору).

Додатковою угодою №1 від 25.06.2008р. до договору сторони визначили тарифи на послуги з кредитування.

Приватне підприємство „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь звернулось до позивача з листами-заявками на кредит/транш на отримання кредитних коштів.

Факт отримання Приватним підприємством „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь грошових коштів траншами відповідно до п. 1.1.1 договору підтверджено матеріалами справи.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданного кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період останнього робочого дня попереднього місяця, по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі, за методом факт/360, де факт – це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а 360 – умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день погашення кредиту (п.2.3. договору).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок №206862150526 Відкритий в Маріупольському відділені Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” (п.2.4. договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.06.2008р. до кредитного договору за використаний ліміт кредитної лінії комісія складає 3% річних, яка нараховується за фактичну кількість днів в періоді (28-30-31/360) та згідно фактичної заборгованості за кредитом щомісячно в останній робочій день місяця.

Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок № 35786215152611 в Маріупольському відділені Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо в день сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора (п.2.5. договору).

Позивач доводить, а позичальник не спростовує, що всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконував своєчасно зобов’язання за кредитним договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.3.2.7. договору кредитор має право у випадках, передбачених у п.п. 2.13.3., 2.15.1. цього договору, у разі порушення позичальником зобов’язань, зазначених у п.п. 3.3.3. - 3.3.19. цього договору, а також, у разі порушення позичальником або третьою особою обов’язків, встановлених договорами, зазначеними в п. 1.3. цього договору, за письмовим повідомленням кредитора до позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дострокове протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання позичальником всіх своїх зобов’язань за договором, а саме: повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним.

Як встановлено судом, позивачем на адресу Приватного підприємства „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь було направлено лист-вимогу №1 вих. № 65.4-55 від 15.02.2010р., в якому зазначено, що в зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором (несплата процентів та комісій) банк вимагає дострокового припинення строку користування кредитом за договором відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. Факт направлення позивачем та отримання третьою особою вказаного вище листа-вимоги 18.02.2010р. підтверджується поштовим повідомленням.

Вимога позивача достроково погасити заборгованість по кредиту повністю відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України Приватне підприємство „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь свої зобов’язання з повернення позивачу отриманого кредиту не виконав.

Наданими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджується заборгованість Приватного підприємства „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь перед банком за кредитом – 649422,99 грн., за відсотками – 30883,67грн., за комісіями – 5790,69 грн.

У разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1., 3.3.15., 3.3.17., 2.4., 2.5., цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов’язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення (п. 4.1. договору).

На підставі п.4.1 договору відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. позивачем за період з 06.01.2010р. по 16.03.2010р. нарахована пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 598,27 грн. та пеня за несвоєчасне погашення комісії в сумі 112,18грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 598,27 грн. та пені за несвоєчасне погашення комісії в сумі 112,18грн., є таким, що підлягають задоволенню частково, а саме пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 590,07 грн. та пеня за несвоєчасне погашення комісії в сумі 110,63грн.

На підставі п.4.2 договору відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. позивачем нарахований штраф в сумі 700,00 грн.

Позичальник сплачує кредитору протягом 30 календарних днів з дати прострочення строку штраф за порушення вимог цього договору: п.п. 3.3.9. у сумі 400 грн. за кожний випадок;п.п. 3.3.10. у сумі 700 грн. за кожний випадок; п.п. 3.3.11. у сумі 700 грн. за кожний випадок; п.п. 3.3.12. у сумі 700 грн. за кожний випадок; п.п 3.3.13. у сумі 7000 грн. за кожний випадок; п.п. 3.3.14. у сумі 200 грн. за кожний випадок; п.п. 3.3.17. у сумі 400 грн. за кожний випадок; п.п. 3.3.18. у сумі 400 грн. за кожний випадок (п. 4.2. договору).

Позичальник зобов’язався щороку не пізніше 20 числа другого місяця року, наступного за звітним та щоквартально не пізніше 25 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним надавати кредиторові документи (п. 3.3.10 договору).

За твердженням позивача позичальник не надав до банку щоквартальну звітність. Доказів виконання позичальником п. 3.3.10 договору суду не надано.

Таким чином, позичальник правомірно нарахував штраф в розмірі 700,00 грн.

Крім того, позивач нарахував 3% річних від простроченої суми за період з 06.01.2010р. по 16.03.2010р. в сумі 109,94грн. та індекс інфляційні витрати за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. за відсотками в сумі 877,44грн. та за комісією в сумі 164,52грн.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних від простроченої суми за період з 06.01.2010р. по 16.03.2010р. підлягають задоволенню частково в сумі 102,55грн.

Суд зазначає, що позивачем невірно встановлений період нарахування індексу інфляції за період з грудня 2009р. по лютий 2010р., потрібно з січня 2010 по лютий 2010р.

Самостійно здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають інфляційні витрати за відсотками в сумі 495,29грн. та за комісією в сумі 92,87 грн.

В п.1.3. договору відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань перед кредитом за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальності „Слово и дело”: іпотечний договір № 215/26-262-99-1 від 28 серпня 2007року по приміщенню магазину заставною вартістю 1000000,00 грн.

Як встановлено судом, 28.08.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний іпотечний договір №215/26-262-99-1, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов’язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 215/26-261-99 від 28 серпня 2007 року, надалі за текстом – основне зобов’язання, наступне нерухоме майно – вбудоване нежиле приміщення загальною площею 82,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Металургів буд. 47, приміщення 166 А-9, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування від 06 січня 2005 року, посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької обл. Бодягіною І.І. за № 18 право власності на яке зареєстроване згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Маріупольського бюро технічної інвентаризації № 6254338 від 19.01.2005 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Маріупольського бюро технічної інвентаризації № 15686326 від 23.08.2007року реєстраційний номер 4200061 (п.1.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов’язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпеченої іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1. договору).

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, в тому числі шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п. 4.7 договору).

Як встановлено, судом даний договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Тулаіновим Е.А. – 28.08.2007р.

Іпотечний договір №215/26-262-99-1 від 28.08.2007р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про іпотеку”.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

          Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку”, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Обтяження майна іпотекою зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 28.08.2007р., Державному реєстрі іпотек 28.08.2007р.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до п. 1.3. договору іпотекою за цим договором забезпечуються: виконання зобов’язань, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов’язання, а також додатковими угодами/договорами про внесення змін до договору, яким обумовлене основне зобов’язання, згідно з яким буде змінюватись сума основного зобов’язання, строк і/або порядок його виконання (п. 1.3.1. договору); сплата можливої неустойки у розмірі, в строки та порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов’язання (п. 1.3.2. договору).

Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписом ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідно до листа-вимоги №1 вих. № 65.4-56 від 15.02.2010р. позивач попередив відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв’язку з невиконанням основного зобов’язання Приватним підприємством „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь за договором відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р.

Факт направлення позивачем на адресу відповідача вказаного вище листа-вимоги підтверджується відповідним поштовим повідомленням від 18.02.2010р

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Суд не погоджується з вимогою позивача, що початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації є 100000,00грн., оскільки сторони в іпотечному договорі визначили, що вартість предмету іпотеки складає 1000000,00грн. (п.1.2. іпотечного договору).

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про звернення стягнення на предмети іпотеки та встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ґрунтуються на законі, та підлягають задоволенню стосовно стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007 р. від 28.08.2007р., а саме: сума заборгованості за кредитом – 649422,99 грн., сума заборгованості за відсотками – 30883,67 грн., сума заборгованості за комісією – 5790,69 грн.,

пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 590,07 грн. та пені за несвоєчасне погашення комісії в сумі 110,63грн., інфляційні витрати за відсотками – 495,29 грн., інфляційні витрати за комісією – 92,87грн., штраф – 700, грн., 3 % річних - 102,55грн.

26.04.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява про припинення провадження по справі б/н від 26.04.2010р., відповідно до якої останній просить суд припинити провадження по справі на підставі п.5 ст. 80 ГПК України.

Всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути між сторонами у зв’язку з укладанням та виконанням положень цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників (п. 6.1. кредитного договору та 5.2. іпотечного договору).

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору та п.5.2. іпотечного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею і Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

В силу приписів статті 1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України “Про третейські суди”, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, в тому числі справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Оскільки спір виник стосовно звернення стягнення на нерухоме майно, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовом.

Таким чином суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Відповідачем було заявлено усне клопотання про проведення бухгалтерської експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Розглянувши та надав правову оцінку зазначеній заяві, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість, незаконність та недоведеність, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а такої потреби під час розгляду даної справи суд не вбачає.

Судові витрати, покладаються на сторони у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального України.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 47, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и дело”, м. Маріуполь, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства „ЕЛ-Сервіс”, м.Маріуполь, про звернення стягнення на предмет іпотеки, частково.

Звернути стягнення на вбудоване нежиле приміщення загальною площею 82,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 47, приміщення 166, А-9, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Слово и дело” (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 47, п/р 26001002501 у відділенні № 5 філії ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 3345786, ЄДРПОУ – 31132170) на праві власності, для погашення загальної заборгованості Приватного підприємства „Ел-Сервіс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп. Металургів, 47, ЄДРПОУ 30735920) перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 63, ЄДРПОУ 09334010, МФО 334011) по договору відновлювальної кредитної лінії №215/26-261-99 від 28.08.2007р., сума заборгованості за кредитом – 649422,99 грн., сума заборгованості за відсотками – 30883,67грн., сума заборгованості за комісією – 5790,69 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 590,07 грн., пеня за несвоєчасне погашення комісії в сумі 110,63грн., інфляційні витрати за відсотками в сумі 495,29грн. та за комісією в сумі 92,87грн., штраф – 700,00грн., 3 % річних – 102,55грн. шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна реалізації предмета іпотеки складає 1 000 000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и дело” (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 47, п/р 26001002501 у відділенні № 5 філії ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 3345786, ЄДРПОУ – 31132170) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 63, ЄДРПОУ 09334010, МФО 334011) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 6881,89грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,84грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 29.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2010р.

Головуючий суддя                               

Суддя М.О. Лейба

Суддя Д.О. Попков

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2010р.