Вирок № 114932162, 15.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/19494/23

пр. № 1-кп/759/1712/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в місті Києві судове засідання у кримінальному провадженні за № 12023100080003660 від 15.09.2023, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Білоцерківського р-ну Київської обл., українця, громадянина України, який здобув вищу освіту, неодружений, має малолітню дитину, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 13.09.2023 приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи біля магазину «Дніпро-М», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 72-А, в умовах воєнного стану, таємно викрав чуже майно, що належить ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М», яким розпорядився в подальшому на власний розсуд, чим завдав товариству майнової шкоди на суму 34 575 грн. (без урахування ПДВ).

Так, 13.09.2023 приблизно о 15 год. 25 хв., ОСОБА_3 перебував неподалік ринку «Шпалерний», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 74. Проїжджаючи вздовж ринку на автомобілі марки «Mercedes А170» н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 звернув увагу на вуличну викладку товарів магазину «Дніпро-М», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 72-А, та зупинив автомобіль навпроти вказаного магазину.

В подальшому, приблизно о 15 год. 28 хв., ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та підійшов до вуличної викладки, де звернув увагу на бензиновий генератор, який стояв на землі.

Продовжуючи знаходитись біля вуличної викладки магазину «Дніпро-М», за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 72-А, не маючи офіційного місця роботи та інших джерел доходів, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, ОСОБА_3 вирішив заволодіти бензиновим генератором з метою подальшого обернення його на свою користь та особистого збагачення.

З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що продавці-консультанти магазину обслуговували клієнтів та за його діями не спостерігають, взяв з вуличної викладки чуже майно, що належить ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М», а саме бензиновий генератор «Dnipro-M GX-70E», с.н. 49317000TLM08211505652, вартістю 34 575 грн. (без урахування ПДВ), який відтягнув до автомобіля та поклав до багажного відділення автомобіля марки «Mercedes А170» н.з. НОМЕР_1 .

Заволодівши таким чином вказаним чужим майном, ОСОБА_3 приблизно о 15 год. 30 хв. 13.09.2023, сів за кермо вказаного автомобіля та з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом з викраденим чужим майном, яке належить ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М», яким розпорядився на власний розсуд, заклавши його 13.09.2023 о 16 год. 18 хв. до ломбардного відділення № 50 ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» за адресою: Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка,

вул. Петропавлівська, 14, завдавши товариству майнової шкоди на загальну суму

34 575 грн (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету їх вчинення. та показав, що проїжджаючи повз ринку «Шпалерний» побачив генератор біля магазину «Дніпро-М». Тоді він вирішив взяти його, щоб здати в ломбард і отримати за нього кошти. Щиро розкаюється і просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставину, яка пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речовий доказ:

- бензиновий генератор «Dnipro-M GX-70E», с.н. 49317000TLM08211505652, який передано на відповідальне зберігання представникам ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М» - залишити у належного володільця.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1