Рішення № 114932163, 15.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16473/23

пр. № 2/759/4733/23

15 листопада 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у серпні 2023 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 69580 грн 26 коп., а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.12.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №3429663 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн 00 коп. 28.01.2021 відповідачем вносилась оплата на рахунок кредитора в погашення нарахованих процентів за користування кредитом, тому кредитором відповідно до умов договору строк кредиту було продовжено із стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. Дата повернення кредиту до 27.02.2021. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до умов п. 4.3 кредитного договору, кредитний договір був пролонгований, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 13.09.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу №13/09/2021, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту. У подальшому 17.08.2023 між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №17-08/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту. Оскільки відповідачем належним чином не виконувались свої зобов`язання, по оплаті боргу у нього утворилась наступна заборгованість перед позивачем, , яка на момент передачі становить 69580 грн 26 коп. яких: сума боргу за тілом - 15000 грн 00 коп.; сума боргу за процентами - 34200 грн 00 коп.; інфляційні втрати - 17072 грн 40 коп.; 3 % річних - 3307 грн 86 коп., внаслідок чого позивач має право задовольнити свої порушені права шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача кожної складової грошової заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023, визначено головуючого суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 78-79).

Ухвалою судді від 01.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 81-82).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження від 04.09.2023 на електронну адресу зазначену у позовній заяві, докази направлення наявні в матеріалах справи (а.с. 84). Оскільки позовну заяву позивачем подано через електронну систему «Електронний суд», позовна заява разом з додатками надсилалася відповідачу позивачем самостійно. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений термін не надано, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

cудом встановлено, що 30.12.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №3429663, згідно умов якого Товариство надало Клієнту фінансовий кредит у розмірі 15000 грн 00 коп. строком на 30 днів, тобто до 29.01.2021 за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству за заниженою ставкою 6,95% річних від суми кредиту в розрахунку 0,02% в день та за стандартною ставкою 695,40% річних від суми кредиту в розрахунку 1,90% в день (а.с. 59-62).

Згідно з п. 1.4 кредитного договору строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.

Пунктом 1.5. договору передбачено стандартну проценту ставку в розмірі 1,90 %, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,02 %; у межах нового строку кредитування, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п. 4.2. договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3. договору.

Відповідно до п. 2.4. договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1. договору.

Згідно п. 4.2.2. Договору, Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 години з моменту вчинення вказаної дії споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство у спосіб визначений договором.

Пунктом 4.2.3. кредитного договору встановлено, що кредитодавець має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Відповідно до п.п. 4.2.4. у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.2.2 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Як вбачається з довідки №2347 від 18.01.2023 виданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», що діє згідно договору з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» № 087/20-П від 08.07.2020 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача (а.с. 16-18).

13.09.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу №13/09/2021 згідно умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги (а.с. 52-56).

Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступити ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

13.09.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором електронним листом на електронну пошту відповідача (а.с. 63).

17.08.2023 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу №17-08/23-Ф згідно умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги (а.с. 27-30).

Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відступити ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 6.1. Договору Факторингу Перехід від ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Перелік Боржників підстави виникнення Права до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (а.с. 73).

18.08.2023 ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором електронним листом на електронну пошту відповідача (а.с. 64).

У зв`язку з невиконанням позичальником умови договору, позивач просить стягнути заборгованість, по кредитному договору №3429663 від 30.12.2020, яка на момент передачі становить 69580 грн 26 коп. яких: сума боргу за тілом - 15000 грн 00 коп.; сума боргу за процентами - 34200 грн 00 коп.; інфляційні втрати - 17072 грн 40 коп.; 3 % річних - 3307 грн 86 коп.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Як вбачається з кредитного договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, який відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід`ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах Товариства.

Отже з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, відповідачем вносилась оплата на рахунок кредитора в погашення нарахованих процентів за користування кредитом 28.01.2021, тому кредитором відповідно до умов договору строк кредиту було продовжено із стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. Дата повернення кредиту до 27.02.2021. Однак, 27.02.2021 відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №3429663 від 30.12.2020, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 49200 грн 00 коп. з яких: сума боргу за тілом - 15000 грн 00 коп.; сума боргу за процентами - 34200 грн 00 коп., тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є доведеними і підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви та наведеного в ній розрахунку, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі - 17072 грн 40 коп. за період з червня 2021 року по червень 2023 року включно, а також 3 % річних у розмірі - 3307 грн 86 коп. за період з 29.05.2021 по 25.08.2022 (за 818 календарних днів), які нарахував на всю суму заборгованості 49200 грн 00 коп.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі N 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі N 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі N 912/1120/16.

Оскільки відповідач не повернув суму основного боргу, то саме ця грошова сума є базою нарахування для інфляційних втрат та 3 % річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто 15000 грн 00 коп.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.03.2018 у справі N 914/712/16, де зазначено, що згідно із статтею 625 ЦК України базою (основою) для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Крім того, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Проте, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з червня 2021 року по червень 2023 року включно, а також 3 % річних за період з 29.05.2021 по 25.08.2022, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума інфляційних втрат за період з 01.06.2021 по 24.02.2022 та 3 % річних за період з 29.05.2021 по 24.02.2022.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідачки у період з 01.06.2021 по 24.02.2022 становить 1001 грн. 36 коп., виходячи з такого розрахунку: (100,20 (індекс інфляції за червень 2021 року) : 100) x (100,10 (індекс інфляції за липень 2021 року) : 100) x (99,80 (індекс інфляції за серпень 2021 року) : 100) x (101,20 (індекс інфляції за вересень 2021 року) : 100) x (100,90 (індекс інфляції за жовтень 2021 року) : 100) x (100,80 (індекс інфляції за листопад 2021 року) : 100) x (100,60 (індекс інфляції за грудень 2021 року) : 100) x (101,30 (індекс інфляції за січень 2022 року) : 100) x (101,60 (індекс інфляції за лютий 2022 року) : 100) = 1.06675745. Інфляційне збільшення: 15 000,00 x 1.06675745 - 15 000,00 = 1 001,36 грн.

Сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідачки у період з 29.05.2021 по 24.02.2022 становить 335 грн. 34 коп., виходячи з такого розрахунку: з 29.05.2021 по 31.12.2021 (днів: 217) сума 3% річних становить 267 грн. 53 коп. (15000 х 3 х 217 / 365 / 100) - з 01.01.2022 по 24.02.2022 (днів: 55) сума 3% річних становить 67 грн. 81 коп. (15000 х 3 х 55 / 365 / 100).

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 50536 грн 70 коп. (15000 грн 00 коп. по тілу кредиту + 34200 грн 00 коп. по відсотках + 1001 грн. 36 коп. інфляційні втрати + 335 грн. 34 коп. 3 % річних), внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000 грн. в рахунок отримання правничої допомоги витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 2, 3 та 4 ст 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано договір №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2023; рахунок на оплату по замовленню №933/24/08 від 4.08.2023; платіжне доручення №574 від 24.08.2023; звіт від 23.08.2023 про надання правової допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2023, де зазначено характер правничої допомоги, що полягала у зборі та аналізі доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, складенні позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором та поданні до суду позовної заяви в інтересах клієнта. Затрачений час 10 годин, загальна вартість 10000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц.

При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні з викликом сторін у справі.

Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., який є завищеним. Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у розмірі 3000 грн 00 коп.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 50536 грн 70 коп. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1559 грн 52 коп. (50536,39 грн. х 100% : 69580,26 = 72% х 2147,20).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1559 грн 52 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ: 35625014) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №3429663 від 30.12.2020 року в розмірі 50536 (п`ятдесят тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ: 35625014) судовий збір у розмірі 1559 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 52 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) 00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 15.11.2023.