Рішення № 11487448, 09.09.2010, Підволочиський районний суд Тернопільської області

№ 2 - 417/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Могачевської В.Й.

при секретарі Максимів О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Підволочиськ цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку « ПриватБанк » до ОСОБА_1 і приватного підприємства « Серго » про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмети застави та зустрічним позовом ОСОБА_1 та приватного підприємства « Серго » до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку « ПриватБанк » про визнання недійсним кредитного договору № 02/08/1128М від 21.02.2008 року та договору застави автотранспорту від 22.02. 2008 року, -

ВСТАНОВИВ :

ПАТ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 та приватного підприємства « Серго », в якій просив : передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ІПН : НОМЕР_1 ) належне йому на праві власності заставне майно, а саме : автомобіль ( модель ПАЗ 3205 СПГ, рік випуску : 1999, тип ТЗ : автобус D, № кузова /шасі : НОМЕР_2, реєстраційний номер : НОМЕР_3 ) ; передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ПП « Серго » ( АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ : 30691061 ) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме : автомобіль ( модель : КРАЗ 256 БІ, рік випуску : 1992, тип: ТЗ , самоскид С., № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_5 ) ; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. № 02/08/1128 М від 21. 02. 2008 року в сумі 8413,41 доларів США , що за курсом НБУ № 417/131 від 07 квітня 2010 року складає 66667,86 грн. звернути стягнення на автомобіль ( модель ПАЗ 3205 СПГ, рік випуску : 1999, тип ТЗ : автобус D, № кузова /шасі : НОМЕР_2, реєстраційний номер : НОМЕР_3 ) ; передати в заклад « ПриватБанку » шляхом вилучення у ПП « Серго » ( АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ : 30691061 ) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме : автомобіль ( модель : КРАЗ 256 БІ, рік випуску : 1992, тип: ТЗ, самоскид С, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_5 ) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі продажу предмету застави від імені заставодавця , зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідача судові витрати : судовий збір за подання позовної заяви та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду судами цивільних справ.

Обґрунтування свої позовні вимоги посилався на те, що відповідно до укладеного договору № 02/08/1128М від 21.02. 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 10000 ( десять тисяч ) доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17. 08. 2009 року.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов”язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050ЦК України наслідками порушення боржником зобов”язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв”язку з зазначеними порушеннями зобов”язань за кредитним договором відповідач станом на 08.04. 2010 року має заборгованість 8413, 41 доларів США, що за курсом 7.93 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/163 від 29 квітня 2010 року становить 66667.86 грн, яка складається з наступного :

-4677.33 доларів США заборгованість за кредитом ;

-1682.68 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом ;

-894.81 долари США пеня за несвоєчасність виконання зобов”язань за договором ;

- 1158.59 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов”язаньза договором,

а також штрафи відповідно до умов кредитного договору :

31.55 доларів США - штраф ( фіксована частина ) ;

- 420.67 доларів США штраф ( процентна складова ).

В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором були укладені договори застави :

- Приватбанк і ОСОБА_1 21 лютого 2008 року уклали договір застави без номера. Згідно з цим договором відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме : автомобіль ( модель ПАЗ 3205 СПГ, рік випуску : 1999, тип ТЗ : автобус D, № кузова /шасі : НОМЕР_2, реєстраційний номер : НОМЕР_3 ) ;

- ПриватБанк і ПП « Серго » 21 лютого 2008 року уклали договір застави без номера. Згідно з цим договором ПП « Серго » надав в заставу автомобіль ( модель : КРАЗ 256 БІ, рік випуску : 1992, тип: ТЗ , самоскид С., № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_5 ).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем ( позичальником ) зобов”язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов”язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог Закону та умов договору, відповідач зобов”язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України « Про заставу » - за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов”язання забезпеченого заставою, воно не буде виконано ( ч. 1 ст. 20 ЗУ « Про заставу »).

Звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що Приватбанком заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення на предмети застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предметів застави у володінні ПриватБанку.

ОСОБА_1 та ПП « Серго » звернулися до суду із зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору № 02/080/128 М від 21.02. 2008 року , договору застави рухомого майна від 21.02. 2008 року та договору застави автотранспорту від 22. 02. 2008 року недійсними посилаючись на те, що в своїй позовній заяві ПАТ КБ « ПриватБанк » не надав доказів, які б свідчили про реальне укладання і виконання вказаних договорів, а саме: немає доказів достатньої цивільної дієздатності представника Пат КБ « ПриватБанк » ОСОБА_2, який підписав кредитний договір від імені банку ; немає квитанції про видачу кредитної суми ; заявка на отримання кредиту написана працівником ПриватБанку і містить підроблений підпис ОСОБА_1 . ; немає доказів надання ОСОБА_1 консультаційних послуг ; немає доказів перевірок цільового використання коштів ; договори застави ніяк не пов”язані з кредитним договором № 02/080/128 М, оскільки п. 2 кожного договору містить посилання на договір 02/080/128 МL, який банком у позові не оспорюється ; договори застави підписані з боку банку ОСОБА_2 і знову без підтвердження його повноважень ; не надані докази регулярного огляду заставного майна заставодержателем ; немає доказів страхування майна, взагалі жодний пункт договорів застави не виконувався жодною стороною, що свідчить про те, що кредитний договір, як і обидва договори застави і на момент укладення і надалі не відповідали внутрішній волі і намірам сторін та не були спрямовані на реальне настаня наслідків, тобто, не мають ознак, передбачених п. п. 2, 3 та 5 ст. 203 ЦК України, а тому є недійсними.

В додаткових поясненнях до зустрічного позову ОСОБА_1 зазначає, що кредитний договір № 02/080/128 М від 21. 02. 2008 року не відповідає вимогам Закону України « Про захист прав споживачів », так як умови, закладені в ньому є несправедливими. Зокрема, несправедливими є умови про встановлення жорстких обов”язків споживача ( позичальника ), тоді як надання послуги зумовлене лише власним розсудом виконавця, а також встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації ( понад 50% вартості продукції ) у разі невиконання ним зобов”язань за договором. За цим договором, у разі порушення його умов, позичальник ( споживач ) несе 8 ( вісім ) видів матеріальної відповідальності, а банк лише один вид, а сааме : за затримку видачі кредиту- пеню у розмірі 0.2% облікової ставки НБУ і тільки протягом 30 днів. Крім того, в порушення вимог ст. 19 Закону України « Про захист прав споживачів » ч.1 ст. 99 Конституції України, п. 1 ст. 3 декрету КМ України « Про систему валютного реглювання і валютного контролю » , п.п. 3.3.ст.3 Закону України « Про платіжні системи та переказ коштів і Україні », ч. 1 ст. 524 та ч. 1 ст. 533 ЦК України кредит був наданий в іноземній валюті- долларах США, хоч грошовою одиницею України є гривня , а всі розрахунки із виконання цивільно правових та господарських зобов”язань на території України мають бути визначеними та проводитися виключно у гривні..

Відповідно до п. 3.8 « Правил надання банками України інформації спложивачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту », затверджених постановою НБУ від 10.05. 2007 року № 168, у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов”язані під час укладення кредитного договору попередити споживача про валютні ризикипід час виконання зобов”язань закредитним договором. Невиконання цієї вимоги є порушенням вимог п.4 ч.1 ст. 4 Закону в частині надання достовірної інфоормації стосовно банківського продукту.

А за п. 6 ст. 19 закону України « Про захист прав споживачів » - правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Також, відповідно до вимог ч.1 та п. « в » ч. 4 ст. 5 декрету КМУ « про систему валютного регулювання і валютного контролю » отримання кредиту у валюті потребує від фізичної особи індивідуальної ліцензії. Такої ліцензії в нього ніколи не було, як ніколи не було валютної виручки і навіть не було можливості її отримати.

Відсутність його цивільної дієздатності щодо отримання валютного кредиту та використання валюти як засобу платежу також приводить до недійсності договору, відповідно до п. 2 ст. 203 та 215 ЦК України. Все наведене дає їм право стверджувати, що Кредитний договір № 02/08/1128М від 21. 02. 2008 року є недійсним в цілому.

Що ж до забезпечення кредиту, то застави як такої не було, тому що майно, перелічене у договорах застави банком було визнано неліквідним і кредит видавали по програмі мікрокредитування малого бізнесу по проекту Європейського банку реконструкції і розвитку як підприємцю для розвитку бізнесу, без застави. Крім того, договори- кредитний і застави навіть не пов”язані між собою і не містять взаємних посилань, що доводить їх недійсність, відповідно до п.п.. 2,3, 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України..

В судовому засіданні представник позивача відповідача ПАТ КБ « ПриватБанк » ОСОБА_3 позов банку підтримала, а зустрічного позову ОСОБА_1 та ПП « Серго » не визнала, дала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. При цьому доповнила, що при підписанні договору застави автотранспорту від 22. 02. 2008 року та договору застави рухомого майна від 21 .02. 2008 року в п. 2 була допущена описка при написанні номера кредитного договору, вказано № 02/08/1128 МL, замість № 02/08/1128 М, а тому просить не приймати її до уваги і задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, так як і сума кредиту, і кінцевий термін його повернення і відсотки за користування кредитом повністю відповідають умовам кредитного договору. Просить врахувати те, що ОСОБА_1 до січня 2009 року платив заборгованість за кредитом. Крім того повідомила, що викладені в зустрічній позовній заяві відповідачів позивачів ОСОБА_1 та ПП « Серго » підстави для визнання договорів недійсними не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи та поданими ними доказами. Посилання відповідачів позивачів на порушення вимог « Закону про захист прав споживачів » не може бути підставою для задоволення їх вимог, оскільки вказаний закон не регулює ці правовідносини.

Відповідач ОСОБА_1, котрий також є засновником ПП « Серго », який про день і час слухання справи був повідомлений належним чином в дане судове засідання не з”явився, причини неявки не повідомив, а тому, вислухавши думку учасників процессу, суд приходить до висновку що справу можна вирішувати у його відсутності.

Представник відповідача позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 позов заперечив. При цьому дав пояснення аналогічні викладеним в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 і ПП « Серго » та додаткових поясненнях до зустрічного позову.

Вислухавши пояснення представників позивачів відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_6, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов ПАТ КБ « ПриватБанк » слід задовільнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ПП « Серго» про визнання недійсним кредитного договору № 02/08/1128М від 21.02.2008 року та договору застави автотранспорту від 22.02. 2008 року відмовити, виходячи з таких міркувань.

21 лютого 2008 року між ЗАТ КБ « Приватбанк » ( в даний час ПАТ КБ « ПриватБанк » і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02/08/1128 М, згідно якого банк видав відповідачу позивачу кредит на суму 10000 ( десять тисяч ) доларів США, який останній, разом з відсотками, зобов”язався погасити не пізніше ніж 17 серпня 2009 року.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору позичальник зобов”язувався щомісчно виплачувати банку суму кредиту, відсотків за користування кредитом та винагороду за оформлення кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі 13 % річних.. Крім того, згідно з вимогами п.4.3 цього договору, при порушенні позичальником зобов”язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Позичальник також зобов”язався щомісячно сплачувати банку винагороду за ведення кредитної справи в сумі 0.1944% від суми кредиту (п. 4.6 договору). Погашення кредиту, сплата відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту ( п 4.7 договору ). При непогашенні кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків та винагороди ( Додаток 1 до цього договору ) , заборгованість у частині вчасно не погашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту т розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п. 4.3 даного договору ( 32 % річних від суми непогашеного кредиту ) з дня виникнення простроченої заборгованості.

Крім того, кредитним договором передбачено і інші випадки відповідальності позичальника за неналежне виконання умов кредитного договору.

В п. п 3.1.1 і 3.1.2. даного кредитного договору зазначено, що виконання зобов”язань позичальника за даним договором забезпечується договором застави автотранспорту.

22 лютого 2008 року між ПП « Серго » в особі засновника ОСОБА_1 та ЗВАТ КБ « ПриватБанк » в особі керівника напрямку « Програма мікрокредитування » Тернопільської філії ПриватБанку ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності № 3520, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. 06 жовтня 2006 року по реєстру № 6403 та наказу № 945 к від 14 вересня 2006 року ( що спростовує твердження відповідачів позивачів ОСОБА_1 та ПП « Серго » про відсутність у ОСОБА_2 повноважень ) було підписано договір застави про передачу в заставу автомобіля Самоскид С КРАЗ 256 БІ, рік випуску : 1992, тип: ТЗ , самоскид С., № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_5. Сторони визначили, що заставна вартість предмету застави складає 46800 ( сорок шість тисяч вісімсот ) грн, а ОСОБА_1 Й . передав в заставу автотранспортний засіб - модель ПАЗ 3205 СПГ, рік випуску : 1999, тип ТЗ : автобус D, № кузова /шасі : НОМЕР_2, реєстраційний номер : НОМЕР_3, модель ПАЗ 3205 СПГ, рік випуску : 1999, тип ТЗ : автобус D, № кузова /шасі : НОМЕР_2, реєстраційний номер : НОМЕР_3. Сторони визначили, що вартість предмету застави складає 312000 ( тридцять одна тисяча двісті ). В обох договорах застави зазначено, що ними забезпечується виконання позичальником зобов”язань, що випливають з кредитного договору № 02/08/1128 МL, з повернення кредиту, наданого в рамках Програми мікрокредитування, на термін 18 місяців до 17 серпняґ 2009 року , у розмірі 10000 ( десять тисяч ) доларів США та сплати процентів. Суд вважає, що при написанні номера кредитного договору в договорах застаки була допущена описка, опкільки і сума, і строк на який йог обуло надано, і кінцевий термін його повернення і процентні ставки в договорі кредиту і в договорах зачстави співпадають. Представник ПАТ КБ « ПриватБанк » пояснила, що в цей день ОСОБА_1 інших кредтитів не брав.

Оскільки ПП « Серго » взяв на себе зобов”язання у випадку порушення позичальником зобов”язань за кредитним договором передати предмет застави заставодавцю в заклад ( п. 17.10 договору застави автотранспорту від 22. 02. 2008 року , а банк має право звернути стягнення на предмет застави ( п. п. 15.8.1, 15.8.3 договору ) .

Твердження відповідача позивача ОСОБА_1 про те, що всі договори слід визнати недійсними, оскільки жодна із сторін не виконувала взяті на себе зобов”язання не заслуговують на увагу, оскільки згідно його заяви на видачу готівки № 03 від 21 лютого 2008 року на його рахунок було перераховано 100000 ( десять тисяч ) доларів США.

ОСОБА_1також часково виконав взяті на себе зобов”язання : надав документи, які посвідчували право власності на транспортні засоби ( свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, нотаріально засвідчену заяву дружини ОСОБА_8, яка дала згоду на отримання її чоловіком кредиту та передачу в заставу для забезпечення виконання ним зобов”язання за кредитним договором № 02/08/1128М придбаного ними під час шлюбу автобуса марки ПАЗ 3205 СПГ, до січня 2009 року погашав суму кредиту та відсотків по ньому, про що свідчить виписка по його рахунку.

Дані факти свідчать, що укладаючи кредитний договір, договори застави відповідач позивач повністю погодився з умовами, запропонованими позивачем відповідачем, що стверджується його підписами на вказаних договорах.

Такі дії позичальника якраз свідчать про внутрішню волю і наміри сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків видачу кредиту банком і його одержання позичальником.

Не заслуговують на увагу також інші підстави на які посилається ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 47 закону України « Про банки і банківську діяльність » на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютнини цінностями .Дозвіл надає Національний банк України.

Дозвіл на право здійснення операцій з валютними цінностями, що діє на даний час, видано Національним банком України ПАТ КБ « Приватбанк » банківська ліцензія № 22 від 29 липня 2009 року та дозвіл № 22-3 від 21.09. 2009 року ( до перейменування банку діяла банківська ліцензія № 22 від 01. 12. 2001 року та дозвіл за номером 22 -1 від 04.12. 2001 року ).

Наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною та достатньою умовою для надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 533 ЦК України використвання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов”язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Законом України « Про банки і банківську діяльність » передбачено такі випадки, порядок та умови надання і погашення кредитів в іноземній валюті.

З огляду на викладене, кредитний договір в іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідно, і виконання зобов”язання за кредитним договором повинно здійснюватися до умов договору ( ст. ст. 526, 1049, 1054 ЦК України ).

Наведені докази повністю спростовують твердження відповідача позивача щодо порушення вимог Закону при укладенні кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ) в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому, а тому заборговані суми слід стягнути з відповідача позивача в повному обсязі.

При укладенні договорів застави автотранспорту і рухомого майна також були дотримані вимоги закону, а тому суд не вбачає підстав для визнання їх недійсними.

Посилання відповідача позивача на порушення вимог Закону України « Про захист прав споживача » не можуть бути прийняті до уваги, оскільки цим законом регулюються зовсім іншв правовідносини.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України - зобовЗгідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ) в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому, а тому заборговані суми слід стягнути з відповідача позивача в повному обсязі.

повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ) в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики кредиту та сплати процентів належних йому.

Однак, враховуючи, що відповідач позивач не повертає суму кредиту в грошовому виразі, у відповідності з вимогами договору застави автотранспорту від 22.02. 2008 року та договору застави рухомого майна від 21. 02. 2008 року, зобов”язаний передати предмети застави заставодержателю в заклад.

Оскільки і в даному випадку ОСОБА_1 не виконує зобов”язання : не передає предмети застави в заклад банку, а тому позовні вимоги позивача-відповідача ПАТ КБ « ПриватБанк » про звернення стягнення на заставне майно підлягають до задоволення в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та приватного підприємства « Серго » до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку « ПриватБанк » про визнання недійсним кредитного договору № 02/08/1128М від 21.02.2008 року та договору застави автотранспорту від 22.02. 2008 року слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.57, 64, 88, 204, 212, 213, 224 -226 ЦПК України, ст. 16, 526 , 527, 530590, 1050, 1054, 215 ЦК України , ст. 15, 15 1, 19, 20 Закону України « Про заставу » , суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку « ПриватБанк « до ОСОБА_1 і Приватного підприємства « Серго » задовільнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02/08/1128М від 21. 02. 2008 року в розмірі 8413.41 доларів США (66667.86 грн. 86 коп ) , укладеного між ЗАТ КБ « ПриватБанк » та ОСОБА_1 звернути стягнення на предмет застави :

автомобіль ( модель : ПАЗ 3205 СПГ, рік випуску : 1999, тип : ТЗ автобус Д, № кузова /шасі : ХІМ 32050 RX 0003168, реєстраційний номер : ВО 1562 АІ ) , який належить на праві власності ОСОБА_1, адреса : АДРЕСА_3;

автомобіль ( модель : КРАЗ 256 БІ, рік випуску : 1992, тип: ТЗ , самоскид С., № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_5 ), який належить на праві власності приватному підприємству « Серго » ( адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ : 30691061 ) шляхом продажу вказаних транспортних транспортних засобів ПАТ КБ « ПриватБанк »( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання договору купівлі продажу предмету застави заставодержателем ( позивачем ) від імені заставодавців ( відповідачів ), з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України , а також наданням ПАТ КБ « ПриватБанку » всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ПП « Серго »до ПАТ КБ « ПриватБанк » про визнання недійсним кредитного договору № 02/08/1128М від 21.02. 2008 року, договору застави рухомого майна від 21. 02. 2008 року та договору застави автотранспорту від 22. 02. 2008 року відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 та ПП « Серго » в солідарному порядку на користь ПАТ КБ « ПриватБанк » 1261 ( одну тисячу двісті шістдесят одну ) грн. 60 коп. судового збору та 120 ( сто двадцять ) грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1381 ( одну тисячу триста вісімдесят одну ) грн.. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд.

Суддя :