Ухвала суду № 11484217, 15.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 року м. КиївК-9437/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008

у справі № 2-а-275/08

за позовом Державного підприємства «Торезантрацит»

до Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008, позов ДП «Торезантрацит»задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0001551510/0 на суму 5857,82 грн., №0001561510/0 на суму 20491,95 грн., №0001571510/0 на суму 28386,87 грн., №0001581510/0 на суму 149948,03 грн., №0001591510/0 на суму 7806,74 грн., №0001601510/0 на суму 29863,42 грн., №0001611510/0 на суму 237220,79 грн., №0001621510/0 на суму 319657,87 грн., №0001631510/0 на суму 828818,80 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити судові рішення без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобовязань, за результатами якої складено акт №689/15-0/32366906 від 27.06.2007.

На підставі акта перевірки, 09.07.2007 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання на підставі та в розмірах передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: №0001551510/0 на суму 5857,82 грн., №0001561510/0 на суму 20491,95 грн., №0001571510/0 на суму 28386,87 грн., №0001581510/0 на суму 149948,03 грн., №0001591510/0 на суму 7806,74 грн., №0001601510/0 на суму 29863,42 грн., №0001611510/0 на суму 237220,79 грн., №0001621510/0 на суму 319657,87 грн., №0001631510/0 на суму 828818,80 грн.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що позивач здійснивши оплату згідно платіжних доручень поточних зобовязань, виконав свої зобовязання по сплаті податків за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є правильними.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

С.Е.Острович

Н.Г.Пилипчук

А.О.Рибченко

Суддя Л.В. Ланченко